Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади: українські можливості в контексті фінського досвіду
ІТС26 травня 2011 15:50

26 травня 2011 року в Кіровограді Інститут трансформації суспільства (Київ) спільно з Національною академією управління (Київ) та Управлінням державної служби Головдержслужби України провів тренінг „Формування сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади: українські можливості в контексті фінського досвіду”. Захід було організовано за сприяння Кіровоградської обласної ради, Кіровоградської обласної державної адміністрації, Кіровоградської міської ради. 

Тренінг відбувався за підтримки Посольства Фінляндії в Україні.





Мета тренінгу:
~ Вивчення європейського досвіду якісного врядування (good governance) на рівні малих і середніх міст.
~ Аналіз існуючих та поширення нових джерел економічного розвитку українських міст.
~ Забезпечення працівників органів місцевої влади України сучасними знаннями та навичками, у тому числі на основі фінського досвіду, у таких сферах, як: управління процесами місцевого розвитку, налагодження ефективної комунікації між місцевою владою та громадою, формування й використання інформаційних потоків, спрямованих на активізацію розвитку місцевих громад.
~ Підвищення ролі лідерів місцевої влади у житті та зміцненні громад.
~ Залучення місцевих громад до інтерактивного діалогу з місцевою владою щодо шляхів формування комфортного життєвого середовища та впровадження належного управління в українських містах.

Учасники заходу: Посол Фінляндії в Україні; керівники Кіровоградської обласної державної адміністрації, Кіровоградської обласної ради, Кіровоградської міської ради, Управління державної служби Головдержслужби України в Кіровоградській області; представники Національної академії управління, Інституту трансформації суспільства, голови райдержадміністрацій, міські та селищні голови, депутати міських та селищних рад, депутати міських рад, держслужбовці, засоби масової інформації Кіровоградщини.


Крістер Міккелссон,
Посол Фінляндії в Україні

Анатолій Бойко,
начальник Управління державної служби
Головдержслужби України в Кіровоградській області

Микола Ковальчук,
голова Кіровоградської обласної ради

Зелінський Сергій Едуардович,
директор ДНЗ "Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій" Кіровоградської обласної державної адміністрації
 

Надія Матвійчук,
керівник відділу маркетингу Інституту трансформації суспільства, координатор проекту ІТС «Українські міста в Інтернеті», сертифікований експерт з питань розвитку місцевого самоврядування Фінляндії, сертифікований міжнародний експерт за програмою S.E.N.S.E. (Strategic Economic Needs and Security Exercise) для представників української влади та НДО

Вадим Сахаров,
завідувач кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління, професор; радник з економічних питань Посольства України у Фінляндії (1994 – 1997 рр.)

ВСТУПНІ ПРОМОВИ ОРГАНІЗАТОРІВ ТРЕНІНГУ

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, професор кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління, окреслив актуальність та мету заходу. Він пояснив, що формування сучасних управлінських і комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади є вкрай важливо в умовах адміністративно-територіальної реформи, необхідність якої назріла в Україні. У цьому зв’язку в нагоді може стати фінський досвід якісного врядування. Олег Соскін розповів про досвід Інституту трансформації суспільства (ІТС) у розвитку україно-фінської співпраці, зокрема, про організований ІТС офіційний візит українських міських голів до Фінляндії у 2006 році, видання книги «Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст», проведення низки тренінгів. Олег Соскін подякував Посольству Фінляндії в Україні за підтримку проекту, в рамках якого проводиться сьогоднішній тренінг.

Микола Ковальчук, голова Кіровоградської обласної ради, привітав Надзвичайного і Повноважного Посла Фінляндії в Україні та зосередив свій виступ на питаннях місцевого самоврядування. Зокрема М. Ковальчук розповів про власний досвід перебування у Фінляндії та його враження від цієї європейської країни. Голова обласної ради відзначив важливість запозичення фінського досвіду і підтримки двохсторонніх відносин Україна –Фінляндія для розбудови місцевого самоврядування в Україні. Окремо п. Ковальчук подякував директору Інституту трансформації суспільства Олегу Соскіну за його роботу в напрямі реформування місцевого самоврядування та налагодження двохсторонньої співпраці України та Фінляндії.

Крістер Міккелссон, Надзвичайний і Повноважний Посол Фінляндії в Україні, привітав учасників і відзначив, що для Посольства Фінляндії в Україні дуже приємно підтримати проект «Формуванню сучасних управлінських та комунікативних навичок у працівників органів місцевої влади», ініційованим Інститутом трансформації суспільства Фінляндія накопичила чималий досвід розвитку місцевого самоврядування та якісного управління. Фінляндія – це невеличка країна з населенням 5,5 млн. жителів. У державі є 336 муніципалітетів. Але тим не менш є думки, що їх забагато. В муніципалітеті мають проживати не менш як 20 тис. жителів. Сьогодні ситуація інакша – і це потребує реформування. 

Влада в країні має слугувати й допомагати суспільству. Найбільше, що відрізняє Україну від Фінляндії – це право муніципалітету встановлювати власні податки, а також право вирішувати куди і скільки направляти коштів на розвиток міста чи регіону. Громадяни можуть ефективно впливати на прийняття рішень, як на місцевому рівні, так і на загальнонаціональному. Однак попри це, у Фінляндії існують і незадоволені громадяни. 

Пан К. Міккельсон назвав дві речі, які допомогли становленню сучасної демократичної Фінляндії – це верховенство права і гендерна рівність населення як у суспільному, так і в політичному житті країни. Він висловив надію, що з часом в Україні у вищому керівництві країни будуть представлені не менш як 50% жінок.

Насамкінець пан Посол презентував три книжки про Фінляндію. Одна книжка – про загальну історію Фінляндії, а дві – про Другу світову війну. У цих виданням можна знайти цікаву та неупереджену інформацію про становлення та розвиток Фінляндії. 

Сергій Зелінський, директор ДНЗ «Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій" Кіровоградської обласної державної адміністрації», розповів про впровадження системи електронного врядування на місцевому рівні і висловив сподівання, що найближчим часом Кіровоград стане регіональним центром підготовки та перепідготовки кадрів органів місцевої влади. Пан Зелінський побажав організованої та плідної роботи під час тренінгу.

ЕКСПЕРТНІ ВИСТУПИ: 

1. Якісне врядування як основа конкурентоспроможного розвитку міст України 

Олег Соскін, 
директор Інституту трансформації суспільства, 
професор кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління 

Європейський вибір для України – це не просто імператив часу, а передусім вибір шляхів розвитку в напрямі європейської цивілізаційної моделі. І зрозуміло, що сьогодні нам потрібно адаптувати українську модель до європейських стандартів. Зрозуміло, що чисте «мавпування» нічого не дає, потрібно з європейських стандартів вибирати найкраще. Для цього треба взяти за основу Європейську Хартію місцевого самоврядування. Україна її підписала і ратифікувала, а отже, має її виконувати. Хартія містить ряд вимог, основна з яких – децентралізація влади. Ми маємо рухатися в цьому напрямі і керуватися Європейською Хартією місцевого самоврядування та Європейською Хартією регіональних демократій. Тим паче, що найближчим часом Україна очолить Раду Європи. У зв’язку з цим ми виходимо на центральний стрижневий елемент цього процесу. Це – Good governance або якісне врядування Термін Good Governance означає особливу культуру консенсусу у сфері діяльності державних і недержавних інституцій. Це основа будь-якої моделі управління і, фактично, врядування. Є різна наповненість Good Governance, але всі його визначення мають системне розуміння. Це – демократичне врядування, нове врядування, досконале врядування, добре врядування, незалежне врядування, етичне та прозоре врядування, ефективне врядування. Це навіть не управління, це більше, ніж управління, яке включає комплекс життєдіяльності того чи іншого органу. Good Governance – це не уособлене, не корумповане, не мафіозне, а якісне врядування для громади, а не для себе, чи окремої групи. Good Governance – це врядування, яке має за мету формування системи конкурентоспроможного, високоефективного, відкритого, справедливого надання послуг та задоволення на якісному рівні потреб громад. 

Воно регулює взаємовідносини між офіційними інституціями (місцеве самоврядування, державна влада) та недержавними колами (бізнес, громадянське суспільство, НДО). Важливим є те що системи взаємодіють одна з іншою і при цьому не відбувається їх переплетіння.
При впровадження якісного врядування бізнесмен одночасно не може бути політиком і депутатом. Кожний займається своєю справою. Одна особа не може займатися кількома справами одночасно. Для досягнення максимального результату має бути конкретна спеціалізація. 

Принципи якісного врядування включають колективність, підзвітність, прозорість, відповідальність, консенсус, ефективність та дієвість, рівноправність, всеохоплення, верховенство закону. 

Колективність передбачає участь на рівних засадах як жінок, так і чоловіків у якісному врядуванні. Населення має бути надзвичайно активним у життя міста.
Консенсус має за мету усунення антагоністичних настроїв серед різних частин громади. Він потребує часу, зусиль, частини прибутку, влади, але використовуючи принцип консенсусу, система продовжує функціонувати і розвиватися. 

Якщо нема підзвітності, то не буде якісного врядування. Треба обов’язково дотримуватися верховенства закону та принципу прозорості.
Прозорість передбачає виконання ухвалених рішень за всіма правилами та інструкціями, відкритість інформації, подання інформації в доступній для суспільства та ЗМІ формі. Інформацію не варто приховувати, адже тоді стає більше бажаючих її отримати. 

Верховенство закону передбачає наявність ефективної нормативно-правової бази для дієвого та водночас простого функціонування системи, що, своєю чергою, вимагає повного захисту прав людини і прав національних меншин. 

Неупередженість та толерантність – обов’язкові складові якісного врядування. З позиції сили неможливо вирішити жодні питання. 

Ефективність і дієвість. Працювати треба на результат. Якщо виділені кошти на будь-які проекти, то мають бути механізми контролю за їх використанням. Наприклад, Кіровоград – місто, яке знаходиться у центрі України. Існують проблеми, пов’язані зі станом інфраструктури. До міста досить проблематично потрапити у зв’язку зі станом доріг та невдалого розкладу потягів. У місті не вистачає комфортабельних готелів, цілодобово працюючих супермаркетів. Відповідно до міста не потрапляють інвестиції та капітал. Ці питання можна вирішити і досить швидко налагодити співпрацю з іноземними партнерами. 

Зворотний зв'язок. Якісне врядування має за мету забезпечення і надання необхідної інформації всім бажаючим через відповідні структури.
Для цього треба впроваджувати механізми визначання потреб та бажань громади (опитування, громадські збори, телефон «гарячої лінії»).
Обов’язково необхідно мати інтерактивну веб-сторінку міста, яка повинна постійно оновлюватися і розвиватися. Вкрай актуальним є партнерства „влада – бізнес – громада”. Бізнес не повинен контролювати владу. Співпраця має відбуватися тільки на принципах партнерства. 

Отже, якщо управлінець хоче бути успішним і конкурентноспроможним, він має вивчити, знати і впровадлжувати всі принципи якісного управління.

Формування стратегічного мислення управлінців. Вся наша система працює від досягнутого, на базі екстраполяційного методу, коли те, що було вироблено в минулому, переноситься на майбутнє. Такий підхід приречений на провал. Успішні системи діють навпаки: сучасний стратегічний управлінець має уявити майбутнє, і тоді з майбутнього шляхом уяви повинен сформувати гіпотезу й вибудувати сценарій розвитку подій. Тоді він дивиться на свою організацію і уявляє її розвиток у майбутньому і таким чином із майбутнього рухається в сьогодення.
Сучасна система місцевого самоврядування в Україні потребує нових службовців, які мають відігравати ключову роль у здійсненні реформ на місцевому рівні. Реформа місцевого самоврядування невідворотна. Державні службовці мусять бути проектувальниками демократичних перетворень на місцевому рівні. Тільки впровадивши цю реформу, Україна почне рухатися в правильному напрямі. 

На базі фінського досвіду можна побачити на практиці результати реформування місцевого самоврядування. 

Головною особливістю такого результату було те, що авторами сучасного фінського менеджменту були дослідники-науковці Тімо Санталайнена, Эеро Воутілайнен, Пертті Порреніе і Іоуко X. Ніссен. Концептуальні засади реформи мають розробляти стратеги, науковці, викладачі. Фінська школа менеджменту виділяє фактори, необхідні для успішної діяльності керівника: вміння досягати результатів та бажання наполегливо працювати для досягнення поставленої мети; бажання та здатність нести відповідальність за довірену роботу та приймати ризиковані рішення; вміння розпочинати процеси змін, керувати ними та використовувати їх в інтересах організації; мистецтво приймати швидкі рішення. 

У Фінляндії муніципалітети відповідають за надання майже всіх послуг населенню, більша частина яких є обов'язковими. Муніципалітет сам вправі організувати ці послуги або створити муніципальні комерційні підприємства, які їх надаватимуть У таких акціонерних товариствах може бути частка і приватного капіталу. Муніципалітет має право закуповувати послуги у підприємницьких структур та надавати їх населенню. Для економії ресурсів декілька муніципалітетів можуть створювати один центр. Місцеві влади фінансують свою діяльність з коштів, які формуються за рахунок податків, трансфертів центрального уряду, різноманітних платежів та прибутків з продажу. Місцевий податок на прибуток, який сплачують мешканці, податок на нерухомість та корпоративний податок складають майже половину доходів місцевих бюджетів. Кожний орган місцевого самоврядування приймає самостійне рішення щодо ставки податку на прибуток громадян, середній показник по країні – 18%. 

Надзвичайно важлива роль відводиться охороні здоров’я, освіті та культурі. Розмір заробітної плати педагога, лікаря не може бути нижчим за розмір заробітної плати народного депутата. Нація буде успішною тоді, коли вона буде освічена і здорова. Дев’ятирічна загальна освіта обов’язкова для всіх дітей у Фінляндії. Базова освіта, включаючи підручники та посібники, разове щоденне харчування, шкільну медицину та стоматологію – безкоштовна. 

Учні, які проживають далеко від школи, отримують безоплатний проїзд у громадському транспорті. Учні можуть самі обирати предмети і програми, а після закінчення школи складати вступні іспити до національних університетів. У Фінляндії особливе місце відводиться охороні навколишнього середовища. У країні все орієнтовано на те, щоб не використовувати газ та нафту. Для цього, зокрема, будуються біоелектростанції, вітряки, застосовуються інші альтернативні види енергії. Муніципальна влада ставить за мету економію енергії.
Дуже цікавою є система збору та переробки сміття. Вона майже повністю автоматизована. Дітей у Фінляндії ще з дитячого садочку навчають правильно поводитися зі сміттям. І саме тому Фінляндія є однією з найбільш екологічно чистих країн світу. 

Отже, можна побачити ефективні підходи у системі якісного врядування, які вже впроваджені у Фінляндії. Основне завдання, яке стоїть перед нами, –робити їх реальністю. Не має значення якого кольору прапор, якою мовою розмовляєш – має значення тільки одне, – як ми хочемо жити. Українці мають жити, як фіни. Іншого виходу не існує. І Кіровоградщина може стати базовою областю, яка буде впроваджувати фінській досвід якісного врядування.

2. Шляхи взаємодії місцевої влади і громади: фінський досвід та українська перспектива 

Вадим Сахаров,
завідувач кафедри міжнародної економіки та підприємництва
Національної академії управління, професор; радник з економічних питань
Посольства України у Фінляндії (1994 – 1997 рр.)

Проаналізувавши свою дипломатичну кар’єру, відвідавши багато країн світу, я можу із впевненістю сказати, що найбільше запам’яталися роки життя у Фінляндії. Це – країна, яку фіни з любов’ю зробили для себе, виходячи з її непростої історії. Вже навіть за часів Російської імперії фіни мали такий ступінь незалежності, якого не було в інших колоніях Російської імперії. Фінляндія мала свою конституцію, валюту. Фінам притаманні такі характерні риси, як волелюбність, любов до своєї мови, культури, історії, які вони пронесли крізь віки.
Цікавим є те, що шведська мова у Фінляндії є другою державною мовою, хоч шведи складають лише 6% населення країни. Крім того, середньостатистичний фін володіє трьома-чотирма мовами. Всі знають фінську, шведську, а англійську вчать, як обов’язкову. Переважна більшість бізнесменів знають російську, позаяк вони вбачають у Росії основний ринок збуту продукції. Фінський бізнес має інтереси в багатьох країнах, де фінська продукція має надзвичайний попит. 

Наприклад, компанія Kone спеціалізується на виготовлені одних з найкращих ліфтів у світі. Щодо місцевого самоврядування, то місцева адміністрація не обирається громадянами. Муніципальне управління очолює професійний муніципальний менеджер, що призначається радою і є підзвітним перед нею. Менеджер, як і всі фахівці, що працюють у муніципальному управлінні, зберігає свою посаду після виборів і не залежить від їх результатів. Тим самим забезпечує стабільність у діяльності муніципалітету. Фіни віддають перевагу професіоналізму й компетентності на відміну від популістських змін. Більшість муніципальних менеджерів мають той або інший університетський ступінь. Це є однією із складових фінського успіху. 

Фінські комуни надають населенню широкий спектр публічних послуг. До них належать соціальне забезпечення, соціальний захист людей похилого віку, охорона здоров’я, освіта, захист навколишнього середовища в місцевому масштабі. Місцеве самоврядування дуже розвинуте. Наприклад, у Фінляндії двірник – це дуже поважна людина. Він живе у гарному приміщенні, має прибиральну техніку. Двірник відповідає також за чистоту в басейні біля дому. 

Фінляндія – це країна реального соціалізму. Країна, в якій неможливо стати мільярдером, але і неможливо стати бідняком. Людина потрапляє у систему соціального забезпечення і отримує достатньо коштів, щоб нормально жити. А люди, які приїжджають до Фінляндії і доводять, що вони мають фінські корні, також отримують соціальну допомогу, і не меншу, ніж самі фіни.
Середній річний бюджет комуни становить 7100 євро (2009 р.) на одного мешканця. Таким чином, у Фінляндії загальний обсяг муніципальних бюджетів приблизно дорівнює державному бюджету. Муніципальна рада приймає місцевий бюджет, а також установлює місцеві податки і збори. Рішення на місцевому рівні не потребують додаткового державного схвалення. Кожен фін у цілому віддає 30–35% своїх доходів у місцевий бюджет. У країні є багаті й бідні муніципалітети. Існує система субсидій. Міністерство фінансів Фінляндії надає щорічну допомогу найбіднішим місцевим комунам. Державні субсидії виділяються комунам частково для того, щоб забезпечити надання обов’язкових послуг, але в основному – щоб вирівняти доходи багатих і бідних муніципалітетів. Декілька найбільш розвинених муніципалітетів субсидії не отримують. У той же час у віддалених районах півночі й сходу країни, де відстані й витрати високі і де істотний рівень безробіття, обсяг субсидій може перевищувати 50% доходів місцевих бюджетів. 

Якщо порівнювати Україну і Фінляндію в економічному розвитку, то фіни встигли перед розпадом Радянського Союзу переорієнтувати свою економіку. Крім того, вони сконцентрували свою увагу на тих галузях, які мали передові позиції. За такою схемою були переорієнтовані й великі компанії. Сьогодні фіни перенесли виробництво більшості продукції в Прибалтику, Росію, а на своїй території зосередили виробництво та розробку новітніх технологій. Наприклад, одна невеличка компанія Вайсала забезпечує всі країни-члени НАТО метереологічним обладнанням, яке вимірює стан навколишнього середовища. 

Треба обов’язково зауважити, що у фінському суспільстві відсутнє хабарництво. Якщо хтось спробує дати хабар фіну, то він спершу цього не зрозуміє, а потім сильно образиться. Особливо вражає чесність фінів. Якщо людина забула, наприклад, мобільний телефон, він буде лежати там і через тиждень. На особистому досвіді також переконався у чесності фінів. Коли приїхав у Фінляндію то забув на лавці магнітофон. Вранці згадав про нього, приходжу, а люди накрили його тканиною, щоб не замочив дощ.
Особливо мене вразило те, що всюди тільки російською мовою написано «Не сорить».

3. Досвід упровадження електронного врядування як основа підвищення ефективності управління

Анатолій Бойко,
начальник Управління державної служби
Головдержслужби України в Кіровоградській області

Якщо людина не буде думати про майбутнє, його у неї не буде.
Модернізація системи державного управління почалася в кінці 70-х років XX ст. шляхом практичного впровадження положень теорій нового державного менеджменту. В 1992 р. Осборн і Т. Геблер вперше сформулювали 10 основних принципів теорії нового державного менеджменту.

1. Вирішення проблем – зусилля всього суспільства.
2. Конкуренція вище за все.
3. Головне – мета, закони – другорядне.
4. Головне – зовнішній результат, а не внутрішній.
5. Наявність стратегії: головне – попередження появи проблем.
6. Максимізація участі у процесі прийняття державних рішень.
7. Більше ресурсів більш корисне для суспільства.
8. Ефективне в ринку – до державного управління.
9. Громадяни – вільні споживачі адмінпослуг.
10. Самоуправління, контроль за якістю адмінпослуг.

Державний апарат наймається для виконання певної роботи в інтересах всього суспільства, кожного громадянина. 

Уряд має дві основні групи функцій:
• управління державою (державні функції);
• надання адміністративних послуг населенню та бізнесу.
Основна умова функціонування уряду забезпечення можливості функціональної, інформаційної взаємодії з кожним громадянином, з кожним господарюючим суб’єктом, з кожною громадською організацією тощо. 

Електронний уряд – уряд, у якому повна сукупність внутрішніх і зовнішніх зв'язків та процесів забезпечується відповідними інформаційно-комп'ютерними технологіями.
У 1962 р. за ініціативою Віктора Михайловича Глушкова, директора Інституту кібернетики АН УРСР, була прийнята Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, якою передбачалося створення Загальнодержавної автоматизованої системи планування і керування народним господарством (ОГАС).
Наслідки впровадження електронного уряду:
• Відкритість та прозорість діяльності урядів;
• Забезпечення доступу громадян до інформації урядових органів за допомогою сучасних інформаційних технологій;
• Економія часових та матеріальних ресурсів як урядів, так і громадян, бізнесу;
• Визволення державних службовців від рутинної роботи.
• Деперсоніфікація взаємовідносин громадян, представників бізнесу та державних чиновників;
• Створення єдиної віртуальної точки “контакту” громадян з усіма урядовими структурами;
• Можливість цілодобового отримання урядових послуг;
• Важливіший, реальний інструмент демократизації нашого суспільства.
• Значне підвищення якості надання адміністративних послуг навіть за умови наявних недоліків у професійній компетенції державних службовців за рахунок:
• стандартизації процедур,
• автоматизації їх реалізації,
• інтелектуальних систем підтримки.
Таким чином, електронний уряд покликаний полегшити життя як чиновнику, так і громадянину. Сьогодні система електронного уряду впроваджується в Одеській і Дніпропетровській області.

4. Контроль за виконанням програми «Центральний регіон – 2015» з боку влади та громадськості за допомогою електронної он-лайн системи

Сергій Зелінський,
директор ДНЗ «Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій Кіровоградської обласної державної адміністрації» 

Хочу продемонструвати вам Програму «Центральний регіон – 2015», яка сьогодні вже реалізована і працює. Для ефективного управління та ведення бізнесу необхідний контроль з боку громадськості. Будь-який проект, програма чи система потребують відповідного моніторингу та контролювання. Для контролю за виконанням проектів, які закладені в програму «Центральний регіон – 2015», була розроблена он-лайн система. В систему інтегровані всі районні центри Кіровоградщини. Ця система дозволяє контролювати реалізацію всіх проектів не виходячи із дому чи офісу, і при цьому не вимагає багато часу. Використання системи контролю допомагає, наприклад, керівнику області проконтролювати виконання проектів на рівні району чи міста. Система «Центральний регіон – 2015» також містить публічну частину, яка дає можливість мешканцю Кіровоградської області побачити виконання проектів безпосередньо в його населеному пункті. Крім того, ця система дає змогу залишити свій коментар щодо ефективного використання ресурсів у рамках того чи іншого проекту. В системі існує внутрішня частина, яка забезпечує моніторинг за роботою спеціалістів місцевого рівня. Особливо цікаво те, що система надає змогу подивитися звіти по будь-яких проектах і побачити всіх активних виконавців. Дуже цікаво, що до системи можуть долучитися інші регіони країни. В рамках системи можна впроваджувати національні проекти на рівні всієї країни. За такої самої технологією буде працювати бібліотека, де в електронній формі можна буде замовити книжки. До сайту бібліотеки планується підключити місцеві та обласні бібліотеки, що дасть змогу значно заощадити час для пошуку літератури.
На жаль, сьогодні ще є керівники населених пунктів, які не вміють працювати з Інтернетом.
Також існує проблема відсутності комп’ютерів у сільських та селищних радах. Жодне селище Кіровоградщини не має веб-сторінки. Всі ці проблеми можна усунути шляхом впровадження комп’ютерних курсів для працівників місцевої влади на районному рівні, а пізніше – на рівні сіл.

Практикум „Налагодження ефективної комунікації між місцевою владою та громадою”

Практикум провела Надія Матвійчук,
керівник відділу маркетингу Інституту трансформації суспільства, координатор проекту ІТС «Українські міста в Інтернеті», сертифікований експерт з питань розвитку місцевого самоврядування Фінляндії, сертифікований міжнародний експерт за програмою S.E.N.S.E. (Strategic Economic Needs and Security Exercise) для представників української влади та НДО 

На початку пані Матвійчук відмітила, що найкращий метод передачі інформації – це «з вуст в уста». Наші польські сусіди дуже активно використовують смс-інформування населення. В разі будь-яких подій, наприклад, святкових заходів, штурмового попередження, надсилається смс-повідомлення. 

Що стосується наших повсякденних комунікацій, то місцева влада має піклуватися про якісний зворотний зв'язок з населенням. Зворотний зв'язок може бути здійснений шляхом інформаційних каналів, серед яких: листівки, газети, журнали, повідомлення на бордах, місцеве телебачення та радіо, Інтернет-ресурси та ін. Обов’язково треба застосовувати правильні комунікаційні технології, які відповідають поставленим цілям. Необхідно не забувати про організацію прес-конференцій для місцевих ЗМІ, які вже далі поінформують населення, про актуальні події, резонансні справи.
Комунікації в публічному управлінні – це вид управлінської взаємодії, пов'язаний зі створенням режиму ефективного обміну інформацією в системі публічної влади, між інститутами публічної влади та зовнішнім середовищем, спрямований на уточнення змісту управлінських рішень, усунення перешкод для розуміння управлінських дій тощо. 

Аудиторії було поставлене завдання сформулювати проблему, яка притаманна Кіровоградщині, а також вибрати інструменти для її вирішення.
В результаті було визначено 5 основних актуальних проблем, які потребують негайного вирішення.

1. Реформування сфери охорони здоров’я 

Сергій Вінчор, сільський голова (Новоукраїнський район с. Рівне), зробив наголос на проблемі, пов’язаній зі сферою охорони здоров’я. Реформування галузі охорони здоров’я в селі сьогодні не дає позитивного результату. Питання створення госпітальних округів наштовхується на проблему незадовільного стану доріг. Закриття дільничних лікарень, так звана оптимізація,значно сконцентрувала всіх хворих в одній районній лікарні, де також проведена оптимізація лікарняного персоналу. Гроші, які нібито заощадили за рахунок оптимізації, на місцевому рівні не залишаються. Проблему можна вирішити тільки шляхом належного фінансування галузі охорони здоров’я. Госпітальні округи будуть актуальні лише після створення доброї інфраструктури.

2. Проблема збору та утилізації сміття у місті 

Світлана Джус, спеціаліст першої категорії відділу організаційного забезпечення та кадрової роботи виконавчого апарату Кіровоградської районної ради, зазначила, що, перш за все, потрібно навчити громадян культурі поводження зі сміттям у місті. Для цього слід вводити відповідні штрафи та активно залучати дільничних інспекторів. Необхідно на бордах розмістити інформацію з гаслами про чисте, зелене та квітуче місто. Почати потрібно із дитячого садочку, де вихователь буде в ігровій формі навчати діток правильно поводитися зі сміттям, а також вчити любити природу.

3. Проблеми у сфері освіти 

Любов Кобиляцька, головний спеціаліст оргвідділу Світловодської районної ради, відмітила, що оптимізація, яка сьогодні дуже активно проводиться покликана знищити село. В селі закриваються фельдшерські пункти, школи, бібліотеки, будинки культури. Дітей переводять до шкіл у сусідніх селах. Звичайно, такі питання мають вирішуватися на рівні держави. На місцевому рівні для збереження культурних місць залучається допомога місцевих бізнесменів. Через деякий час села можуть повністю зникнути, оскільки молодь не мотивована залишатися в селі, а намагається знайти роботу в місті. Отже, сьогодні необхідно відроджувати села, робити усе можливе, аби молоді спеціалісти були зацікавлені працювати в сільських школах та фельдшерських пунктах.

4. Інтернет-просування 

Олена Антоненко, начальник відділу ведення Державного реєстру виборців смт. Новоархангельск, зауважила, що для популяризації Інтернет-ресурсів потрібно залучати широке коло мешканців населеного пункту. Для цього необхідно, щоб керівник кожного підприємства на своєму рівні підключився до мережі Інтернет і залучав до цього всіх робітників.

5. Проблеми розвитку села 

Юрій Стоянов, заступник голови Кіровоградської районної ради, порушив питання: яким має бути сьогодні село? Для розвитку села необхідні людські ресурси, тобто люди, які будуть зайняті не тільки в сільському господарстві. В селі потрібно створювати робочі місця, для того щоб молодь мала змогу повернутися після навчання додому. Проблема поганих доріг надзвичайно впливає на розвиток як міст, так і невеликих селищ. В Європі більшість людей прагнуть жити в сільській місцевості. На жаль, у нас – навпаки.


Серед учасників заходу було проведено анкетування щодо впровадження системи ефективного управління в містах України. Результати опитування див. ТУТ

Прес-служба
Інституту трансформації суспільства

 

[обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

версія для друку
версія для друку

© Інститут Трансформації Суспільства 2004-2018. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27