Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Олег Соскин: Треба змінювати закони, які дають можливість брати хабарі
28 лютого 2019 11:21

Суд вирішив, що положення статті не відповідають принципам верховенства права. Стаття ж про незаконне збагачення нібито зобов’язує самого підозрюваного довести законність його статків. Тоді як законодавство покладає відповідальність доведення виключно на звинувачення.

При цьому ще 12 грудня 2017 року до суду на статтю про покарання за незаконне збагачення поскаржилися 59 народних депутатів. І тепер КС її просто скасував.

Які наслідки матиме таке рішення? Слово — експертам.

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства:

Якщо в нашій країні ухвалили відповідне рішення щодо чиновників, то нехай ухвалюють і щодо інших. Ліквідовуйте НАЗК, НАБУ, поліційні органи, які є антиконституційними. Бо де-факто Конституційний суд визнав, що якщо ця норма суперечить Конституції, отже, і ті органи, які притягали до відповідальності, також їй суперечать. То вони також діють незаконно?

А взагалі треба змінювати закони, які дають можливість брати хабарі. З умовами цього явища необхідно боротися, а не з наслідками.

Ярослав Макітра, політтехнолог:

Скасування цієї статті — це дуже серйозне рішення, яке матиме свої наслідки. На ній ґрунтувалася низка розслідувань, кримінальних проваджень, які вели і Генпрокуратура, і НАБУ щодо чиновників. Адже у процесі збагачення зараз юридично не просто знайти механізми порушень. А, відповідно до цієї статті, якщо чиновник не міг довести факт того, яким чином він отримав свої статки, це вже було порушенням і давало можливість здійснювати слідчі дії. Тому скасування такого рішення доволі серйозно вплине на цю ситуацію.

Подання ініціювали переважно депутати від ББП, «Народного фронту», «Відродження» й інші. Тому зрозуміло, що ініціатива тут іде від влади. Й особливо небезпечно це напередодні виборів, бо дає підстави багатьом громадянам вважати, що чинна влада, скасовуючи таку норму, убезпечує себе від можливих кримінальних переслідувань у майбутньому.

Петро Олещук, політолог:

Цю норму в Україні ухвалили на вимогу Євросоюзу щодо надання нашій державі безвізового режиму. При цьому ми неодноразово чули від європейських партнерів, що Україна не виконує повністю ті зобов’язання, які мала б після одержання безвізового режиму. Було багато скандалів, наприклад, стосовно норми закону про декларування доходів.

Тому це черговий ляпас нашим європейським партнерам. І вони, мабуть, відреагують. Побачимо, чи розглядатимуть питання про скасування безвізу, чи про його призупинення. Бо ж пам’ятаємо, що паралельно з наданням безвізового режиму Україні, ЄС ухвалив рішення щодо можливих механізмів його призупинення. Тому реакція з боку Європейського Союзу у відповідь може бути досить жорстка. Адже ця вимога входила до числа вимог співпраці України та МВФ. Тобто в Україні таким чином завдали удару по співпраці з двома ключовими зовнішньополітичними партнерами.

Це є символічним завершенням провалу антикорупційної боротьби. І також символічно, що це рішення ухвалили ближче до кінця каденції чинного Президента. Це такий фінальний акорд його «антикорупційної» п’єси.

Тарас Загородній, політолог:

Навіть коли була чинною вищезгадана стаття, судді не бралися за питання незаконного збагачення. Бо немає точки відліку, з якого часу можна вважати, що людина вже незаконно починає збагачуватися. Адже схем обійти поняття «незаконного збагачення» є безліч. Найбільш розповсюджена — взяти у борг на невизначений термін. Тому, якщо до корупціонера, до прикладу, прийдуть слідчі, він скаже, що взяв гроші у борг на 50 років. А цю схему легалізував Лещенко, коли взяв борг на свою квартиру. А НАБУ його прикрило. Навіть не порушувало кримінальну справу стосовно цього. І в результаті ми зіштовхнулися з правовим казусом. Подивіться, скільки в нас боргів відразу з’явилося у деклараціях.

Що стосується НАЗК, багато-хто кричав: «Ми все зробили! Перемога!» А потім виявляється, що НАЗК у нас некероване, бо його настільки незалежним зробили, що там навіть керівника неможливо звільнити за недбале ставлення до своїх службових обов’язків. У законі просто пункту такого немає.

Та й логіка діяльності тих людей, які «сидять» на антикорупційній діяльності, полягає у тому, аби корупція у нашій країні ніколи не зупинялася, а навпаки зростала. Бо якщо вона скорочуватиметься, то нам почнуть менше давати грантів. А вони ж не лохи,піти працювати на 10-15 тисяч гривень, як нормальні люди у нашій країні працюють. Бо у них зарплати від 2 тисяч доларів. Крім того, паралельно ж можна ще походити і пошантажувати корупціонера і брати «долю».

Сергій Гайдай, політолог:          

Коли влада корупційна, коли вся суть української політики — це незаконне збагачення, то це основна проблема на сьогодні. І не менша, ніж війна. Коли черговий корупційний скандал, пов’язаний із армією, зараз наповнив інформаційний простір, то новина про те, що скасували таку статтю, звісно, викликає резонанс. І це дуже прикрий, а, можливо, і фатальний для влади збіг.


Вголос

[обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

версія для друку
версія для друку

© Інститут Трансформації Суспільства 2004-2019. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27