Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Впровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку в українських містах: роль місцевої влади і бізнесу
ІТС10 червня 2008 16:21

10 червня 2008 року у Житомирі відбувся інтерактивний семінар „Впровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку в українських містах: роль місцевої влади і бізнесу”. Захід організував Інститут трансформації суспільства спільно з Житомирським державним університетом ім. І.Франка за підтримки Посольства Латвії в Україні у рамках міжнародного проекту „Роль місцевої влади і бізнесу у формуванні та реалізації інноваційно-інвестиційної моделі розвитку міст України”.

Мета інтерактивного семінару:
 
  • Визначити сутність та структурні елементи інноваційно-інвестиційної моделі розвитку територій, показати її роль у впровадженні стратегічного плану розвитку міст;
  • Здійснити експертний аналіз проблем, що гальмують інвестиційну активність у містах України;
  • Сформувати комплекс заходів, які повинна здійснити місцева влада для поліпшення інвестиційного клімату та ефективної реалізації економічного потенціалу міста;
  • Розкрити роль інновацій як засобу формування конкурентоспроможних територій;
  • Показати доцільність створення інноваційних територіальних утворень (бізнес-інкубаторів, кластерів, технологічних парків, технополісів, інноваційно-інвестиційних зон) на рівні міст;
  • Налагодити партнерські відносини між місцевою владою та підприємцями, об'єднати їх зусилля для спільного вирішення питань ефективного, самодостатнього розвитку міст;
  • Виробити рекомендації для місцевої влади та бізнесу щодо їх спільних дій із впровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку в містах України.
Учасникі інтерактивного семінару: Посол Латвії в Україні пан Атіс С’янітс; міські голови Житомирської, Київської, Вінницької, Рівненської, Хмельницької та Чернігівської областей; представники Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Житомирській області, Житомирської торгово-промислової палати, Житомирської регіональної спілки підприємців, Фонду підтримки підприємництва (Житомир), Конгресу роботодавців Житомирщини, Вінницької обласної спілки „Клуб підприємців”, Рівненської обласної асоціації підприємців, Хмельницької спілки промисловців та підприємців; керівники житомирських громадських організацій: ЖОГО „Український дім 21 століття”, Жіночого інформаційно-консультативного центру, Громадського об’єднання „Житомирська ініціатива”, ЖМГО „Центр муніципального і регіонального розвитку”; ректори, професори та викладачі Житомирського державного університету імені Івана Франка, Житомирського інституту підприємництва та сучасних технологій; керівники підприємницьких структур; мас-медіа Житомирщини.
 


ОГЛЯД ІНТЕРАКТИВНОГО СЕМІНАРУ
 
Вступна частина
 
Відкриваючи захід, Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління, керівник проекту, зазначив, що перехід до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку міст – запорука їх ефективного розвитку. Про це, зокрема, свідчить досвід Латвії та інших Балтійських країн, міста яких ідуть цим шляхом. Олег Соскін наголосив на важливості активної роботи, яку провадить Житомирська обласна державна адміністрація у сфері інноваційного розвитку.
Водночас, сказав Олег Соскін, для того щоб в Україні на локальному рівні відбулися якісні зміни, необхідно дати ресурси і повноваження місцевій владі, провести адміністративно-територіальну реформу й перейти до дворівневої системи місцевого самоврядування, як це пропонує Інститут трансформації суспільства і як уже зробили Норвегія, Фінляндія і навіть Латвія та Чехія.
 
Атіс С’янітс, Посол Латвії в Україні, сказав про те, що тема інтерактивного семінару є дуже актуальною не лише для України, а й для Латвії, і практично для всіх інших країн. Пан Атіс розповів, що протягом чотирьох років він був Послом у Канаді та  бачив, як там умирають малі міста, яка жорстока конкуренція в американських містечках з китайськими виробниками і новими «азійськими тиграми». Сучасні виклики глобалізованого світу вимагають нових підходів, і розвиток міст за інноваційно-інвестиційною моделлю відповідає нинішнім умовам як локального, так і світового розвитку.
 
Ігор Орлов, заступник голови Житомирської обласної державної адміністрації, розповів про діяльність облдержадміністрації щодо залучення інновацій та інвестицій. Нещодавно область брала участь в Інноваційному форумі, який відбувся в Національному виставковому центрі у Києві, на якому були присутні представники і посольства 20 країн світу. Житомирщина гідно там представила свої можливості та проекти.

В Житомирській обласній державній адміністрації вже провела своє перше засідання Рада інноваційного розвитку Житомирщини.
Пан Орлов підкреслив, що житомирська влада докладає й надалі докладатиме зусиль, щоб залучити інвестиції, змінити принципи розвитку міст і сіл, подолати нинішню негативну статистику: в Україні існує 15 000 сіл, де ніхто не проживає, і 30 000 громад, де проживає лише 5 людей.

Ігор Орлов запевнив учасників інтерактивного семінару, що влада відкрита до співпраці та підтримки перспективних ініціатив, які стосуються реалізації інноваційно-інвестиційної моделі розвитку.
 
Петро Саух, доктор наук, ректор Житомирського державного університету імені Івана Франка, наголосив на важливості теми семінару в контексті зміни підходів до світового розвитку і масштабів економічної та інноваційної діяльності. Водночас без суттєвої реформи місцевого самоврядування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку міст не створиш – можливості та ресурси місцевої влади наразі дуже обмежені. Пан ректор висловив занепокоєння тим, що в Україні наука надто сильно відірвана від виробництва, а виробництво – від високих технологій.
Петро Саух переконаний: Україна може і повинна зробити науковий ривок, відкривши принаймні 5–7 науково-технологічних парки, і один із них може розміститися в Житомирі завдяки його вигідному розташуванню, сучасній інфраструктурі, потужному кадровому потенціалу.
 

Виступи експертів
 
Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління, зробив доповідь на тему: «Інноваційно-інвестиційна модель розвитку міста: сутність, основні елементи, механізм формування та впровадження».

Олег Соскін сказав, що в основіефективної соціально-економічної моделі будь-якого міста в умовах ринкової економіки повинна бути якість життя, що оцінюється за такими показниками, як тривалість життя, забезпечення відповідними продуктами харчування, якість та доступність освіти, надання комунальних послуг для задоволення відповідних потреб населення, можливість займатися підприємницькою або іншою професійною діяльністю, можливості для відпочинку.
Ефективна соціально-економічна модель міста має діяти за принципом: мінімізація ресурсів, які використовуються, і максимізація результатів, які отримуються. Співвідношення «ресурси – результати» є показником ефективності моделі, а відтак і якості життя, розповів пан Соскін.
Конфлікт між різними групами всередині громади, у який втягнутий мер міста, – найгірший варіант розвитку, за якого жодна модель не набуде ознак ефективності.
В умовах повного дисбалансу інтересів неможливо впровадити модель ефективного стійкого розвитку міста. Значно краще шукати креативні можливості для співпраці, ніж розривати громаду, підкреслив пан Соскін.
Далі директор ІТС визначив та охарактеризував параметри ефективної соціально-економічної моделі міста та її структурні елементи, розкрив механізми залучення інвестицій у місто, а також назвав проблеми, що перешкоджають впровадженню інновацій у містах.
 Він сказав, що саме інноваційно-інвестиційна модель розвитку міста – це найвища форма соціально-економічної моделі. Міста України вичерпали екстенсивні резерви та можливості соціально-економічних трансформацій. У сучасних умовах потрібно задіяти інтенсивні механізми, якісні фактори зростання. Потрібно зробити потужний ривок і перейти до нового бачення міста як потужного науково-постіндустріального, технологічно-інформаційного центру. Створення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку забезпечить українським містам ефективну реалізацію накопиченого промислового та інтелектуального потенціалу.
 
Всеволод Ніколаєв, президент Корпорації „ОКО” (Об’єднанні консультанти), доктор економічних наук, презентував доповідь на тему: «Інноваційно-інвестиційна складова стратегічного планування розвитку міст: практичний контекст». Він розкрив суть стратегічного плану: перетворення бачення образу міста (vision) на реальний план його формування. Стратегічний план міста має бути реальним для виконання за наявних ресурсів. Він потребує групи управління. Для малого або середнього міста – це 3-5 осіб, вважає пан Ніколаєв.
 Всеволод Ніколаєв вважає доцільним для комунальних підприємств одержання комерційних кредитів для переоснащення конкретних основних фондів – машин або обладнання, тому що такі інвестиції є фактично самоокупними.
Пан Ніколаєв звернув увагу учасників на те, що стратегічні плани розвитку комунальних підприємств слід узгоджувати зі стратегічним планом розвитку міста, а не навпаки. Окрім того, саме міста, в яких іде забудова, мають найбільші ресурси для реновації, і тут дуже важливі умови, на яких місцева влада працює з містозабудовниками та інвесторами.
Джерелом для одержання ресурсів на реалізацію стратегічного плану міста може бути і залучення до цільових проектів державних урядових програм. У цьому контексті особливу увагу слід приділяти конкретним формулюванням та підтвердженню своїми проектами пріоритетів, які зазначені у відповідних держпрограмах.
 
Любомир Чорній, голова правління Аналітичного центру „Громадська експертиза”, виголосив доповідь «Залучення інвестицій: інтереси інвестора та місцевої влади – ризики для місцевого бізнесу». Вінрозпочав свій виступ, зробивши таку експертну оцінку: всі вільні ресурси в містах України сьогодні мають значно більшу вартість, ніж мали вчора. І з кожним днем вона зростає, а отже, міста зможуть отримати більші прибутки при залученні інвесторів. Він також вважає, що з часом в українських партіях розпочнеться процес децентралізації і боротьби за домінування в органах місцевого самоврядування, а це означатиме новий етап в українській політиці й розвиткові самоврядування.
Любомир Чорній назвав основні зацікавлені в залученні інвестицій сторони, а саме: місцева влада, інвестор, місцевий бізнес, а також назвав безпосередні інтереси кожної з них.
Інтереси місцевої влади – це розвиток місцевої інфраструктури, збільшення обсягів надходжень до місцевого бюджету, створення нових робочих місць, підвищення якості життя членів громади (заробітна плата, послуги, соціальні програми тощо).
Інтереси інвесторів – це доступ до дешевих ресурсів (земля, робоча сила, сировина тощо), освоєння нових ринків (у т.ч. наближення виробництва до ринків збуту), здешевлення виробництва (нижче податкове навантаження, дешевша сировина, нижчі транспортні витрати), розширення виробництва.
Інтереси місцевого бізнесу – це замовлення (підряд, поставки тощо), залучення інвестицій для розширення бізнесу або продаж власного бізнесу, залучення нових технологій (особливо, якщо йдеться про створення СП), можливості розвитку власного бізнесу (через підвищення інвестиційної привабливості міста).
Пан Чорній визначив потенційні конфлікти між зацікавленими сторонами на місцевому рівні:
  • Підвищення цін на місцеві ресурси (вартість землі, нерухомості, робочої сили, сировини тощо).
  • Укрупнення бізнесу (домінування інвестора, скорочення прибутків, згортання малого та середнього бізнесу).
  • Згортання місцевого бізнесу (при високій вартості ресурсів великий інвестор більш конкурентоспроможний).
Любомир Чорній запропонував шляхи запобігання конфліктам:
  • Вироблення стратегії розвитку міста (в т.ч. ідентифікація його конкурентних переваг, оцінка ресурсного потенціалу, вироблення бачення майбутнього тощо).
  • Вироблення інвестиційної стратегії міста (в т.ч. оцінка наявних людських ресурсів; визначення сфер, до яких доречно залучати інвесторів; планування відтворення/розширення місцевих ресурсів).
 
Іванна Бакушевич, докторант Інституту регіональних досліджень НАН України, професор кафедри менеджменту Тернопільського державного технічного університету, директор Бізнес-інкубатора Тернопільщини „БІТ”, кандидат економічних наук, зробила доповідь на тему «Маркетингові стратегії формування конкурентоздатних територій: кластерний підхід». Вона охарактеризувала5 фаз процес розвитку концепції територіального маркетингу: адміністративно-бюрократичну, обслуговуючу; промоційну (рекламна); маркетингову; стратегічну.

Пані Бакушевич назвала цільові маркетингові операції для міст у сфері територіального маркетингу, а саме:
~        Формування маркетингових ознак, елементів міської інфраструктури (як кількісних, так і якісних).
~        Підготовка персоналу органів самоврядування та комунальних структур, а також самих мешканців до контактування та обслуговування “гостей” через відповідні процедури відбору, навчання, мотивації та інформування.
~        Організація одноразових і циклічних подій та масових заходів культурного, спортивного, художнього, торгового, туристичного характеру, які є головною складовою привабливості (особливості) територіальної одиниці, і зорієнтованих як на мешканців, так і на “приїжджих”.
~        Формування позитивного, виразного та тривалого іміджу територіальної одиниці через широку та інтегровану інформаційно-пропагандистську діяльність, яка залучає всі суб’єкти та особи.
Іванна Бакушевич сказала, що кластери – це продукт територіального маркетингу.Вона визначила кластер як географічну концентрацію конкуруючих між собою фірм (територіальних одиниць) у споріднених галузях та сферах послуг, які співпрацюють і роблять спільний бізнес. Кожний кластер включає компанії, які збувають продукцію за межі кластеру, а також фірми, що забезпечують потреби в ресурсах, матеріалах, комплектуючих, а також у бізнес-послугах.

Перспективним є формування галузевих кластерів знань в Україні в таких сферах: будівництво, фармацевтика, туризм (сільський, зелений), оздоровлення, інформаційно-комунікаційні технології, вища освіта.

Територіальна спеціалізація кластерів знань пропонується така:
  • Львів (освіта, ІКТ).
  • Tернопіль (освіта, будівництво).
  • Івано-Франківськ (туризм, у т.ч. зелений, оздоровлення).
  • Хмельницький, Вінниця (будівництво).

Підсумовуючи, пані Бакушевич зазначила, що стратегічні кластери знань повинні формуватись не тільки виключно місцевими провідними бізнесовими структурами, університетами чи громадськими організаціями. Для успішного розвитку кластерних структур потрібно використовувати маркетингові підходи одночасно до чотирьох складових: бізнесу, науки, влади, громадських організацій.
 
Іван Грабар, проректор з інноваційно-наукової роботи Державного агроекологічного університету, голова Житомирської обласної організації, Фонд Інтелект Полісся”, доповів на тему«Технопарк «Енергозбереження»: шлях становлення і завдання».
 Він розповів, що Державний агроекологічний університет має 36 власних інноваційних розробок. Проаналізувавши ресурсний і кадровий потенціал університету, було зроблено висновок про необхідність і можливість формування технологічного парку «Енергозбереження». Для реалізації цього проекту вже відбулися зустрічі в Барселонському технологічному університеті (на трансфері технологій він протягом року заробляє 71 млн. дол.), з іншими міжнародними партнерами.
У рамках технологічного парку «Енергозбереження», розповів пан Грабар, заплановано об’єднати до 500 малих і середніх підприємств, створити 3 науково-дослідних лабораторії, принаймні одне конструкторське бюро.
Окрім того, пан проректор прокоментував підходи до державної підтримки національної науки та зазначив, що необхідно підтримувати саме інноваційні,  перспективні в практичному сенсі наукові дослідження, науковців, які можуть вигравати міжнародні гранти, але хочуть працювати для України.
 
Надія Матвійчук, менеджер міжнародних проектів Інституту трансформації суспільства, викладач кафедри міжнародної економіки і підприємництва Національної академії управління, презентувала доповідь «Практика діяльності бізнес-інкубаторів: досвід європейських країн та можливості його застосування в Україні». Вона  розповіла про діяльність бізнес-інкубаторів і технопарків у Польщі, Фінляндії та Норвегії.
Пані Матвійчук окреслила параметри регіональних систем інновацій, які формуються в європейських країнах. Головна мета регіональних систем інновацій – розвиток підприємництва та інноваційності в регіоні, їх основа – осередки інновації, малі й середні підприємства.
Вона охарактеризувала види осередків інновації в Польщі:
  • Центри трансферу технології.
  • Інкубатори: 1) бізнес-, 2) академічні, 3) інноваційні.
  • Технологічні парки (науково-технологічні, промислово-технологічні).
  • Промислові парки.
У 2006 р. у Польщі діяло 77 осередків інновації, а 86 – формувалося, зазначила пані експерт. У ринковій економіці протягом перших 5 років існування виживає близько 20–30% новоутворених підприємств. З досвіду бізнес-інкубаторів видно, що 60–80% фірм, які розпочали в них свою діяльність, продовжують успішно розвиватися на ринку
Пані Матвійчук розповіла про успішну практику Краківського технопарку (КТП) та інноваційного бізнес-інкубатора, який діє в його рамках. КТП розробив стратегію інноваційного розвитку Кракова, створив 3900 робочих місць, залучив більше 500 млн. злотих інвестиційних ресурсів і очікує ще 400 млн., має 10 фірм і видав дозвіл на створення ще 22-х. КТП – спільний проект міста, регіону, держави та провідних краківських університетів.
Створення муніципалітетами Агенцій економічного розвитку у Фінляндії та бізнес-інкубаторів є поширеною практикою, яка довела свою ефективність. У Фінляндії діє 25 Агенцій.
Завдання Агенції економічного розвитку:
  • розвиток підприємництва,
  • координування економічної стратегії 6-ти міст,
  • регіональний розвиток і підготовка проектів, маркетинг територій,
  • міжнародне співробітництво,
  • розвиток мережевої інформаційної інтеграції.
Агенція може мати свій бізнес-інкубатор, опікуватися технологічним кластером і логістичним центром, іншими елементами регіональної системи інновацій, створеними на території муніципалітетів.
Мета бізнес-інкубатора – щорічно створювати 20 нових підприємств і збільшувати кількість підприємств у бізнес-інкубаторах. Критерій відбору – молоді перспективні підприємства (існують 1–3 роки).

Послуги бізнес-інкубатора:
  • допомога в розробці бізнес-плану і відповідних фінансових розрахунків,
  • інформаційна підтримка і сприяння в одержанні інвестиції,
  • необхідне бухгалтерське, правове та управлінське навчання,
  • консультації менторів із вузькоспеціалізованих питань.
 
Потім Надія Матвійчук розповіла про норвезькі практики. В Агенції економічного розвитку Осло працює 100 осіб, з яких 35 – адміністрація та відділ бізнес-розвитку. Завдання відділу бізнес-розвитку: сприяти відкриттю якомога більшої кількості нових підприємств. Принцип роботи Агенції – „one stop shop” – надання в одному місці повного пакету інформації та документації для відкриття фірми. Окрім муніципальної Агенції, в Осло діє 6 бізнес-інкубаторів. Агенція надає інформацію норвезькою та англійською мовою у своєму офісі й через Інтернет. Консультації щодо розробки бізнес-плану та сплати податків є безкоштовними.

Для пані Матвійчук розповіла про роботу Бізнес-інкубатора Інноваційного технопарку регіону Хедмарк (м. Хамер). Хамер є центром 85-тисячного регіону Хедмарк і розташований поблизу найбільшого озера Норвегії Міосо. У Хамері працює потужний інноваційний технопарк регіонального розвитку Хедмарка. Місто розташоване в 200 км від Осло, налічує 28 тис. мешканців та має місцевий бюджет у розмірі 1,5 млрд. норвезьких крон.
У бізнес-інкубаторі Хедмарка є вся необхідна інфраструктура та консультаційна підтримка для започаткування нового інноваційного бізнесу.
У процедурі відбору ідей для нового бізнесу бере участь як технопарк, так і відділи інновацій муніципалітетів та незалежні експерти.
Експерт також пояснила різницю між технопарком, кластером та інкубатором.
Ряд існуючих компаній певної галузі для спільного користування інфраструктурою і об’єднання свого наукового потенціалу утворюють кластери в технопарку.
Натомість в інкубаторі створюються нові фірми, які, за бажання, зможуть у майбутньому приєднатися до кластерів.
Завершуючи свій виступ, Надія Матвійчук продемонструвала учасникам диск з планом стратегічного розвитку міста-фіорда Осло та інноваційно-інвестиційний підхід до перепланування територій у місті.
 
За результатами інтерактивного семінару Олег Соскін сформулював пропозиції Інституту трансформації суспільства для міських голів, а саме:
  • Створення системи партнерств між містами Балтійських і Вишеградських країн та українськими містами – по 5-7 партнерств між кожною парою країн.
  • Створення стратегічних планів розвитку українських міст.
  • Формування відділів Всеукраїнської ради міських голів у містах та підготовка до скликання Перших всеукраїнських зборів міських голів.
     
Матеріали інтерактивного семінару будуть видані окремою брошурою, надруковані в науково-аналітичному журналі „Економічний часопис-ХХІ”, поширені в Інтернеті та розміщені на сайтах www.ist.osp-ua.info, www.soskin.info, www.cityukraine.osp-ua.info.
 
Огляд підготувала Надія Матвійчук, 
експерт
Інституту трансформації суспільства
[обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

версія для друку
версія для друку

© Інститут Трансформації Суспільства 2004-2017. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27
  

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache