Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Грузія виходить із СНД? Причини і можливі наслідки
Аналітичний коментар ІТС12 жовтня 2001 14:42

Нещодавню ініціативу грузинського керівництва про намір Грузії вийти із Співдружності Незалежних Держав (СНД) слід визнати мудрим, вірним і своєчасним кроком. СНД давно вичерпав себе як інструмент міждержавної співпраці. По-перше, ця організація "об'єднує" країни, різні за своїми соціально-економічними, політичними та етнокультурними особливостями. По-друге, вже сьогодні ці країни увійшли до різних міждержавних об'єднань (наприклад, ГУУАМ чи Союз Росії і Білорусі), участь у яких чи несумісна з членством у СНД, чи робить таке членство непотрібним. По-третє, система співробітництва в рамках СНД є недієвою, формальною і невигідною для країн-учасниць. Механізми ухвалення і виконання рішень по конкретних програмах є або громіздкими, або передбачають диктат з боку Росії. Відтак членство у Співдружності для більшості її членів є або непотрібним, або навіть шкідливим. І в цьому немає нічого дивного, бо СНД створювався як механізм цивілізованого демонтажу СРСР, і цієї мети досягнуто. На часі демонтаж самого СНД, точніше - юридичне оформлення того факту, що цей орган давно припинив функціонування. Що ж до конкретних причин, що змушують саме Грузію першою вийти з СНД, то вони досить вагомі. У результаті глобального загострення цивілізаційних суперечностей планета опинилася на межі третьої світової війни, і однією з найперших до неї може бути втягнуто Грузію. В Кодорській ущелині вчинено збройну провокацію, яку слід розглядати як один з елементів масштабного плану дестабілізації світу. Внаслідок провокації, вочевидь, почнеться новий грузино-абхазький конфлікт. Причому треті країни, ймовірно, підтримають абхазьких сепаратистів у бойових діях (прямо чи опосередковано). Відтак виникла реальна загроза територіальній цілісності Грузії, самому її існуванню як незалежної держави. Крім того, організатори провокації намагаються дискредитувати грузинський уряд, звинувачуючи його у зв'язках із чеченськими "бойовиками" і загалом ісламським тероризмом. Тому Грузія опинилася перед необхідністю зробити остаточний вибір, який дозволив би їй надійніше захиститись від нової загрози. Механізми безпеки СНД не здатні відвернути конфлікт або пом'якшити його перебіг. Адже вирішення проблеми Абхазії в середині 90-х було "законсервоване" саме під егідою Співдружності. Як повідомило МЗС Грузії, за час перебування в зоні конфлікту "миротворчих сил" СНД (читай - Росії) загинуло 1,5 тисячі місцевих жителів. Російські миротворці відверто підтримували сепаратистів. Ця операція виявилася повною авантюрою. Зрештою, так само, як і "миротворчі місії" СНД у Придністров'ї та Таджикистані (загальновизнано, що там теж парасолькою СНД прикривається російська військова присутність). За таких умов подальше перебування в СНД стало для Грузії небезпечним. Адже Росія, яка фактично контролює рішення Співдружності, вже недвозначно підтримала Абхазію. Тому зрозуміло, що позиція СНД щодо конфлікту може бути необ'єктивною, проабхазькою. Початок нового грузино-абхазького конфлікту є особливо вигідним для Російської Федерації з таких причин: 1. Територією Грузії проходить стратегічний нафтопровід Баку - Супса, яким зараз експортується понад 5 млн. т азербайджанської нафти . Передбачається, що до 2003 р. потужність цього нафтогону зросте до 20 млн. т на рік. Нафтопровід Баку - Супса вже сьогодні складає істотну конкуренцію російському нафтоекспорту до Європи. Крім того, він може в перспективі стати дуже вагомим альтернативним (щодо Росії) джерелом нафти для України, що значно послабить російський вплив на Київ. Тому для Росії є бажаним пошкодження нафтопроводу в ході бойових дій або принаймні створення йому іміджу ризикованого, ненадійного шляху транспортування. 2. Зовнішня політика Грузії останнім часом орієнтується на США і Північноатлантичний альянс. Сполучені Штати надають Грузії велику фінансову і технічну допомогу. Керівництво країни прагне зменшити залежність від Російської Федерації і розбудувати власну економічну та військову інфраструктуру. Так, улітку цього року уряд Е. Шеварднадзе зажадав виведення російських "миротворців" з Абхазії і ліквідації військової бази РФ у Гудауті. Ці процеси не можуть не турбувати Росію, яка оголосила країни СНД зоною своїх стратегічних інтересів. Якщо ж почнеться новий грузино-абхазький конфлікт, Москва отримає привід продовжити перебування військ для "захисту абхазького населення". Крім того, нова війна з сепаратистами завадить Грузії тісніше інтегруватися до євроатлантичних структур. Адже відомо, що необхідною умовою для вступу до НАТО є невтягнутість країни-кандидата у будь-які конфлікти (внутрішні і зовнішні). Враховуючи вищевикладене, цілком логічним є вихід Грузії з СНД і пошук нею нових, справді дієвих міжнародних механізмів захисту своєї державності. Вочевидь, Президент Шеварднадзе має звернутися по гарантії військової безпеки до США та їх союзників, а також вимагати втручання ООН і ОБСЄ у ситуацію на Кавказі. Слід зазначити, що вихід Грузії з СНД, а також можливий конфлікт в Абхазії істотно зачіпають Україну. По-перше, Грузія є нашим важливим економічним партнером, зокрема у проектах побудови транскавказького транспортного коридору. По-друге, співпраця в рамках об'єднання ГУУАМ (членами якого є Україна і Грузія) також безпосередньо залежить від ситуації в Абхазії. По-третє, і найважливіше, Україна і Грузія уклали договір про взаємодопомогу у випадку загрози територіальній цілісності одне одного. Загалом варто наголосити, що на нашу країну безпосередньо впливають усі вияви новітнього глобального конфлікту: терористична операція проти США, війна в Афганістані, і звичайно, загострення грузино-абхазького протистояння. (До речі, таємничу катастрофу російського літака Ту-154 над Чорним морем 4 жовтня також доцільно розглядати в контексті цього конфлікту.) Ми вважаємо, що керівництво України повинне оперативно зреагувати на ситуацію, що склалася в Грузії, а саме:
  • Негайно висловити чітку позицію України щодо інциденту в Кодорській ущелині та його наслідків: однозначно підтримати суверенітет Грузії і осудити дії абхазьких сепаратистів та Російської Федерації щодо інциденту;
  • У разі необхідності надати допомогу Грузії, потрібну для її захисту і посильну для України; провести консультації з урядом Грузії щодо цих та інших питань;
  • Ініціювати термінове скликання саміту керівників країн-членів ГУУАМ для вироблення спільної позиції щодо агресії проти члена об'єднання; підготувати і внести на розгляд саміту пропозиції щодо посилення військово-політичної співпраці в межах ГУУАМ з огляду на останні події;
  • Вимагати негайного й адекватного втручання керівних органів СНД у подолання кризи в Грузії (передусім йдеться про позбавлення російських військ миротворчого статусу), а в разі відсутності такої реакції з їх боку - переглянути обсяг участі України у цій організації аж до повного виходу із Співдружності. Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, доктор економіки
  • [обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

    версія для друку
    версія для друку

    © Інститут Трансформації Суспільства 2004-2018. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
    Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
    Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27