Роль вищої школи у впровадженні моделі євроатлантичної інтеграції України

ІТС18 грудня 2007 13:35

18 грудня 2007 року у Києві відбувся інтерактивний семінар „Роль вищої школи у впровадженні моделі євроатлантичної інтеграції України”. Захід провів Інститут трансформації суспільства за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні. 




 

Мета інтерактивного семінару:


  • налагодження діалогу між представниками країн – членів НАТО та освітянською елітою України;

  • окреслення перешкод, які гальмують просування України шляхом євроатлантичної інтеграції, та механізмів їх подолання в контексті досвіду посткомуністичних країн, які вже набули членство в НАТО;

  • об’єднання зусиль керівників українських вищих навчальних закладів для вироблення спільної програми заходів щодо практичного  впровадження курсу України на вступ до НАТО;

  • обмін знаннями та практичними механізмами поширення серед студентської молоді ідеї євроатлантичної інтеграції;

  • розгляд програми освітніх та інформаційно-просвітницьких заходів для формування у молоді переконання, що входження до євроатлантичної спільноти забезпечить їм гідне майбутнє;

  • вироблення проекту Звернення до керівників Української держави щодо необхідності якомога швидшого вступу України до Північноатлантичного альянсу; обговорення Звернення у ВНЗ України.


 


 



 

У заході взяли участь: директор Центру інформації та документації НАТО в Україні пан Мішель Дюре; Посол Румунії в Україні пан Траян Лауренціу-Христя; Перший секретар Посольства Норвегії в Україні пан Хеннінг Х. Йохансен; представники Міністерства закордонних справ України, Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Національного інституту стратегічних досліджень, Академії педагогічних наук України; керівники та викладачі Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Шевченка, Київського університету ринкових відносин, Київського славістичного університету, Університету економіки і права «Крок», НТУУ «Київський політехнічний інститут», Вінницького фінансово-економічного університету, Донецького національного університету, Запорізького національного університету, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Інституту підприємництва та сучасних технологій (Житомир), Кам’янець-Подільського державного університету, Луцького державного технічного університету, Луцького біотехнічного інституту Міжнародного науково-технічного університету ім. академіка Ю. Бугая, Миколаївського державного педагогічного університету, Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили, Тернопільського національного економічного університету, Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, Полтавського університету споживчої кооперації України, Приазовського державного технічного університету (Маріуполь, Донецька обл.), Слов'янського державного педагогічного університету (Слов’янськ, Донецька обл.), Чернівецького національного університету, Херсонського державного університету; делегація з Воронезького державного університету (Росія); керівники Громадської ліги Україна – НАТО, Інституту трансформації суспільства, провідних українських аналітичних центрів.
 



 

Огляд інтерактивного семінару


Відкрив та проводив інтерактивний семінар директор Інституту трансформації суспільства (ІТС), професор, завідувач кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління Олег Соскін. Він розповів, що цей захід ІТС проводить спільно з Громадською лігою Україна – НАТО за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні. Учасниками семінару є експерти та представники вищих навчальних закладів з усіх регіонів України, а також делегація Воронезького державного університету Російської Федерації, з яким Інститут трансформації суспільства здійснює ряд спільних проектів.

 

Олег Соскін зазначив, що шлях, пройдений Україною після 1991 року в напрямі євроатлантичної інтеграції, є успішним. Нині створені необхідні передумови для того, щоб наша країна приєдналася до Плану дій з набуття членства в НАТО.  

 

Директор ІТС виступив з ініціативою, аби керівники українських вузів та наукових закладів звернулися до Президента України В.А. Ющенка стосовно необхідності якомога швидшого вступу України до Північноатлантичного альянсу. Освітяни та науковці України мають висловити свою думку з цієї проблеми і продемонструвати свою силу.

 

Мішель Дюре, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні, зауважив, що те, чим займається Центр в Україні, називається публічною дипломатією, а не пропагандою НАТО. Потрібно більше надавати об’єктивної інформації про цілі Альянсу, і з її допомогою зробити безпечнішим світ. Сьогодні, на жаль, багато людей не володіє знаннями про НАТО, і саме тому існують певні застороги щодо тісної співпраці з цією впливовою міжнародною організацію.

 

Мішель Дюре подякував пану Соскіну за те, що він збирає на публічні та експертні заходи таку аудиторію, яка здатна змінити ставлення населення України до євроатлантичної інтеграції. А також зауважив, що для Центру важливо почути і зрозуміти думку людей стосовно суті безпеки. В Україні існує різне її розуміння, а тому головним завданням Центру інформації та документації НАТО є знищувати стереотипи, і зокрема пояснити суспільству, що відносини України з НАТО не суперечать відносинам України з Росією. Ці обидні країни є стратегічними партнерами Альянсу.

 

Пан Дюре висловив задоволення з приводу того, що в Україні наразі проводиться багато заходів щодо інформування населення країни про діяльність Північноатлантичного альянсу, які змінюють ставлення людей до цієї організації.

 

Сергій Джердж, Голова Координаційної ради Громадської ліги Україна – НАТО, наголосив на важливості для України налагодження партнерських відносин із Альянсом. Безпека – це наука і наше життя в цілому, а не тільки час, коли не падають бомби. Експерт зазначив, що Батьківщина завжди в небезпеці, навіть якщо у неї немає ворогів. НАТО – постійно діючий форум безпеки. І це не НАТО потрібне Україна, а Україні потрібне НАТО. Безпека неподільна, немає європейської безпеки без безпеки України.

 

Далі пан Джердж ознайомив присутніх із діяльністю Громадської ліги щодо інформування населення про НАТО – це створення стендів у бібліотеках та університетах України, безкоштовне поширення друкованих матеріалів тощо.

 

Також було зауважено, що, на відміну від України, Росія не ставить за мету інформувати своє населення про діяльність Альянсу. А в Україні майже при кожному міністерстві створено відділи євроатлантичної співпраці.

 

Траян Лауренціу-Христя, Посол Румунії в Україні, зазначив, що в Румунії, на відміну від України, була дуже велика підтримка населення вступу в НАТО. Ефект залучення вищих навчальних закладів у цей процес був величезним. Ментальність людей змінювалась.

 

Звичайно, не все було гладко в Румунії, Але країна чітко рухалась у євроатлантичному напрямі. Освітні працівники більше знають, як працювати з «мізками» людей, як поширювати цінності за допомогою круглих столів та дискусій.

 

Також пан Посол відповів на питання одного із представників українських університетів про корупцію і підняття життєвих стандартів в Румунії після вступу в НАТО і ЄС.

 

Хеннінг Х. Йохансен, Перший секретар Посольства Королівства Норвегія в Україні, висловив свою повагу пану Олегу Соскіну і зауважив, що Посольство Норвегії вже давно співпрацює з Інститутом трансформації суспільства.

 

Він відзначив важливість інформування населення про НАТО і висловив бажання, щоб країни, які прагнуть вступу до Північноатлантичного альянсу, більше дізнавались про діяльність цієї організації ще до вступу.

 

Владислава Бондаренко, Начальник відділу інформаційної роботи, взаємодії з ПА НАТО Департаменту НАТО Міністерства закордонних справ України, зауважила, що зовнішня політика будь-якої держави покликана насамперед забезпечувати її національні інтереси. Євроатлантичний вибір України законодавчо закріплений і має впроваджуватися.

 

Пані Бондаренко відмітила, що Україна плідно співпрацює з Північноатлантичним альянсом. Визначальне значення для України, окрім економічної і політичної сфери, має оборонна безпека. Пріоритетами є забезпечення національних інтересів, державної незалежності, протидія сучасним внутрішнім та зовнішнім викликам та їх попередження.

 

Навіть якщо ніхто не посягає на державний суверенітет України, то це не означає, що нашій державі більше нічого не загрожує. Тероризм, незаконне поширення зброї масового знищення та наркотиків, торгівля людьми, незнищенні застарілі боєприпаси, наслідки природних катаклізмів та техногенних катастроф, організована злочинність, корупція – усе це виклики сучасності, якими не потрібно нехтувати.

 

Співпраця України з НАТО є вигідною для економіки держави. Співробітництво нині відбувається в таких галузях, як біотехнології, новітні комп’ютерні технології, нові технології в галузях енергетики та промисловості, дослідження щодо збереження навколишнього середовища. Україна сьогодні посідає друге місце, після Росії, за обсягами співробітництва з НАТО у сфері наукового співробітництва.

 

Україна вже давно повинна визначитися: або ми кладемо весь тягар у розв’язанні проблем безпеки на власну державу, або активно рухаємось у напрямі долучення до системи колективної євроатлантичної безпеки, – наголосила пані Бондаренко.

 

Борис Парахонський, Завідувач відділу глобальної безпеки та європейської інтеграції Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України, доктор філософських наук, професор, говорив про особливості реалізації стратегії євроатлантичної інтеграції на експертно-науковому рівні. Він відзначив, що науковці, тобто люди, які володіють інформацією про НАТО, усі виступають за вступ України до цієї організації. Зовсім інша ситуація з масовою свідомістю, яку потрібно формувати, активно розповідаючи про переваги розвитку України як члена Альянсу.

 

Пан Борис виділяє чотири головні переваги інтеграції в НАТО:


  1. Вхід у безпечний атлантичний простір для захисту від зовнішніх ворогів, не на рівні країни, а в структурі НАТО;

  2. Включення в економічний простір. Полегшення шляху для вступу в ЄС. Оскільки останній досвід свідчить про неможливість входження країни в Євросоюз без членства в НАТО;

  3. Долучення до світової політичної системи, неодноосібний розвиток відносин з іншими країнами;

  4. Широкий розвиток суспільно-політичного простору, демократії, свободи, наукових технологій тощо.


 

Членство в НАТО дозволяє боротись зі всіма загрозами разом. І роль освіти тут дуже вагома.

 

Також пан Парахонський висловив думку, що в нашій країні не варто проводити референдум стосовно вступу в НАТО, а потрібно лише на рівні Президента і Парламенту прийняти вольове рішення. І зробити це необхідно якнайшвидше, оскільки питання безпеки України є нагальним.

 

Віктор Огнев’юк, Ректор Київського міського педагогічного університету ім. Б. Грінченка, заступник Міністра освіти і науки України (2003–2007 рр.), доктор філософських наук, професор, член-кореспондент АПН України, наголосив, що глибинною є проблема власної ідентифікації українців. Адже всі дорослі українці фактично народились у Радянському Союзі, а радянська система нав’язувала сприйняття НАТО як агресора. І школа використовувалась як засіб для насаджування цієї думки.

 

Важливо розповідати людям про переваги і недоліки членства в НАТО, тоді люди побачать і зрозуміють, що переваг набагато більше. Власне, питання не полягає не у членстві в НАТО, а у стандартах життя. Потрібно залучати університетську молодь у здорову дискусію, сформувати світогляд молоді, оскільки вона зараз має більше можливостей бачити, як живуть люди за кордоном, і порівняти рівень життя. Але при цього не можна ставати на шлях відвертої  нав’язливої пропаганди.

 

Пан Огнев’юк також зауважив, що національні ЗМІ є неконкурентоспроможними у висвітленні цієї проблеми.

 

Олена Онаць, Президент Асоціації керівників шкіл України, повідомила, що вони разом із Громадською лігою Україна – НАТО ще з 2005 року розпочали інформаційну кампанію про діяльність Альянсу. Ставку зробили на молодь.

 

Пані Онаць розповіла, що за підтримки Посольства Польщі та Посольства Словацької Республіки дві організації розпочали підготовку тренерів для проведення просвітницьких семінарів. На основі вивчення досвіду Польщі, вони розробили Освітній пакет для проведення відповідних уроків, а також позакласної роботи з учнями середніх шкіл. Окрім того,  Асоціація керівників шкіл України з тематики євроатлантичної інтеграції проводить конференції, всеукраїнські конкурси та ділові ігри з учнями шкіл.

 

Пані Олена висловила готовність запропонувати людей, які можуть професійно розповісти про НАТО студентам різних вищих навчальних закладів.

 

Петро Саух, Ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка, професор, академік Академії наук Вищої школи України, зазначив, що потрібно виходити з реалій. На основі аналізу соціально-політичної ситуації можна виділити п’ять аспектів, які заважають нам інтегруватися в НАТО, а саме:


  1. Готовність вищого керівництва і рішучість вирішувати проблеми вступу;

  2. Фінансова готовність;

  3. Рівень розвитку армії;

  4. Позиція Росії щодо нашого вступу;

  5. Ставлення суспільства до євроатлантичних прагнень країни.


 

Серед проблем, які ще заважають нашому вступу в НАТО, пан Саух виділяє: недостатню пропаганду, її ортодоксальний та лінійний характер; непослідовність і непрогнозованість дій ЄС і СОТ стосовно України; несміливі кроки країн НАТО у співробітництві з Україною; болючий процес самоідентифікації українців, який вимагає нового світорозуміння.

У людства спільна доля – взаємодія і порозуміння, і найбільш ефективним засобом взаємодії є міжнародне наукове співробітництво, – підкреслив пан Саух.

 

Олег Кокошинський, Заступник Голови Координаційної ради Громадської ліги Україна – НАТО, відзначив, що потрібно формувати бачення нашої історії в Європейському контексті. У цьому зв’язку, використовуючи досвід Польщі, за допомогою українських та натовських фахівців було створено Освітній пакет, який допоможе молоді в цьому.

 

Пан Кокошинський навів статистичні дані про те, що в західних областях України 60% населення підтримує вступ країни до Альянсу, тоді як у східних тільки 4%. Прем’єр Янукович підписав програму інформування про НАТО, маючи можливість цього не робити, а залишити наступнику.

 

Було також відзначено, що Росія дуже інтенсивно співпрацює з НАТО. Вона фактично є членом цієї організації, єдине – не має право вето і не бере на себе певних зобов’язань. Нам потрібно наздоганяти її у співробітництві з Альянсом. 

 

Олександр Слінько, Завідувач кафедри міжнародних відносин та регіонознавства Воронезького державного університету, доктор педагогічних наук, професор, висловив дещо іншу позицію. Він зазначив, що Росія може терпимо ставитися до відносин України з НАТО тільки в умовах узгодження позицій у стосунках України з Росією.

 

 

Після виступу експертів до обговорення проблематики членства України в НАТО долучилися представники українських вищих навчальних закладів. Були висловлена підтримка залучення української молоді – школярів та студентів вузів – до широкої і змістовної дискусії навколо теми євроатлантичного майбутнього України.  

 

Учасники інтерактивного семінару прийняли рішення обговорити у своїх університетах проект Звернення до вищого  керівництва держави щодо необхідності прискорити рух України до НАТО, а також підтвердили свою готовність працювати в напрямі інформування студентів та громадськості стосовно діяльності Північноатлантичного альянсу.

 

 

 










Відкритий лист Президенту України В.А. Ющенку

від керівників українських вищих

навчальних закладів і наукових установ

щодо необхідності вступу України до НАТО





Шановний пане Президенте!



Ми, керівники вищих навчальних закладів і наукових установ України, звертаємося до Вас, аби висловити свою позицію стосовно євроатлантичного вектора розвитку нашої держави. Вважаємо за необхідне підкреслити, що Україна як центральноєвропейська країна повинна якнайшвидше стати органічною складовою євроатлантичної спільноти. Зокрема це означає, що Україна мусить увійти до Північноатлантичного альянсу.



Сьогодні сформовані необхідні передумови для вступу України в НАТО. Упродовж 16 років ми торуємо шлях до Альянсу. У листопаді 2002 року був затверджений План дій Україна – НАТО, і, починаючи з 2003 року, Україна виконує щорічні Цільові плани з метою його реалізації. Наразі наша держава знаходиться на етапі Інтенсифікованого діалогу з цією потужною міжнародною організацією, яка забезпечує безпеку всіх країн євроатлантичного ареалу. З огляду на це вважаємо, що настав час, аби Україна зробила рішучий крок на шляху до набуття членства в Північноатлантичному альянсі та подала на початку 2008 року заявку на вступ до НАТО.



Освітяни та науковці України покладають надії на те, що Ви, пане Президенте, будете наполегливо і послідовно відстоювати євроатлантичний курс Української держави, народ якої прагне жити гідно, заможно, у безпеці, за європейськими стандартами.



З повагою,

Керівники вищих навчальних закладів та наукових установ України



 


Підсумки

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, підбиваючи підсумки інтерактивного семінару „Роль вищої школи у впровадженні моделі євроатлантичної інтеграції України”, зазначив, що Україні потрібно виходити із зовнішньої ситуації. Наша країна знаходиться між двома потужними системами безпеки – євразійською та євроатлантичною. У сучасних умовах ці сили наростають і нам потрібно приймати рішення, куди інтегруватися. Брак інвестиційних ресурсів не дозволяє сьогодні Україні нагромаджувати капітал і формувати багате суспільство. А приклад посткомуністичних країн довів, що приплив інвестицій значно збільшується після вступу країни до НАТО та ЄС.

 

Директор Інституту трансформації суспільства наголосив на тому, що Україна більше не повинна зволікати. На тлі боротьби цивілізацій, ми можемо стати полем для протистояння і втратити своє майбутнє. Залишатись нейтральною державою також неможливо. Молодь, інтелігенція, бізнес уже орієнтовані на Європу. Водночас, проблема полягає в тому, що немає рушійної сили, яка поведе нас до Європи. Наразі в українському парламенті не представлено жодної політичної партії, яка прямо виступає за вступ України в НАТО.

 

Олег Соскін погодився з думкою експертів, що українські ЗМІ не приділяють цій проблемі достатньої уваги. А часу обмаль, і Україна назавжди може втратити свій шанс стати частиною європейського розвиненого суспільства. 

 


 

 

Матеріали інтерактивного семінару будуть надруковані в науково-аналітичному журналі „Економічний часопис-ХХІ”, а також розміщені на сайті www.ist.osp-ua.info

 

Прес-служба

Інституту трансформації суспільства

Підписатися на розсилку!
© Інститут Трансформації Суспільства 2004-2007. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27