Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади: українські можливості в контексті фінського досвіду
ІТС24 червня 2011 19:42

22 червня 2011 року у Вінниці відбувся тренінг „Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади: українські можливості в контексті фінського досвіду”. Захід провів Інститут трансформації суспільства (Київ) спільно з Вінницькою обласною радою, Вінницькою обласною державною адміністрацією.

Тренінг відбувався за підтримки Посольства Фінляндії в Україні.



Мета тренінгу:
~ Вивчення європейського досвіду якісного врядування (good governance) на рівні малих і середніх міст.
~ Аналіз існуючих та поширення нових джерел економічного розвитку українських міст.
~ Забезпечення працівників органів місцевої влади України сучасними знаннями та навичками, у тому числі на основі фінського досвіду, у таких сферах, як: управління процесами місцевого розвитку, налагодження ефективної комунікації між місцевою владою та громадою, формування й використання інформаційних потоків, спрямованих на активізацію розвитку місцевих громад. Підвищення ролі лідерів місцевої влади у житті та зміцненні громад.
~ Залучення місцевих громад до інтерактивного діалогу з місцевою владою щодо шляхів формування комфортного життєвого середовища та впровадження належного управління в українських містах.

Учасники заходу: представники Посольства Фінляндії в Україні, керівники Вінницької обласної ради та Вінницької обласної державної адміністрації; українські експерти, представники органів місцевого самоврядування, засоби масової інформації Вінницької області.

Пашиніна Тетяна 
директор Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій Вінницької області

Сергій Татусяк,
голова Вінницької обласної ради

Олег Соскін,
директор Інституту трансформації суспільства,
професор кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління, сертифікований експерт з питань розвитку місцевого самоврядування Фінляндії

Вадим Сахаров,
завідувач кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління, професор; радник з економічних питань Посольства України у Фінляндії (1994 – 1997 рр.)

Надія Матвійчук,
керівник відділу маркетингу Інституту трансформації суспільства, координатор проекту ІТС «Українські міста в Інтернеті»

Володимир Мережко
в.о. начальника управління міжнародного співробітництва та євроінтеграції Вінницької обласної державної адміністрації

ВСТУПНІ ПРОМОВИ КЕРІВНИКІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНІЗАТОРІВ ТРЕНІНГУ
 
Пашиніна Тетяна, директор Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій Вінницької області, відкриваючи тренінг, наголосила, що світ загалом і Україна, зокрема сьогодні знаходяться у стані динамічних змін. Органи місцевої влади мають адекватно реагувати і приймати правильні рішення з огляду на нові тенденції розвитку. Тож очевидно, що вони потребують сучасних знань у сфері управлінської та комунікативної діяльності, що спираються на відповідний європейський досвід. Тому тема тренінгу є вкрай важливою та актуальною.

Сергій Татусяк
, голова Вінницької обласної ради, охарактеризував тренінг як надзвичайно важливий захід з розвитку якісного врядування у сфері місцевого самоврядування. С. Татусяк підкреслив необхідність проведення подібних заходів, покликаних покращити життя населення України, зробити нашу державу демократичною, соціальною та правовою. Окрім того, голова обласної ради зауважив, що основною передумовою успішного проведення реформ є жива і плідна дискусія в суспільстві. Робота, яка проводиться сьогодні керівництвом держави, має за мету покращити розвиток країни у всіх сферах життєдіяльності. На думку С. Татусяка, сьогодні ініціативи, запропоновані Президентом України, якісно впроваджуються на місцевому рівні, але тим не менш вони наштовхуються на таку перепону, як бюрократичний апарат, який не дає трансформуватися моделі місцевого самоврядування і державного управління. Нині простежується опір реформам на рівні міністерств, регіональної влади. Сергій Татусяк відповідально заявив, що будь-який чиновник, який працює в органах місцевого самоврядування, має створити умови для ефективної роботи влади.
Окрім того, на думку голови обласної ради, тренінг покликаний забезпечити обмін думками, пропозиціями, які в майбутньому дадуть корисні результати для розвитку України. Підсумком тренінгу мають стати рекомендації для влади як на місцевому, так і на загальнонаціональному рівні.

Олег Соскін
, директор Інституту трансформації суспільства, професор кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління, окреслив актуальність та мету заходу. Він пояснив, що формування сучасних управлінських і комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади є вкрай важливо в умовах адміністративно-територіальної реформи, необхідність якої назріла в Україні. У цьому зв’язку в нагоді може стати фінський досвід якісного врядування. Олег Соскін розповів про досвід Інституту трансформації суспільства (ІТС) у розвитку україно-фінської співпраці, зокрема, про організований ІТС офіційний візит українських міських голів до Фінляндії у 2006 році, видання книги «Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст», проведення низки тренінгів.
Олег Соскін подякував Посольству Фінляндії в Україні за підтримку проекту, в рамках якого проводиться тренінг, а також звернув увагу на те, що проект поширюється на чотири області України (Кіровоградську, Вінницьку, Полтавську та Хмельницьку), що створює засади для розвитку якісного врядування в Україні.
 
ВИСТУПИ ЕКСПЕРТІВ

1. Якісне врядування як основа конкурентноспроможного розвитку міст

Олег Соскін
, директор Інституту трансформації суспільства, професор кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління, сертифікований експерт з питань розвитку місцевого самоврядування Фінляндії
Україна обрала європейський шлях розвитку і поставила за мету інтеграцію до європейських структур. Елементом формування цієї мети є Good Governance, або добре врядування. На жаль, в Україні сьогодні як на державному, так і на місцевому рівні погане врядування. Термін Good Governance вперше з’явився у 1997 році і був використаний в ООН. Він поєднав дві концепції: менеджмент – нове суспільне управління, а також формування мережі управління. Всі країни в Європі переходять до моделі консенсусу при врегулюванні будь-яких питань. Good Governance - це модель, яка містить якісне, демократичне, професійне, ефективне врядування.
Добре урядування на місцевому рівні передбачає формування конкурентоспроможного, ефективного, відкритого та справедливого механізму надання послуг, задоволення на якісному рівні потреб територіально-адміністративних громад і плідну взаємодію органів місцевої влади з громадськими та неурядовими організаціями.

Основні принципи якісного врядування:
колективність, консенсус, верховенство права, прозорість, підзвітність, відповідальність, ефективність, дієвість та інші. Нинішня модель врядування, яка сформувалася в Україні, не може забезпечити дотримання та виконання всіх цих базових принципів для впровадження якісного врядування. Тут важливо спертися на європейський досвід. Саме тому за головний приклад було обрано Фінляндію, яка займає перше місце за якістю життя у світі.
Дуже важливо, аби територія мала стратегію свого розвитку, і стратегії розвитку регіону та міста не суперечили одна одній. Всі питання повинні вирішуватися гармонізовано. Впровадження стратегії мусить мати відповідне інформаційне забезпечення. Для цього місто, селище, село обов’язково повинні створити веб-сторінку свого населеного пункту. Адже якщо він не представлений сьогодні в Інтернет – мережі, то про нього ніхто не знає і така територія є неконкурентоспроможною.

Нині поширюється кластерний підхід
до врядування. Він означає використання всіх переваг і засобів, які має певна територія та її сусіди. Наприклад, в одному місті є залізничне сполучення, а у селища, що межує з цим містом - немає, але в нього є корисні копалини. У такому разі території можуть об’єднатися і створити спільний проект.
Для якісного спілкування громади, бізнесу і влади існують сучасні механізми, зокрема, опитування громадської думки, громадські слухання та інші. Міські або сільські голови мають використовувати ці засоби для економії свого робочого часу.
Тенденція до централізації управління, яка притаманна Україні, покликана на провал, тому що неможливо знати досконало, які існують проблеми на місцях і як краще їх вирішити.
Фінляндія має одну з найкращих моделей Good Governance, яка сьогодні ефективно реалізована. Як діє якісне врядування в цій країні? За такими принципами, як управління за ситуацією, моніторинг ситуації, визначення результатів, управління за результатами і контроль результатів. У Фінляндії вже немає районів та областей, існують тільки муніципалітети й уряд країни. У Фінляндії немає поділу на село, селище, місто районного значення, місто обласного значення, місто республіканського значення, у них є громада незалежно від того скільки там проживає населення. Гроші, зароблені громадою, залишаються на місцях. Фіни вже перешли на такий рівень, коли громада спроможна вирішувати всі питання власного життєзабезпечення. Існує фінансова програма, яка стимулює до об’єднання фінські муніципалітети, яких сьогодні налічується 336.

Все населення Фінляндії має доступ до Інтернету. Через різноманітні комп’ютерні програми фіни можуть вирішувати будь-які питання, які потребують співпраці з місцевою владою.
Мер у фінських муніципалітетах не обирається, а є виконавчим менеджером, тоді як в Україні мер очолює і раду, і виконавчу владу. Тож треба розмежувати обов’язки міського голови і наймати менеджера для того, щоб він займався покращенням іміджу населеного пункту та пошуком потенційних інвесторів.
У фінській виборчій системі діють відкриті виборчі списки. Люди голосують за партії і тих людей, які стоять у списку. Базові принципи якісного врядування у Фінляндії це – відкритий доступ до інформації, відсутність бюрократичних перепон при веденні бізнесу та в житті суспільства. У Фінляндії відсутні казначейства, рахунок муніципалітетів відкритий у комерційному банку. Місцева громада сама може визначати ставки податків.
Захист навколишнього середовища - обов’язковий елемент якісного врядування у Фінляндії. Окреме місце займає збір та переробка сміття. Цей процес є автоматизований. Державна монополія встановлена на гральний, горілчаний і тютюновий бізнес. Гроші, які держава отримує від цих сфер бізнесу, йдуть на благодійність, будівництво спортивних майданчиків та охорону здоров’я.
Україні потрібно вивчити і якнайшвидше реалізовувати досвід Фінляндії у сфері місцевого самоврядування та управління державою загалом.

2. Шляхи взаємодії місцевої влади і громади: фінський досвід та українська перспектива

Вадим Сахаров,
завідувач кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління, професор, радник з економічних питань Посольства України у Фінляндії (1994–1997 рр.)
Фінляндія свого часу була найбіднішою країною свого регіону. А сьогодні вона стала тією країною, чий досвід варто запозичувати в першу чергу. Коли свого часу ми намагалися побудувати «соціалізм» у радянському розумінні, фіни збудували соціалізм у людському розумінні. Фінляндія це – країна, де практично неможливо стати мільярдером, і в той же час неможливо стати бідним. Якщо людина втрачає роботу з якихось моральних міркувань, держава фінансово допомагає їй. Крім того, надається фінансова допомога людям, котрі приїхали у Фінляндію й довели, що вони мають фінське коріння.

Фінляндія це – найбільш децентралізована країна у світі. Вона входить у число найменш корумпованих країн світу.
Система влади у Фінляндії складається з центральної та місцевої. До 2009 року в країні було п’ять губернаторів, які призначалися президентом, однак у 2010 році в країні немає ні провінцій, ні губернаторів. У Фінляндії сьогодні існує 336 муніципалітетів. Найменший муніципалітет – острів Соттунга в Балтійському морі, в якому проживає 120 мешканців. Середній муніципалітет налічує 15 200 жителів і має площу 873 кв. км. Яку назву повинен носити населений пункт - чи то міський, чи то сільський - вирішує муніципальна рада. Сільський муніципалітет зазвичай складається із декількох поселень, які не мають власної адміністрації. Дуже цікавим є те, що всі партії представлені у країні, беруть участь у житті муніципалітету, оскільки муніципальні збори призначають політичний виконавчий орган, до якого входять представники всіх партій, водночас опозиція фактично відсутня. Більшість членів фінського парламенту, і навіть міністри, є членами муніципальних рад. Фіни не обирають голову адміністрації. Муніципальне управління очолює менеджер, якого призначає рада. Менеджер, поряд із іншими спеціалістами, які працюють у муніципальному управлінні, зберігають свій пост незалежно від результатів виборів. Більшість муніципальних менеджерів є високопрофесійними спеціалістами, які мають університетський ступінь.
Цікавим є те, що на рівні муніципалітету існує церковний податок. Муніципальне управління має право запроваджувати місцеві податки. Звичайний фін віддає 30–35% своїх доходів у місцевий і державний бюджети. Додаткові доходи бюджету можуть надходити за рахунок послуг у сфері охорони здоров’я. Охорона здоров’я – досить дорога сфера послуг. Медичне страхування є обов’язковим для всіх громадян Фінляндії. Без рецепта лікаря неможливо купити жодні ліки, окрім вітамінів. Але освіта є безкоштовною, і включає безкоштовні підручники, харчування і транспортні послуги.

Фінляндія, має значні державні борги. Але при цьому варто враховувати під які проценти береться кредит і на які цілі він витрачається. Більшість коштів йде на інноваційні проекти. Таким чинном гроші дуже швидко повертаються.
Цікавим є те, як фіни розширюють свою територію. Всі будівельні відходи, які залишаються при будівництві, висипаються біля берега і таким чином розширюється територія. За законодавством Фінляндії біля дому має бути стільки місць для паркування, скільки квартир у будинку. Крім того, існують районні підземні місця для паркування. У містах усі місця для паркування є безкоштовними. Надзвичайно цікавою є технологія будівництва підлоги в будинках. Суть є така, що сусіди не можуть вас затопити. Підлога будується під відповідним кутом, і якщо в сусідній квартирі пролили воду, то вся вода стікає в кут підлоги, де є злив для води, який з’єднаний з системою водовідведення. В кожному будинку обов’язково є сауна та басейн.
 
В’язниця по-фінськи є чимось із царини фантастики. В’язні живуть у просторих кімнатах, де є телевізори та комп’ютери, мають змогу здобути вищу освіту, користуватися бібліотекою. Крім того, деякі в’язні отримують дозвіл ходити в суботу та неділю у місто. Харчування в’язнів є триразове, і всі продукти доставляють із найближчого ресторану.
Треба зауважити, що фінни надзвичайно законослухняні люди. Більшість правопорушень скоює російське та естонське населення. Фінни чітко дотримуються правил користування громадським транспортом - фінн ніколи не займе місце, призначене для осіб похилого віку. Всі ці принципи та правила фінни використовують також у політиці та економіці.
Висновок слід зробити один: Україна і українці мають змінити своє ставлення до життя. Понад те, треба глибоко вивчати та використовувати досвід високорозвинутих країн.
 
 
Після експертних доповідей відбувся практикум „Налагодження ефективної комунікації між місцевою владою та громадою”, який провела Надія Матвійчук, керівник відділу маркетингу Інституту трансформації суспільства, координатор проекту ІТС «Українські міста в Інтернеті», сертифікований експерт з питань розвитку місцевого самоврядування Фінляндії, сертифікований міжнародний експерт за програмою S.E.N.S.E. (Strategic Economic Needs and Security Exercise) для представників української влади та НДО.
 
Керівники органів місцевого самоврядування та держслужбовці Вінниччини про становлення якісного врядування в Україні – результати опитування
 
У рамках тренінгу «Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади: українські можливості в контексті фінського досвіду», який проходив 26 травня 2011 року у Вінниці, Інститут трансформації суспільства провів опитування громадської думки. Воно проходило шляхом анкетування. Респондентами були 53 учасники тренінгу – керівники та представники органів місцевого самоврядування, держслужбовці Вінницької області. В анкеті було запропоновано п’ять питань з можливими варіантами відповідей.
 
На перше запитання «Чи вважаєте ви наразі актуальним проведення реформи місцевого самоврядування в Україні?» переважна більшість респондентів 94,34% відповіли «так», 1,89% опитаних відповіли «ні», 3,77% учасників тренінгу не змогли дати відповідь на це запитання.

Варіанти відповіді
 
Запитання 1
 Чи вважаєте Ви наразі актуальним
проведення реформи місцевого самоврядування в Україні?
Кількість
%
Так
50
94,34
Ні
1
1,89
Важко відповісти
2
3,77
 
Загалом
53
100,00

 
На друге запитання «Який із індикаторів якісного врядування (GG) Ви вважаєте найважливішим?» респонденти мали змогу визначити три індикатора із шести. В результаті було виявлено три основні індикатори якісного врядування, а саме: «Децентралізація управління» (54,70%), «Взаємодія з громадою» (62,27%) та «Належна законодавча база» (83,02%).
 

Варіанти відповіді
 
Запитання 2
Який із індикаторів якісного врядування
(Good Governance) Ви вважаєте найважливішим?
Кількість
%
Належна законодавча база
 
44
83,02
Передбачуваність
 
12
22,64
Відповідальність
 
22
41,50
 
Взаємодія з громадою
 
33
62,27
 
Децентралізоване управління
 
29
54,70
Створення комунікаційно-інформаційної мережі
10
18,87
Загалом
53
100,00

 
На третє запитання «Які проблеми, на Ваш погляд, потребують термінового вирішення у Вашому населеному пункті?» учасники тренінгу мали змогу визначити чотири проблеми із шістнадцяти зазначених. У результаті було виявлено чотири головні проблеми населених пунктів: «Ремонт доріг» (66,04%),«Зменшення рівня безробіття і створення нових робочих місць» (49,06%), «Залучення інвестицій у населений пункт» (67,92%), «Вивіз та утилізація сміття» (35,85%). Мало приділяється уваги таким важливим питанням, як формування бренду населеного пункту (7,55%), покращення роботи транспорту (3,77%), збереження культурної спадщини (3,77%).
 

Варіанти відповіді
 
Запитання 3
Які проблеми, на Ваш погляд, потребують термінового вирішення у Вашому населеному пункті?
Кількість
%
Ремонт автодоріг
35
66,04
Покращення благоустрою
Території
12
22,64
Ремонт дахів і під’їздів
7
13,20
Вивіз та утилізація сміття
19
35,85
Забезпечення мешканців водою, теплопостачанням
13
24,53
Збереження пам’яток культури та архітектури
2
3,77
Покращення роботи транспорту
2
3,77
Охорона навколишнього середовища
7
13,20
Робота закладів торгівлі та сфери послуг
2
3,77
Робота закладів культури та дозвілля
3
5,66
Розподіл та використання
місцевого бюджету
13
24,53
Зменшення рівня безробіття і створення нових робочих місць
26
49,06
Залучення інвестицій у населений пункт
34
67,92
Формування привабливого образу (бренду) населеного пункту
4
7,55
Створення умов для розвитку підприємництва
14
26,42
Боротьба зі злочинністю та корупцією
10
18,87

 
На четверте запитання «Що, на Вашу думку, повинен, перш за все, робити голова органу місцевого самоврядування?» було запропоновано 4 варіанти відповіді. 37,74% опитаних визначили, що голова органу місцевого самоврядування насамперед має здійснювати керівництво населеним пунктом. 18,87% респондентів вважають, що голова повинен вирішувати поточні місцеві проблеми. 32,08% людей впевнені, що голова мусить сприяти залученню інвестицій у населений пункт і тільки 11,32% учасників опитування вважають, що голова органу місцевого самоврядування має представляти інтереси населеного пункту на регіональному та загальнонаціональному рівнях.
 

Варіанти відповіді
 
Запитання 4
Що, на Вашу думку, повинен, перш за все, робити голова органу місцевого самоврядування?
Кількість
%
Здійснювати керівництво населеним пунктом
 
20
37,74
Сприяти залученню інвестицій у населений пункт
 
17
32,08
Вирішувати поточні місцеві проблеми
 
10
18,87
Представляти інтереси населеного пункту на регіональному та загальнонаціональному рівнях
6
11,32
Загалом
53
100,00

 
На п’яте запитання «Яку роль у взаємовідносинах місцева влада – громада Ви відводите офіційному сайту населеного пункту?» переважна більшість опитаних (73,59%) відповіла «велику», 18,87% респондентів вважають, що роль офіційного сайту є незначною. 3,77% учасників опитування не змогли визначити роль офіційного сайту населеного пункту. 3,77% респондентів впевнені, що офіційний сайт у взаємовідносинах влада – громада ніякої ролі не відіграє.
 

Варіанти відповіді
 
Запитання 5
Яку роль у взаємовідносинах місцева влада – громада Ви відводите офіційному сайту населеного пункту?
Кількість
%
Велику
39
73,59
Незначну
10
18,87
Ніяку
2
3,77
Важко відповісти
2
3,77
Загалом
53
100,00

 
Отже, проведене серед керівників органів місцевого самоврядування та держслужбовців Вінниччини анкетування продемонструвало надзвичайну актуальність здійснення реформи місцевого самоврядування в Україні. Майже 95% учасників упевненні у вважливості проведення реформи місцевого самоврядування. На їх думку, реформа місцевого самоврядування дасть змогу набагато швидше досягти прогресу в економічному і політичному розвитку України. Проблеми, які існують у населених пунктах Вінниччини, як показало анкетування, є загальними для всієї області. Це свідчить про загальну мету і однорідні засоби для її досягнення. Найбільш актуальним виявилися проблеми, пов’язані з ремонтом доріг, зменшенням безробіття і створенням нових робочих місць, залученням інвестицій у населений пункт тощо. Водночас підвищується усвідомлення місцевої влади важливої ролі офіційного сайту населеного пункту у взаємовідносинах місцевої влади і громади.
 
 
Огляд тренінгу та аналіз опитування громадської думки підготовлено Інститутом трансформації суспільства
 


Прес-служба
Інституту трансформації суспільства
[обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

версія для друку
версія для друку

© Інститут Трансформації Суспільства 2004-2018. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27