Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Коментар до проекту Закону України "Про непідприємницькі організації"
ІТС24 листопада 2000 15:35

Інститут трансформації суспільства підготував та розповсюдив серед недержавних, а також урядових організацій Коментар до проекту Закону України "Про непідприємницькі організації", що був прийнятий 19.09.2000р. Верховною Радою України в першому читанні. Прийняття Закону України "Про непідприємницькі організації" є потрібною і нагальною справою. Його очікують десятки тисяч НДО, діяльність яких виявилася законодавчо неврегульованою. Тому ухвалення Верховною Радою України у першому читані Закону "Про непідприємницькі організації", що був внесений на розгляд до ВРУ народним депутатом України Матвієнком А. С., було сприйнято ними схвально. Разом з тим, проаналізувавши цей варіант Закону, керівництво Інституту трансформації суспільства вважає за необхідне висловити серйозні зауваження та ряд конкретних пропозицій щодо низки статей та пунктів цього документу. Загальні зауваження Насамперед потрібно звернути увагу на процедуру підготовки та попереднього обговорення цього проекту Закону. На жаль, розробники закону не розповсюдили завчасно його текст серед недержавних неприбуткових організацій (НДО). Внаслідок цього не відбулося широкого публічного обговорення проекту, що порушує права НДО стосовно участі у підготовці правового підгрунтя їх життєдіяльності. Відтак Закон фактично оминув широкий загал, був створений і пройшов перше читання в кулуарах влади. Вважаємо це брутальним порушенням головного принципу демократичного суспільства - прозорості та публічності прийняття важливих законодавчих актів, норм і документів. Чи не є це свідченням того, що в Україні останнім часом посилюються тоталітарні тенденції, дотепер не сформована структура громадянського суспільства? З огляду на це особливо важливо, щоб даний Закон був складений таким чином, щоб якнайефективніше сприяти розвитку громадянського суспільства і формуванню третього сектора, без якого існування будь-якого демократичного суспільства неможливе. У цілому складається враження, що проект Закону копіює законодавчі акти розвинутих держав. До того ж він перекликається із законами, які регулюють діяльність підприємницьких організацій, що неприйнятно для тих, що займаються доброчинною громадською діяльністю і не мають на меті отримання прибутку. Постатейні зауваження та пропозиції Розпочнемо аналіз зі статті 1 "Поняття непідприємницької організації". Вона досить неточно і неповно визначає їх сутність. З одного боку, в Законі йдеться про те, що межі його дії поширюються на всі непідприємницькі організації. Проте, з іншого боку, Закон не дає конкретного визначення, яку організацію можна вважати непідприємницькою, зазначається лише, що "непідприємницькі організації можуть бути суспільно корисними та приватно корисними" (стаття 1 п. 2). Природно, виникає запитання: чи відносяться до непідприємницьких такі неприбуткові організації, як науково-дослідні інститути, "мозкові центри", аналітичні установи, різні творчі колективи та спілки, а також меценатські організації? Чи є для них місце в структурі запропонованого Закону? Зауважимо, що недержавні організації здебільшого засновують люди небагаті, які керуються благородними цілями. У поданому ж проекті Закону "Про непідприємницькі організації" вимоги до реєстрації, формування статутного капіталу фонду, структури управління такі, що потребують значних фінансових та матеріальних витрат, які є обтяжливими для організацій з обмеженими фінансовими можливостями. В тих умовах, що склалися сьогодні в Україні, коли 60% населення перебувають за межею або на межі бідності, фактично відсутнє громадянське суспільство, вимоги по формуванню та реєстрації НДО є неприйнятними взагалі. З огляду на це пропонуємо в статті 20 додати пункт 10 "Наявність та розміри статутного капіталу" у такій редакції: "Непідприємницькі організації у формі товариства та установи визначають самостійно необхідність формування та розмір статутного капіталу в статутних документах". Вважаємо, що в даному варіанті Закону наявні елементи прямого державного втручання, а також жорстка регламентація діяльності непідприємницьких організацій, що неприпустимо для суб'єктів громадянського суспільства. Так, стаття 25 "Органи, що здійснюють реєстрацію" (розділ 4) та стаття 29 "Розгляд заяв про внесення до реєстру" декларують дуже ускладнену форму реєстрації непідприємницьких організацій. Тому пропонуємо у ст. 29 п. 1, де визначається 30-денний строк внесення непідприємницької організації до реєстру (з дня надходження документів), замінити на "10-денний строк з дня надходження документів", а в ст. 29 п. 2 вираз "в 10-денний строк з дня прийняття відповідного рішення" замінити на "3-денний строк". Абсолютно неприйнятними та такими, що суперечать чинному законодавству, є обов'язкова вимога надавати особисті ідентифікаційні коди засновників організації. Відомо, що Верховна Рада України вже внесла відповідні зміни до Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів". Зокрема, стаття 1 зазначеного Закону України була доповнена частиною другою такого змісту: "Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера". З огляду на це, у підпункті 3 статті 26 "Заява про внесення до реєстру" фразу "з адресами та особистими ідентифікаційними номерами осіб, що входять до його складу" потрібно замінити на формулювання "з адресами та номерами паспортів осіб, що входять до його складу". Стаття 26 п. 2.4 передбачає, що до Заяви про реєстрацію організації необхідно також додати і "документ, що підтверджує надання юридичної адреси (договір оренди, гарантійний лист, тощо)". Оренда приміщення вимагає досить великих витрат, особливо це відчутно для НДО, які не отримують прибутків. Вимога від недержавних організацій надавати гарантійні листи на юридичну адресу, тим більше в державі, де фактично не розвинутий третій сектор, означає додаткові витрати для НДО. Необхідно, навпаки, зменшувати витрати на реєстрацію, для того щоб люди, які виявляють громадську ініціативу, могли витрачати кошти на суспільно корисну діяльність, а не на створення та реєстрацію організації. Отже, пропонуємо п.2.4. ст.26 викласти в такій редакції: "Повідомний лист засновників про юридичну адресу непідприємницької організації за їх підписами". У статті 26 п. 6 читаємо: "Датою подання документів на державну реєстрацію вважається дата їх фактичного надходження в реєструючий орган". Тут застосовується неконкретне формулювання стосовно терміну подання документів. Що означає "дата їх фактичного надходження"? Цей пункт, по суті, декларує повернення до "заборонно-дозвільної системи" і скасування повідомного принципу реєстрації створених НДО. Процедура внесення до реєстру новоутворених недержавних організацій має бути максимально спрощена. З огляду на це пропонуємо п.6 ст.26 викласти в такій редакції: "Датою подання документів на державну реєстрацію вважається дата фактичного надходження документів згідно з переліком. Вона підтверджується довідкою, виданою реєстраційним органом, де зазначається перелік прийнятих документів та дата їх прийняття". Продовжуючи аналіз, звернімося до статті 32 "Перереєстрація непідприємницьких організацій". Перереєстрація передбачає, що більшість НДО мають здійснити цю процедуру згідно з нормами нового закону протягом шести місяців. Проте у статті 2 розділу 14 "Перехідні положення" записано: "У разі, якщо установчі документи суперечать цьому Закону, реєструючий орган повідомляє організацію про необхідність внести до них зміни і перереєструвати її відповідно до цього Закону". Отже, тут не визначається, протягом якого часу ці організації будуть перереєстровані. На наш погляд, це положення може стати підгрунтям жорсткої селекції в третьому секторі та заборони діяльності певних НДО. Не зрозуміло, яким чином визначатимуться організації, яким буде дозволено (чи не дозволено) перереєструватися? Більше того, "перереєстрація" фактично означатиме нову "реєстрацію", оскільки положення установчих документів більшості діючих НДО, звичайно, суперечитимуть новому Закону. А ми вже підкреслювали, що реєстрація вимагатиме безлічі документів, коштів, часу. Без сумніву, всі НДО після прийняття і введення в дію цього Закону повинні будуть корегувати свою діяльність відповідно до його положень. У такому разі потрібно додати в Закон таке положення: "Після набуття чинності цього Закону вже існуючі недержавні організації повинні бути внесені до реєстру автоматично, змінивши статутні положення згідно з діючим законом, та протягом одного року подати нову редакцію статуту до реєстраційного органу". Розділ 6 "Права та обов'язки непідприємницьких організацій" містить статтю 43 "Обов'язки непідприємницьких організацій", яка передбачає, що непідприємницькі організації повинні "щорічно, до 15 лютого, надсилати до реєструючого органу письмове повідомлення на підтвердження продовження своєї діяльності на наступний рік" (пункт 2). Разом з тим у статті 6 п. 5 зазначено, що "непідприємницька організація утворюється безстроково, якщо інше не передбачено установчими документами організації". Ми вважаємо, що цю суперечність потрібно усунути, взагалі вилучивши пункт 2, замінивши вираз "щорічне повідомлення на підтвердження своєї діяльності" на "повідомлення у разі припинення діяльності непідприємницької організації". Далі необхідно вилучити зі статті 43 пункт 3 "надавати на вимогу контролюючих органів, відповідно до їх компетенції, необхідні документи та відомості про діяльність організації, допускати на свої заходи представників контролюючих органів". НДО є неприбутковою організацією, яка подає звіти до податкової адміністрації та Міністерства статистики та ін. Відтак не зрозуміло, про які ще контролюючі органи йдеться? Можливо МВС, СБУ тощо? Далі у пункті 4 читаємо: "надавати для ознайомлення громадськості щорічні звіти про фінансові надходження та видатки, для непідприємницьких фондів та установ". Надавати такі дані чи ні - це право організації, і не може бути нормою Закону. Тож, статтю 43 потрібно взагалі вилучити із Закону. З цієї самої причини доцільним було б також скасувати статтю 48 "Виключна компетенція вищих керівних органів" з розділу 7 "Управління непідприємницькими організаціями". Щодо статті 45 "Структура органів управління". Ми впевнені, що структура органів управління непідприємницьких організацій має визначатися самою організацією і її статутом. А відтак немає необхідності в цій статті взагалі. До того ж вона є копіюванням подібного положення із законів України, що регулюють підприємницьку діяльність, де докладно розписується структура управління акціонерних товариств, ТОВ тощо. Непідприємницька організація може бути маленькою, середньою або великою, утвореною юридичною особою чи особами, колективом або однією чи кількома фізичними особами. А тому застосовувати єдиний підхід до всіх непідприємницьких організацій недоцільно, це суперечить принципам побудови цивілізованого демократичного суспільства в нашій державі. Не потрібна в Законі і стаття 46 "Загальні збори (з'їзд, конференція)", оскільки кожна непідприємницька організація знову ж таки має самостійно визначати у своєму статуті, яким чином відбуватимуться збори, з'їзди або конференції її членів. Необхідно вилучити статтю 47 "Наглядова рада", позаяк в одних непідприємницьких організаціях може бути Наглядова рада, а в інших ні (наприклад, у маленькій організації, де працює 5 осіб). Наглядові ради можуть бути утворені у потужних суспільно корисних організаціях, фондах, фундаціях. А для науково-аналітичних, дослідницьких організацій, які займаються тією чи іншою суспільною роботою і є невеликими за своїми розмірами (районного чи міського масштабу), немає потреби в існуванні такої Наглядової ради. Стаття 49 "Постійно діючі статутні органи непідприємницької організації", стаття 50 "Особливості діяльності колегіального виконавчого органу", стаття 54 "Контрольно-ревізійний орган", стаття 55 "Виконавчий апарат" регулюють ту частину діяльності непідприємницьких організацій, яка визначається в статуті кожної організації, а тому не повинні бути виписані в Законі. Такі положення є нормою статуту, а не нормою Закону. Наявність цих статей свідчить про штучність і еклектичність Закону - він був скомпонований з частин різних нормативних актів та законів, які не узгоджені між собою. Отже, можна говорити, що одна частина документу має демократичний характер, натомість деякі його розділи декларують адміністративне втручання з боку державної влади і впроваджують механізми прямого адміністративного бюрократичного тиску на громадські організації. Далі розглянемо розділ 8 "Ліквідація непідприємницьких організацій". Стаття 56 "Підстави ліквідації" цього розділу містить пункт 3, у якому сказано, що підставою ліквідації непідприємницької організації є "зменшення кількості членів організації нижче норми, встановленої законодавством для такої організації". Ми вважаємо, що зменшення або збільшення кількості членів організації не може бути достатньою підставою для ліквідації організації. У статті 57 "Ліквідація організації за рішенням керівного органу" в пункті 2 зазначено: "постійно діючий статутний орган непідприємницької організації зобов'язаний подати заяву про розпуск організації в реєструючий орган протягом 60 днів з моменту, коли кількість членів організації зменшилася нижче рівня, передбаченого законом чи статутом". Однак таке положення не відповідає демократичним нормам, а відтак п.2 ст.57 повинно вилучити. Потрібно зняти зі статті 58 "Ліквідація організації за рішенням суду" підпункти, в яких зазначається, що суд може прийняти рішення про ліквідацію (розпуск) організації у разі, якщо "мета або діяльність організації суперечить Конституції України" (п.1); "відбулось фактичне перетворення непідприємницької організації в організацію, що займається в основному економічною, господарською діяльністю"(п.3); "коли вищий статутний орган не може ухвалити рішення про ліквідацію організації у відповідності до закону" (п.4), оскільки довести це неможливо. Все це - позиції внутрішнього життя організації, які визначаються її керівництвом. Відтак пропонуємо ст.58 викласти в наступній редакції: "Ліквідація організації за рішенням суду відбувається тільки за умови, коли непідприємницька організація визнана банкрутом у судовому порядку". Питання, які регламентуються статтею 80 "Документи організацій" (розділ 12), відносяться виключно до компетенції самої непідприємницької організації і не можуть регулюватися законами України. Таким чином можна зробити висновок, що серйозною вадою проекту Закону є те, що він перевантажений положеннями, які мають міститися у статутних документах організацій. У статті 82 "Нагляд за діяльністю непідприємницької організації" (розділ 12) в пункті 2 зафіксовано: "уповноважений державний орган має право проведення розслідувань, можливих порушень шляхом перевірки внутрішніх документів організації протягом робочого дня". По-перше, з цієї норми не зрозуміло, про який уповноважений державний орган йдеться і хто його має уповноважити перевіряти внутрішні документи організації. По-друге, сам вираз "нагляд за діяльністю" принижує статус НДО, протирічить іншій нормі цього ж Закону, де проголошується, що держава повинна сприяти та забезпечувати правову, інформаційну, організаційну підтримку їх діяльності (стаття 4 та стаття 5). По-третє, цей пункт містить приховані комуністичні принципи контролю за недержавними організаціями. Його введення в Закон слід розуміти так, що якщо за чиїмось наклепом буде дискредитовано діяльність непідприємницької організації, то перевірки документів цієї організації стануть зручним інструментом для переслідування та репресивних дій проти неї. З цих самих причин потрібно вилучити пункт 2 зі статті 83 "Органи державного контролю за діяльністю непідприємницьких організацій", де йдеться про те, що "дотримання законності непідприємницькими організаціями контролюють відповідні державні органи, визначені законодавством" та пункт 4 "екологічний, пожежний, епідеміологічний, санітарний та інші види обов'язкового державного контролю здійснюють відповідні державні органи". Стаття 84 "Відповідальність непідприємницьких організацій за порушення Конституції та законів України", стаття 85 "Попередження", стаття 86 "Тимчасове зупинення діяльності непідприємницької організації", стаття 87 "Примусовий розпуск непідприємницької організації" також мають бути зняті з Закону, оскільки такі статті характерні, скоріше, для тоталітарної, а не демократичної держави. Висновок Виходячи з проведеного аналізу положень проекту Закону "Про непідприємницькі організації", можна стверджувати, що набуття чинності Закону у запропонованій редакції може спричинити параліч третього сектору в Україні. Замість того щоб займатися своєю діяльністю, згідно зі статутними цілями, десятки тисяч НДО марнуватимуть час та витрачатимуть гроші на реєстрацію та перереєстрацію. Це прямий шлях до бюрократичного свавілля та втручання державних структур у справи НДО з метою поставити їх під повний контроль. Готуючи цей Закон, його розробники мали б постійно пам'ятати, що головними принципами діяльності НДО та інших самоврядних організацій є їх незалежність та непідпорядкованість державному сектору, захист інтересів громадян на противагу бюрократичному тиску з боку державної машини. Інститут трансформації суспільства виступає з ініціативою та звертається з пропозицією до всіх організацій, установ та осіб, яких безпосередньо торкається проект Закону України "Про непідприємницькі організації", провести в першій половині грудня 2000 року круглий стіл, де обговорити недоліки та висловити пропозиції до поданого проекту. Усіх, хто зацікавлений і бажає висловити свою думку, просимо надати в ІТС свої пропозиції. Зі свого боку Інститут трансформації суспільства зацікавлений брати участь у будь-яких заходах з обговорення законопроекту "Про непідприємницькі організації".
[обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

версія для друку
версія для друку

© Інститут Трансформації Суспільства 2004-2017. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27
  

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

Статьи обмен webmoney reserve в Киеве.