Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Олег Соскін: Горбаль першим стане жертвою протистояння бізнесу із владою
Вголос23 грудня 2010 20:25

Про буржуазну революцію в Україні, протистояння малого бізнесу та олігархів і майбутнє співпраці України та Білорусі в інтерв’ю Вголосу розповів директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін.

Чи склались в Україні умови для системної буржуазної революції?

Вона вже почалась – у жовтні пройшла перша хвиля. Революція була викликана тим, що олігархічні клани, які захопили владні висоти в державному апараті, вирішили перекласти весь тягар кризи на малий та середній бізнес, який і є національною буржуазією. В результаті ця буржуазія, незалежно від того де вона функціонує – чи на заході, чи на сході, півдні, півночі, вона почала чинити опір. І олігархи пішли на поступки. Треба казати, що зміни, які сталися у Податковому кодексі, зняли найбільш гострі, антагоністичні протиріччя.

Але це ненадовго. Це така передишка. Тому що жодна зі сторін не погодилася на існуючі умови. У дрібної буржуазії поки немає сил і волі рухатись далі по тому революційному шляху. Але і компрадори-олігархи виявились не готовими до повномасштабної війни з дрібним підприємництвом і теж відступили. Таким чином, обидві сторони взяли паузу. Тим паче, це співпало з різдвяним постом, святами, і триватиме до 19 січня. Як пройде Водохреща, там зразу дві дати – 21 і 22 січня, 4 універсал і день соборності. От тоді і почнеться другий виток тої революції.

Тим більше, що компрадори не зупинились, вони продовжують шлях формування такої потужної донецької сім’ї у найгіршому – мафіозному - вигляді. Я читав той указ (про адмінреформу. - Вголос) і взяв структуру мафії – там сицилійська мафія, каморра, коза ностра, фактично це структуризація мафіозної сім’ї, але в рамках держави. З деякими відхиленнями. Саме це пропонує зараз адміністративна реформа. І якщо до цього додати указ про зняття заборони приватизації високоліквідних об’єктів, таких як Одеський припортовий завод, обленерго, — все це матиме наслідки. З одного боку є тенденція, що клан як сім’я хоче повністю монополізувати все і викидає зараз зайві фігури, таких як Яцуба та інші, а, з іншого боку, супротив буде наростати.

Дрібна буржуазія об’єднається з місцевими органами влади. Депутати і мери (хоча зараз у тих, хто прийшов до влади, достатньо низький професійний рівень) наприкінці січня зрозуміють, що у них немає джерел сформувати місцеві бюджети, а центральна влада ніяких грошей у вигляді субсидій чи субвенцій не дасть. Отже, друга фаза цієї буржуазної революції вона просто невідворотна.

Підприємці під час страйків також висували політичні вимоги, зокрема відставка уряду та президента – чи стануться ці дві події?

Тігіпка і Азарова вже почали «здавати». Ця вся реструктуризація послаблює владу Азарова, а Тігіпка взагалі перетворюють в офірного цапа. Йому віддали найстрашніше – він став міністром соціальної політики. Гіршу посаду тяжко собі уявити. Соціальні питання, по суті, —це питання бідності. І стати міністром по соціальних питаннях в країні, де 30% населення живуть за межею бідності, — це підписати собі смертний вирок. При цьому сам Тігіпко доларовий мільярдер, і він буде займатись питання бідних? Це якась абсолютна неадекватність!

У Януковича два варіанти – або він іде шляхом трансформацій в інтересах широких верств населення, але тоді він має відмовитись від служіння Москві, кримінальним структурам і своєму клану, або якщо продовжить служити своєму клану, то він спробує розпочати якісь узурпаторські дії.

Тобто, на вашу думку, малоймовірно, що Янукович сам піде у відставку?

А як? Сім’я не може відправити його у відставку. Хресні батьки не йдуть у відставку, вони хіба помирають.

Ви кажете, що відставка Азарова і Тігіпка це питання часу – як довго вони ще перебуватимуть на своїх посадах?

Десь до кінця січня. Вони приймуть бюджет, який буде абсолютно невдалим. На кінець року державний борг сягне 54 млрд. USD, загальний зовнішній державний борг плюс корпоративний сягне десь 110 млрд. USD, а це майже як ВВП. Фактично, у них нема джерел для наповнення бюджету. Сьогодні уряду треба в місяць мінімум 2 млрд. USD, щоб підтримати статус-кво тої ситуації, яка існує. Банки на сьогодні не кредитують ані фізичних осіб, ані юридичних. Усі кошти, які банки отримують з депозитів, вони скеровують на купівлю ОВДП, тобто боргові зобов’язання уряду. Частина йде в резерви Нацбанку, а він також купує ОВДП і монетизує боргові зобов’язання, здійснюючи грошову емісію. Якщо ще згадати, що Пенсійний фонд фактично банкрут – дефіцит 70%. МВФ ми винні більше 14 млрд. USD, наступного року тільки на обслуговування відсотків боргу потрібно 80 млрд. грн… Де вони ці гроші візьмуть? Дефолт держави вже є майже абсолютним.

Виникає питання, як справитись з ситуацією. Росія грошей не дасть, Китай грошей не дасть. Хто дасть? Всередині країни – у малого бізнесу забрати гроші не вдалось. Здатись Росії, як це зробили Білорусь і Казахстан? Тоді національна війна буде.

Наскільки реальним є такий початок війни?

Може початись війна, особливо якщо здадуть Росії газотранспортну систему. А ця здача буде, бо платити за газ нема чим. Треба розуміти, що за листопад заплатили 1 млрд. USD. На кінець жовтня у нас від’ємне торгівельне сальдо, при чому збільшилось від’ємне сальдо у товарообороті з Росією. Навіщо так торгувати? Це означає, що ця влада не вміє захищати національні інтереси України. І одна з головних причин від’ємного сальдо – це наша плата за російський газ, який нам не потрібний в такій кількості і, тим більше, по такій ціні. І ціна буде рости, бо дорожчає нафта. Швидше за все на початок лютого ціна бареля нафти може досягнути 96 доларів, що означає 270 дол. за 1 тис. куб. м.

Ще одна проблема для уряду – подорожчання зерна на світових ринках. Сьогодні середня ціна пшеницю 300 дол./т., а на внутрішньому українському ринку – 150 доларів. Влада не дає підняти ціну і таким чином вони грабують селянство, приватних власників, фермерів. А цього року озимини засіяли на 50% менше ніж минулого. Це означає, що наприкінці січня вони взагалі припинять продавати зерно. А продавати на зовнішні ринки українські фермери не мають можливості. Вони вже мають збитки 12 млрд. грн. Отже, буде величезний вибух в сільській місцевості.

Я, все-таки, вважаю, що з лютого місцева влада, місцеві громади об’єднаються з підприємцями і повстануть проти центральної влади. Я думаю, Львівщина має стати прикладом цього процесу.

А чи Львівщина зможе?

Повинна! Тут всі умови склались. Перший, хто стане жертвою аутодафе – це Горбаль. Однозначно. Тим паче, що у вас тут відбувається, як забирають у людей бізнес, в якій жорсткій формі забирають ліквідний і прибутковий бізнес, як себе тут веде ця хижацька влада… Якщо «Свобода» та інші національні сили позиціонують себе як захисники народних інтересів – вони не можуть довго цього терпіти. Вони ж мандати отримали тільки завдяки гаслам, що усунуть олігархічну владу. І десь наприкінці січня терпець урветься.

Які проблеми і перспективи Балто-Чорноморської співпраці?

Сьогодні в Європі залишилось 6 країн-ізгоїв, які не можуть вступити в ЄС, це — Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія та Азербайджан. Для них шлях у Європу закритий. В НАТО ми вже теж не підемо, бо правляча кліка нас вже проголосила позаблоковими. Росія хоче нас поглинути – це зрозуміло. Але також зрозуміло, що більшість населення України на це не погодиться. Отже, всі спроби Росії це зробити призведуть тільки до опору.

Я вважаю, що цьому є альтернатива – це Балто-Чорноморське економічне партнерство. Запрацював в аверсному режимі нафтопровід Одеса-Броди. Він був побудований ще в 90-х, але ні Кучма, ні Ющенко не змогли його запустити, що свідчить про те, що вони були просто ляльками Москви. І завдяки Лукашенко він запрацював. Він зрозумів, що по ньому транспортування тонни нафти до Мозиря дешевше, ніж будь-яким іншим шляхом. Таким чином, практично доведено, що транзит нафтопроводом «Одеса-Броди» є дуже вигідним. І тепер питання в тому, як його наповнити нафтою. Білорусь – це якраз той варіант, який нас влаштовує. Плюс Молдова, яка в глухому куті і їй можна вирішити економічні питання можна тільки через Балто-Чорноморську економічну конфедерацію. Така ж ситуація для Грузії, тому що завдяки конфедерації вона зможе повернути собі Південну Осетію та Абхазію. Вирішується питання Карабаха між Вірменією та Азербайджаном, якщо вони будуть членами конфедерації. Плюс Литва дуже зацікавлена в цьому – для неї це величезні ринки. І також скандинави. Норвегія в першу чергу, для них це — величезні можливості, вкладання капіталу, технологій в цю конфедерацію.

За яких умов цей проект може втілитись в життя?

Дуже важлива Білорусь. І політична воля з боку керівництва української держави. Цей проект дуже всім вигідний – народам, елітам, владам всіх шести країн. Але, він суперечить інтересам і Європейського союзу і Росії. І тут буде дуже серйозне протиріччя. Але ініціатором має бути Україна.

Якщо в Україні складеться такий консервативно-правий політичний проект, який готовий виступити як провідна сила формування України як регіонального геополітичного лідера, то ця конфедерація відбудеться. Об’єктивно, всі умови для цього є, потрібно задіяти тільки суб’єктивні фактори.

Розмовляла Марта Зубрицька
"Вголос"

[обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

версія для друку
версія для друку

© Інститут Трансформації Суспільства 2004-2017. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27
  

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache