Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Львів до зими не готовий, міське господарство зруйноване, в мерії бракує професіоналів, - з круглого столу Олега Соскіна
OSP-UA.INFO9 листопада 2012 18:23

У Львові на круглому столі, проведеному за ініціативи Інституту трансформації суспільства, громадські діячі та науковці Львівщини обговорили питання шлях виходу України із загальносистемного колапсу та подолання руїни міського господарства у Львові.

Олег Соскін,
Голова Української Національної Консервативної партії,
професор Національної академії управління,
директор Інституту трансформації суспільства

Колапс вже буквально стукає в двері. Останні події свідчать, що на глобальному рівні почалися руйнівні, незворотні для економіки України процеси. Вони проявляються в тому, що золотовалютні запаси зменшилися до 26 млрд. доларів, а треба ще повернути кредиторам майже 11 млрд. доларів. Треба додати до цього негативне сальдо зовнішнього торговельного балансу в розмірі мінус 11 млрд. доларів. Отож, ресурс поповнення золотовалютних запасів через зовнішню торгівлю повністю втрачено. Відбувається також скорочення надходжень валюти від заробітчан, що працюють за кордоном. Крім цього, скорочується розмір інвестицій в українську економіку. Ще один елемент загального системного занепаду стосується продовольчої безпеки, адже нам на рік потрібно близько 8 млн. тон продовольчого зерна. В наявності, за нашими оцінками, є 5 млн. тон, отже дефіцит продовольчого зерна складає мінімум 3 млн. тон. Це означає, що десь в лютому 2013 року може бути введена карткова система на хліб. До того ж відбуватиметься і вже відбувається девальвація гривні. Жодного зменшення ціни на російський газ очікувати не варто, навпаки, буде лише підвищення ціни.

Нам потрібно зрозуміти наслідки цих процесів. Бюджету на наступний рік немає, міста є банкрутами, борги за бюджетними виплатами складають 1,5-2 місяця, і в уряду немає ресурсів, щоб ці борги погасити. В країні після виборів сформована модель двовладдя: в 15 областях разом з Києвом перемогла опозиція, в 11 – «перемогла» правляча група. І по спискам перемогла опозиція, отже вона повинна взяти на себе відповідальність і сформувати уряд. На жаль, три лідери опозиції про це не говорять. Отже, вони не хочуть користуватися тією довірою, яку надав їм народ. Так довго тривати не може, криза повинна чимось закінчитися. Але, на жаль, громадськість перебуває у пасивному стані. Ми думаємо, що настав момент, коли так чи інакше потрібно структурувати політичний простір.

Якщо говорити про Львів, то він не готовий зими. Місто є банкрутом. Міське господарство зруйноване. Команда, яка керує містом – не професіональна, вона не здатна до кризового менеджменту. Ми вважаємо, що потрібно говорити про зміну цієї команди. Міський голова зі своєю командою повинен піти у відставку, і чим швидше це станеться, тим буде краще.

Така ж ситуація буде у Києві. Швидше за все зімкнуться два міста – Київ і Львів. В Києві бандократія зазнала поразки, тим паче у Львові. Оскільки на Львівщині владний режим отримав менше 5%, він повинен віддати всю повноту виконавчої влади у Львівському регіоні опозиції. Але міський голова співпрацював із цим правлячим режимом і фактично є його представником, тому він повинен подати у відставку. Ми вважаємо, що і у Львові, і у Києві слід очікувати перевиборів.

Оскільки процес уже незворотний, ми плануємо у Львові проводити відповідні інтелектуальні заходи, створювати групи з числа львівської інтелігенції для обговорення, яка команда потрібна місту, як виробити стратегічний план розвитку Львова, як його перетворити на креативне місто.

Для нас питання місцевого самоврядування є дуже важливим. Потрібно обирати міського голову у два тури, це ж стосується і депутатів, яких треба обирати в мажоритарних округах також у два тури. Міський голова повинен очолювати міську раду, але потрібно також призначати виконавчого директора, керівника ратуші, який здійснюватиме виконавчу владу, відповідатиме за все господарство в місті. Потрібно, щоб у місті був комунальний банк, зрозуміло, що Львів і Львівська область не повинні віддавати гроші у центральне казначейство.

Отож, хочемо ми того, чи ні, система руйнується. УНКП братиме участь у місцевих виборах. Якщо вони будуть проводитись за діючим законом, то ми виставлятимемо на виборах свій партійний список і людей на мажоритарні округи. Також ми хочемо висунути кандидата на посаду міського голови – потужну креативну людину, це повинен бути львів’янин, потужний менеджер, який вміє формувати ефективну команду і досягати поставленої мети. Відставка Садового неминуча, але ми поки ще не знаємо, коли вона відбудеться – за місяць, за два, чи за кілька тижнів.

Богдан Заблоцький, 
доцент кафедри регіональної економіки
Львівської комерційної академії

Система в Україні дійсно руйнується. І те, що робиться у Львові, в Києві, в Харкові – це наслідки краху системи. Наприклад, згадаємо про ухвалений Верховною Радою закон про референдум – це страшна небезпека.  Система методично, стратегічно виводить себе на пряму. Тут приховано ще інший епізод – коли президент Янукович разом з президентом Кравчуком ініціювали внесення змін до Конституції, для чого було створено Конституційну асамблею, робочу групу. І закон про референдум розроблено для того, щоб ці зміни до Конституції прийняти. А в Конституції буде прописано, що вибори президента відбуватимуться у Верховній Раді. Тому ми повинні скористатися нашим конституційним правом. Адже правом внесення змін до Конституції володіє президент і третина складу верховної Ради. Президент цим правом скористався. Але паралельно до цього проекту Януковича 150 народних депутатів повинні внести свій проект, обговорюючи цей проект з народом.

Степан Рутар,
політолог

Якщо говорити про місцеві вибори – то це лише тактичне питання, треба говорити про трансформацію всієї олігархічної системи. Адже система кланово-олігархічного капіталізму рано чи пізно має  зазнати краху, бо вона є поза суспільним прогресом і призводить до деградації – інтелектуальної і моральної. Я вважаю, що вибори 28 жовтня в якійсь мірі зупинили тріумфальну ходу Партії регіонів. Інше питання – як повністю перехопити стратегічну ініціативу? Не можна відкидати опозицію, і не можна відкидати ідеї співпраці з опозицією, але потрібно вибудувати принципи, навколо яких ця співпраця відбуватиметься. Без змін до Конституції, не можна змінити систему, оскільки вона базується на монополії президентської влади.

Олександр Квіцінський,
громадський діяч

В Україні існує олігархічна система, ця система має владу і має гроші. Перед нами стоїть проблема національної свідомості: якщо її не буде, ми нічого не зможемо змінити. Треба починати працювати з народом вже, сьогодні, вчора вже треба було починати. Слід починати із села, із кожного під’їзду. Необхідно діяти, адже влада без крові нічого не віддасть. Ні Янукович, ні хто-будь інший. Тому треба починати працювати з людьми, щоби люди це зрозуміли, тому що доки йде мова про 100 гривень чи про гречку за голос на виборах, держави не буде. Мені здається, що треба починати із того, що кожен повинен своїм сусідам по будинку, по громаді роз’яснювати, що є, наприклад, така партія, оця партія має такі ідеї і має таку програму, і кожен може на неї надіятися. З цього треба починати – із щоденної праці. Адже у нас часу мало, а у наших опонентів є все – вони мають гроші, мають владу.

Юрій Ткачук,
засновник газети «Форум»

Сьогоднішня Конституція, що у нас зараз діє, - незахищена і її ніхто не виконує. Якщо напишуть нову, її теж ніхто виконувати не буде. Якщо проаналізувати наше законодавство, я вже не кажу про підзаконні акти, вони не виконуються. Взагалі закон є законом лише тоді, коли передбачені санкції за його порушення, і при умові, що ці санкції доволі відчутні і роблять невигідним невиконання закону. Якщо санкції не передбачені, це не закон – це лише декларація. Тому лише зміна Конституції питання не вирішить, адже у нас все впиратиметься в суд. Без судової реформи будь-яки законотворчий процес – абсурдний. В конституційному процесі все-таки треба брати участь, але для цього мають бути певні передумови. По-перше, це судова реформа. Суддя повинен обиратися громадою терміном на один рік. По-друге, це реформа податкової системи, і, по-третє, реформа система соціального забезпечення.  Також в Конституції варто закріпити гранично допустиму кількість чиновників, яка може існувати в Україні на душу населення.

Мирослав Нагірний,
координатор ЛОО «Громадське патріотичне об'єднання «Українська справа»

Ми говоримо про подолання існуючої кримінальної кланово-олігархічної системи. Щоб побороти систему, повинна існувати інша система. Вибори 28 жовтня показали, що навіть гроші не спрацьовують, якщо є відповідна противага, якщо суспільство здатне гуртуватися. Грошима ми не можемо подолати існуючу систему, адже вона має грошей без міри. А ми можемо перемогти лише завдяки людському ресурсові. Для цього потрібно, щоб кожна людина зрозуміла, чому вона повинна підтримати ту чи іншу організацію. На мою думку, у нашому суспільстві є дві групи – соціальна та асоціальна. До асоціальної групи я відношу олігархів і «бомжів». Одні випали із суспільства внаслідок свого збагачення завдяки своїм крадіжкам, а інші випали із суспільства завдяки діям усіх інших, в тому числі й олігархів. А в соціальній групі є різні верстви, але всіх об’єднує те, що вони живуть із своєї праці. Ми повинні донести інформацію про те, що коли ми здійснимо відповідні перетворення, відкриються соціальні ліфти, тобто у кожної людини з’явиться можливість підвищити свій особистий добробут. Тому будувати потужну організацію потрібно з низів, шукати у кожній громаді ініціативних людей, щоб вони  були в певній мірі незалежні від діючої влади, самодостатні.

Василь Попович,
підприємець, екс-депутат Львівської міської ради

Вибори закінчилися, прапорами махати зараз не треба. Після закінчення виборів наступного дня треба починати професійно працювати. Я так говорю, тому що я був депутатом минулого скликання Львівської міської ради, знаю все інженерне господарство. Коли йде мова про місцеве самоврядування, для чого обирають депутатів? Вони ж після того, як сформують місцевий бюджет, більше нічого не вирішують. 50% складу депутатського корпусу не розуміють, для чого вони туди прийшли. Тому ми можемо сміливо скоротити кількість депутатів – від Верховної Ради до сільської ради – на 30%, але всіх їх поставити на професійну відповідальність. Питання стратегії на рівні держави і на рівні місцевого самоврядування треба розглядати у двох аспектах. По-перше, треба формувати професійну господарську команду на місцевому рівні, тому що кількість проблем у нас збільшується за принципом доміно: панельні будинки, які вже стоять 50-60 років, екологія, адже на сьогоднішній день ми за кількістю онкологічних захворювань займаємо друге місце в світі. Ми маємо дуже багато передових технологій, які можуть конкурувати з технологіями виробництв у світі. Отже, є частина людей у суспільстві, які вміють гарно говорити, а є ті, хто вміє робити свою справу. Тому на сьогодні місто Львів – банкрут за всіма статтями. І невідомо, яке місто в Україні першим накриє хвиля цунамі, що котиться на нас. Нам треба визначитися, чого ми хочемо? Пересічний львів’янин хоче комфортних умов для проживання. Для цього треба створювати економічні умови, які б дали можливість людям комфортно почуватися в суспільстві. У Львові завдяки економічному підйому у 2004-2005 роках вдалося створити умови для розвитку туризму, але це не зробив Садовий, а на сьогоднішній день весь економічний бізнес в руїні. Тому нам треба формувати серйозну команду господарників, які будуть вирішувати ті проблеми, які є у місті. Наприклад, у Львові на вулиці Володимира Великого у 14-поверхоому будинку 10 років не працював ліфт, інвалідів раз в місяць зносили вниз. Проблема в тому, що всі наші ліфти іноземного виробництва, і коли їх треба полагодити, немає запчастин. Ми домовилися з інвестором, який попросив дати йому територію і погодився створити завод і виробляти ліфти не лише на Львівську область, а на всю Західну Україну, при цьому мали створитися робочі місця. Але коли дійшло до справи, коли вже обладнання стояло під польським кордоном, мер сказав, що нам цього не потрібно, оскільки не погодився, щоб місто мало лише 30% акцій цього підприємств, а хотів 51%.  Ця проблема стосується кожного міста. Ми не маємо серйозного малого і середнього виробництва, яке б наповнювало бюджети.

Остап Лопата,
голова Центру ініціатив Львівщини

Сьогодні говорять, що нам потрібно щорічно на покриття дефіциту бюджету 10 млрд. доларів. Якщо ж подивитися на ресурсну базу, що є на нашій землі, то ця цифра просто смішна. Наприклад, в Україні найбільші запаси найміцнішого металу на планеті – титану – після Австралії. Для мене було дивно почути це від своїх студентів, які приїхали зі Сполучених Штатів. Вони нас там сприймають, як відсталий народ, як ескімосів, адже ми, маючи такі колосальні ресурси, не використовуємо їх. Ми на 98% маємо більше ресурсів, ніж Швейцарія, але живемо набагато бідніше. Моя пропозиція: прописати в  Конституції відповідальність за інформування населення України про наявність ресурсів, про експортно-імпортне сальдо тощо.
[обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

версія для друку
версія для друку

© Інститут Трансформації Суспільства 2004-2018. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27