Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Результати опитування громадської думки
ІТС5 грудня 2001 14:19

За результатами опитування громадської думки,
проведеного Інститутом трансформації суспільства
в м.Києві 30 листопада - 1 грудня 2001 року

5 грудня 2001 року в Київському офісі Інституту трансформації суспільства (ІТС) відбулася прес-конференція Олега Соскіна, директора Інституту. Вона мала на меті висвітлити та проаналізувати результати опитування думки киян (загалом опитано 2,1 тис. респондентів), проведеного ІТС у 10 районах м.Києва.
Аналітико-соціологічна група Інституту трансформації суспільства анкетувала мешканців Києва, поставивши їм два запитання: 1. За яку політичну партію (виборчий блок) Ви збираєтеся голосувати на наступних парламентських виборах 31 березня 2002 року? (Було запропоновано 15 варіантів відповідей з імовірними дванадцятьма п'ятірками, де були вказані прізвища та посади політиків.) 2. Чи вважаєте Ви, що Президент України Леонід Кучма повинен піти у відставку до кінця цього року?
Виступ ОЛЕГА СОСКІНА під час прес-конференції
Інститут трансформації суспільства провів опитування громадської думки, виходячи з таких намірів. По-перше, виявити сучасну політичну ситуацію і зробити перший замір електоральних настроїв напередодні виборів до Верховної Ради України, до яких залишилося 4 місяці. Ми вважаємо, що це не рано, оскільки виборча кампанія в 1998 р. починалася за півроку до виборів і в Україні вже почав працювати інерційний стереотип минулого виборчого циклу. Особливо це відчутно в столиці. Громадяни вже роздумують, прикидають - за кого голосувати, яка партія їм ближче за ідеологією і т. ін. По-друге, у нас виникли сумніви щодо тих соціологічних даних, які подають інші організації, стосовно симпатій киян до блоків чи партій. Тому Інститут, маючи власну методику опитування і фахово підготовлену групу інтерв'юерів (політологи, соціологи, економісти, які провели вже не одне дослідження), прагнув отримати незаангажовані об'єктивні дані для їх подальшого аналізу й узагальнень. По-третє, для дослідження громадської думки був обраний Київ, оскільки саме в столиці передусім відбуваються всі революції і радикальні зміни. Київ є таким мегаполісом, такою конгломерацією, де, як у казані, переплавляються політичні погляди всіх українських громадян. У Києві можна виявити симпатії або антипатії до будь-якої партійної організації чи блоку. Він цікавий також тим, що перший реагує на зміни. У Києві найбільш інформоване населення, у ньому проживає майже вся еліта, яка керує державою, а також більша частина наукової, бізнесової, фінансової інтелігенції. Щоб там не говорили, але саме Київ формує громадську думку, яка стосується всієї України. Тому, у принципі, можна сказати так: "як у Києві аукнеться, так в інших містах та регіонах - відгукнеться" (звичайно, з певною кореляцією на захід, південь та схід). Питання 1. За яку політичну партію (виборчий блок) Ви збираєтеся голосувати на наступних парламентських виборах 31 березня 2002 року? Відповіді на це запитання виявилися такими:
Варіант відповіді Частота (кількість респондентів) % до всіх респондентів
1 Комуністична партія України 157 7,48
2 Партія зелених України 72 3,43
3 "За Єдину Україну" 83 3,95
4 "Яблуко" 81 3,86
5 "Єдність" 57 2,72
6 "Наша Україна" 369 17,57
7 "Блок Вітренко" 45 2,14
8 "Народний Рух за єдність" 32 1,52
9 "Блок Тимошенко" 100 4,76
10 "Українська Правиця" 21 1,00
11 "Блок Мороза" 118 5,62
12 СДПУ (о) 87 4,14
Інше 117 5,57
Не визначився (-лась) 535 25,48
Не піду голосувати 226 10,76
ЗАГАЛОМ 2100 100,00
В анкеті було запропоновано 15 варіантів відповідей з імовірними дванадцятьма п'ятірками, де вказали прізвища та посади політиків. При цьому ми прагнули до того, щоб кожна електоральна ніша, яка є в Україні, була покрита одним чи двома блоками або партіями, які вже усталилися. Таким чином вийшли на 12 структурних політичних одиниць, які, на нашу думку, можуть брати участь у виборчому процесі і є найбільш перспективними: Комуністична партія України, Партія зелених України, Блок "За єдину Україну", СДПУ(о), "Єдність", Блок Н. Вітренко, "Рух за єдність", Блок "Наша Україна", Блок Юлії Тимошенко, Блок Олександра Мороза, "Яблуко", "Українська Правиця". Так чи інакше вони охоплюють практично всі електоральні політичні ніші в нашому суспільстві - від лівого до правого флангу. Ми сформували п'ятірки у списку кожного представленого в анкеті блоку та партії, виходячи з наявних заяв і нашого бачення (звичайно, вони можуть бути змінені).
Результати опитування, які ми отримали з цього питання, виявили досить сумну картину для нашого політичного бомонду, блоків, партій та їх ватажків. Ми побачили, фактично, що в Києві на сьогоднішній день як таких лідерів у вигляді СДПУ(о), чи "За Єдину Україну", чи "Єдність" - немає. Вони не займають домінуючих позицій на електоральному полі, навіть попри те, що володіють найбільш потужним фінансовим, адміністративним, інформаційним ресурсом, і контролюють практично весь політичний простір (із законодавчою, виконавчою, судовою, поліцейською гілками). Виявляється, що народ їх не сприймає. Як свідчать результати опитування, лідером серед партій та блоків є Блок "Наша Україна" на чолі з В. Ющенком, якому віддали свої голоси 17,57% респондентів. Однак зазначимо, що цей показник, який отримав Ющенко, - значно менший, ніж ті 40% у рейтингу довіри, які він мав, коли йшов у відставку з посади прем'єр-міністра, і через місяць по тому. Відбувається постійне, хоч і не швидке, і не карколомне, але стабільне падіння рейтингу Ющенка. Слід також підкреслити, що сама назва блоку "Наша Україна" людям мало про що говорить, і лише коли інтерв'юери показували їм списки партійних лідерів, тоді вони казали: "А, Ющенко - за нього будемо голосувати". Висновок з цього наступний: праві партії, які ввійшли до блоку Ющенка, зробили для себе братську могилу імені Ющенка. Цих партій уже політично не буде - вони власноручно звільнили праву електоральну нішу і залишили її порожньою, оскільки Ющенко - далекий від правих поглядів, він борсається десь поблизу центра, не є послідовним націоналістом, харизматиком, борцем за Українську Самостійну Соборну Державу. Він, на нашу думку, був і залишається банкіром без чітко вираженого політичного світогляду. Отже, можна говорити, що сьогодні права політична ніша порожня - у ній не представлено жодної політичної сили. Правий центр покритий - це "Яблуко", певна частина блоку Ю. Тимошенко і блок В. Ющенка. Якщо ж врахувати, що права ніша - це 60% електорату, а ліва - 40%, то це означає, що ми можемо потрапити у прірву 31 березня, бо не матимемо правої "ноги" в українському парламенті. Якщо ж Верховна Рада спиратиметься лише на ліву "ногу" і цей "відросток" у центрі, то буде "виродком". Чинний режим розуміє це, а відтак варто чекати на появу політичної сили, вирощеної за проектом Банкової. Це, зрозуміло, дуже серйозна спецробота - потрібно, щоб хтось з'явився, і над цим уже почали працювати... Компартія має свої відсотки, але вони постійно знижуються, і ми прогнозуємо ще більш серйозне падіння рейтингу КПУ. Блок Мороза стабільний, причому Мороз як політична фігура тут грає першу скрипку. Він буде серйозно конкурувати з Блоком Тимошенко. Повний провал СДПУ(о) Суркіса - Медведчука, яким довіряють фактично лише 4,14%. Причому найбільше нецензурних реплік з вуст киян лунало саме на їх адресу. Блок "За єдину Україну" зазнав повного краху. Попри те, що серед його лідерів найвищі чиновники України - Литвин, Кінах, Пустовойтенко, Тігіпко, Гладій - за них готові голосували лише 3,95% киян. І нехай замовлені ними опитування подають дещо інші цифри, я за результати своїх досліджень відповідаю повністю. "Яблуко" має свій рейтинг, бо обрало правильні гасла, спрямовані на ліквідацію непосильних податків. Люди хочуть нормально жити, а Податкова Адміністрація на чолі з Азаровим їх уже просто гвалтує. "Партія зелених України" втрачає рейтинг. Люди запитують: чому чотири роки ПЗУ мовчала, і лише зараз згадала, що вони екологи і захисники наші? "Єдність". Опитування засвідчило провал О. Омельченка як політичного лідера, попри наявний місцевий адміністративний ресурс. По Україні в цілому він зазнає повного фіаско, що стане початком кінця Сан Санича. Н. Вітренко у Києві не має шансів на успіх. Її починають забувати, не вірять, що вона спроможна ще щось зробити. "Рух за єдність" на чолі з Бойком навіть за використання розкрученого бренда Народного Руху України і фінансового ресурсу не спроможний набрати прохідні 4%. Окремо хочу сказати про "Українську правицю". Ми включили цей блок до анкети, хоч він і не веде сьогодні активної перевиборчої діяльності. Як відомо, "УП" був сформований дванадцятьма національно-державницькими партіями на День Соборності 21 січня 2001 року. Однак його розірвали дві фігури - Юлія Тимошенко та Віктор Ющенко. І, незважаючи на це, "Українська правиця" взяла 1%, бо народ хоче, щоб в Україні була єдина права сила - проєвропейська, прохристиянська, продемократична, антиросійська. І тому цей 1% є значно вагомішим, ніж відсотки "Єдності", СДПУ(о), "За єдину Україну" та інших, оскільки з боку "УП" ще не було гри - сформовано лише бренд, який згаснув, але це не означає, що його не буде. Як Бог дасть. У правих сил був шанс об'єднаними силами йти на вибори, однак вони знову не спромоглися його використати. За провал національно-демократичних, державницьких сил на парламентських виборах-2002 (а ми не сумніваємося, що так воно і буде), який може призвести до руйнації Української держави, відповідатимуть ренегати, які розтягли "Правицю" по різних блоках. Як би не склалася ситуація після виборів, людям потрібно залишити певне опертя, твердиню, з якої почнеться нова фаза розвитку державницьких проукраїнських сил. Так от, коли ця фаза почнеться, повинна бути структура, куди збиратимуться залишки національних українських сил. Для цього ми мусимо підтримувати і зберегти "Правицю". Більше того, я впевнений, що шанси "УП" не втрачені і на виборах-2002. Все залежатиме від того, чи буде знайдено фінансовий елемент. Якщо ні - то вона не зможе зареєструватися, оскільки цьому перешкодить умова про заставу розміром 225 тис. гривень, яка прямо порушує Конституцію України. Адже всі повинні бути рівними перед Законом та Богом. А якщо середня зарплата в Україні становить у середньому 50 у. о., а 50% населення живуть на 100 гривень на місяць, то виникає питання: як будь-яка політична партія зможе зареєструватися, звідки вона візьме гроші за такого жалюгідного матеріального становища громадян? Питання 2. Чи вважаєте Ви, що Президент України Леонід Кучма повинен піти у відставку до кінця цього року? Голоси респондентів розподілилися таким чином:
Варіант відповіді Частота % до всіх респондентів
ТАК 918 43,71
НІ 575 27,38
Важко сказати 607 28,91
ЗАГАЛОМ 2100 100,000
Можливо, друге запитання сформульовано надто гостро, але ми хотіли подивитися, як воно сприйматиметься киянами і як ставиться київський загал до особи Л. Кучми (а якраз пройшов рік після касетного скандалу). Результати опитування підтвердили наші теоретичні припущення, що в Україні сьогодні не революційна ситуація, а революційна криза - вища фаза революційної ситуації, коли "низи не хочуть, а верхи не можуть". Водночас спостерігається мертвий штиль у політичному житті: еліта десь там, "на горі" бореться за свої інтереси, а народ не задіяний у політичні баталії. Але це можна розцінювати, як затишшя перед бурею. Ми були вражені тим результатом, який отримали, проаналізувавши відповіді людей на друге запитання. Із 2100 респондентів, які погодилися дати відповідь на це питання анкети, 918 осіб, або 43,81%, сказали "Так" щодо негайної відставки Кучми до кінця цього року. Це, фактично, повний провал правлячого режиму. Окрім того, з тих 28,91% опитаних, які відповіли, що їм "Важко сказати", більше половини теж виступають за негайну відставку, але при цьому зауважують: невідомо, хто прийде новий, або не вірять, що Кучма спроможний зробити такий подарунок на Різдво та Новий Рік для українського народу. Масових позитивних коментарів щодо особи Президента (а інтерв'юери записували прямі репліки респондентів) ми не почули. У кращому випадку є нейтральні оцінки, а в основному - негативні, причому значною мірою - у нецензурній формі. Люди вже не бояться - вони дуже відверті у своїх висловлюваннях. Відповіді на друге запитання підтверджують, що, не дивлячись на шалену пропаганду, ні Кучма, ні його оточення не користуються ані найменшою повагою чи впливом в Україні. І народ вимагає, щоб гарант якомога швидше звільнив крісло, хоча він, зрозуміло, не зробить цього з власної волі. Я вважаю, що ухваливши неконституційний Закон "Про вибори народних депутатів в Україні" в нашій державі закладено бомбу уповільненої дії. Це зробив Л. Кучма та його зграя, щоб у разі провалу виборів, оголосити їх нелегітимними. Було б дуже добре, аби Конституційний суд виніс рішення з цього питання до 31 березня, бо потім буде пізно. Вірогідним є те, що Кучма налаштований зірвати парламентські вибори, а тоді почнеться фізичне переслідування опозиції і гаряча фаза зіткнень. Якщо взяти до уваги той факт, що вже нині закладено дефіцит держаного бюджету-2002 у сумі 4,3 млрд. грн. (але він, як завжди, буде більшим), то на тлі виборів можна очікувати в Україні емісії гривні, девальвації та інфляції, тобто значного погіршення соціально-економічної ситуації. Отже, можна висновувати, що результати проведеного Інститутом трансформації суспільства опитування думки киян стосовно їх ставлення до політичних блоків, партій та Президента України засвідчили наявність величезної прірви між українською елітою, владою і простими громадянами. Президент політично дискредитував себе і перебуває у вакуумі довіри. Кучма, якому віддали свої голоси 2/3 громадян України на президентських виборах, спромігся за 2 роки досягти того, що його ненавидить переважна більшість населення. Якщо в Україні не будуть вироблені нормальні, відкриті правила гри, якщо не припиниться формування карно-поліцейської держави в Україні, тоді слід очікувати серйозних виступів. Чим це закінчиться - будемо дивитися.
[обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

версія для друку
версія для друку

© Інститут Трансформації Суспільства 2004-2018. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27