Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Практичні аспекти євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для українських міст
ITC30 травня 2008 17:32

30 травня 2008 року у Хмельницькому відбувся семінар-тренінг „Практичні аспекти євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для українських міст”, який провів Інститут трансформації суспільства спільно із Хмельницьким національним університетом у рамках проекту „Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України”, що підтримується Міжнародним Вишеградським Фондом.
 
Мета заходу:
  • Окреслити цілі та переваги співпраці України з ЄС на національному і локальному рівнях.
  • Вивчити досвід реформ та євроінтеграції країн Вишеградської групи.
  • Дізнатися про способи адаптації вишеградських міст до вимог ЄС.
  • Ознайомитися з практикою європейського муніципального менеджменту для її впровадження в українських містах.
 

Учасники семінару-тренінгу:
керівники Хмельницької обласної та міської влади; представники Інституту трансформації суспільства, Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Атлантичної Ради України; міські голови та представники міських рад із Хмельницької, Вінницької, Чернівецької та Тернопільської областей, професорсько-викладацький склад Хмельницького національного університету, Хмельницького університету управління та права, Хмельницького економічного університету, Хмельницького інституту економіки і підприємництва; ЗМІ Хмельниччини.
 



Огляд семінару-тренінгу
 
Офіційна вступна частина
 
Першим виступив організатор заходу, директор Інституту трансформації суспільства, професор Олег Соскін. Він привітав учасників та розповів про проект „Розвиток міст шляхом євроінтеграції: досвід країн Вишеградської групи для України”, який спільно реалізують ІТС і Міжнародний Вишеградський фонд. Пан Соскін зробив коротку презентацію посібника „ЄС та місцеве самоврядування: досвід вишеградських міст та українська перспектива”. Він був виданий Інститутом у рамках проекту з метою ефективного проведення тренінгів для міської влади. Головне завдання таких заходів – надати інформацію про можливості, які відкриває для українських міст євроінтеграція, а також опрацювати конкретні кроки і заходи, які вона передбачає, спираючись при цьому на досвід міст із країн Вишеградської групи.
 
Євросоюз сьогодні – це населення у 500 млн. людей, це ВВП, який у 2007 р. перевищив аналогічний показник США. Після приєднання до Шенгенської зони Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії кордон ЄС став єдиним і впритул наблизився до України. І тепер ми перебуваємо в зоні безпосередньої дії цього політико-економічного об’єднання.
 
Характеризуючи сьогоднішні взаємини між нашою країною та Європейським Союзом, професор Соскін зазначив, що термін дії десятирічної Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС закінчився у березні 2008 року, однак нову Угоду поки що не підписано. Водночас вона має всі передумови для того, щоб відкрити додаткові можливості фінансування і співпраці для України. Вже сьогодні третина торгового обороту нашої країни припадає на держави ЄС.
 
Українське місцеве самоврядування є безпосереднім виразником інтересів населення, сказав Олег Соскін, і має не просто спостерігати за процесами, які відбуваються, а брати активну участь у них. ЄС – незаперечне майбутнє України та її добробут, і коли програми Євросоюзу  почнуть більш широко діяти для нашої держави, місцева вада повинна бути готовою засвоїти операційну допомогу, диспонувати професійними кадрами та інструментами для роботи на рівні ЄС, адже він підтримує регіони та міста безпосередньо, як один із трьох наріжних каменів Євросоюзу. Місцеве самоврядування може і повинно свідомо інтегруватися в ЄС та вчитися користуватись перевагами міжнародної співпраці – це незаперечно довів досвід країн Вишеградської групи, підкреслив Олег Соскін. Він також поінформував міських голів про спільну ініціативу Інституту трансформації суспільства (ІТС) та пана Урбана Руснака, Посла Словаччини в Україні, щодо створення пулу партнерств між українськими і словацькими містами з можливістю подальшого стажування за типом твіннінг працівників міських рад України у своїх словацьких партнерів. Головна мета таких програм – навчити працівників відділів євроінтеграції роботі з міжнародними проектами та фандрейзингу для міст.
 
У той же час пан Соскін зауважив, що процес євроінтеграції в Україні гальмує досі не здійснена реформа місцевого самоврядування, адже вона є однією із важливих умов гармонізації системи управління України та ЄС, гарантує права місцевого самоврядування та можливості одержання проектів від єврофондів. Однак не можна чекати на реформу і нічого не робити – треба інтегруватися вже зараз, вважає Олег Соскін. Польські аналітики зазначають, що нездійснення реформи може загрожувати соціальним вибухом, а чеська влада нещодавно скасувала рівень районів і перейшла до дворівневої системи місцевого самоврядування, яка довела свою ефективність. Пан Соскін нагадав, що модель адміністративно-територіальної реформи, розроблена ІТС, передбачає саме такий підхід.
 
Завершуючи свій виступ, Олег Соскін висловив переконання, що досвід міст Вишеградської четвірки є дуже цінним для України.
 
Сергій Мельник, Хмельницький міський голова, наголосив, що українські міста зацікавлені дізнатися якомога більше про можливості, які відкриває перед місцевою владою євроінтегрція. Адже сьогодні фактично, окрім грошей МВФ, які ідуть через Міністерство житлово-комунального господарства, інших джерел для місцевої влади одержати фінансування немає. Треба знати про можливості робити реальні справи і вдало ними користуватися. Наприклад, досить ефективно в цьому напрямі працює місто Кам’янець-Подільський у Хмельницькій області. Протягом останніх п’яти років там реалізують проекти у сфері соціальних послуг, і нині добре видно їх успішність. При впровадженні проектів дуже важливо зменшувати навантаження на міський бюджет і залучати недержавні кошти. Саме цьому українські міста і мають навчатися в першу чергу, сказав Сергій Мельник.
 
Сергій Флентін, заступник начальника управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Хмельницької облдержадміністрації, сказав, що семінар-тренінг щодо євроінтеграції для місцевої влади є на часі. І хоча ЄС не готовий прийняти Україну вже завтра, однак ми зробимо важливий крок назустріч один одному, підписавши Угоду про зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом.
 
Пан Флентін розповів про реальні програми ЄС, в яких можна брати участь уже сьогодні, зокрема ішлося про транскордонне співробітництво, в якому мають великий досвід Закарпатська й Одеська області. Наразі триває процес підписання Угоди про транскордонне співробітництво між Румунією, Молдовою та Україною, до якого будуть також залучені Хмельницька і Тернопільська області (а це фінансування в розмірі 139 млн. євро до 2015 року). Іде активний розвиток мікропроектів (на суму до 8 000 євро на умовах співфінансування) для районів Хмельницької області.
 
Сергій Флентін підкреслив важливість активної позиції та ініціативи з боку місцевої влади долучатися до міжнародної співпраці, а також необхідність покращення рівня володіння англійською мовою серед фахівців місцевої влади.
 
Михайло Войнаренко, проректор з науково-педагогічної роботи Хмельницького національного університету, професор, доктор економічних наук, привітав учасників семінару-тренінгу і розповів їм про те, що вони зібралися у стінах авторитетного навчального закладу, де працює 60 докторів наук, 350 професорів, навчається 15 тис. студентів. Пан Войнаренко підкреслив, що, на його глибоке переконання, практичні справи набагато більше впливають на процес євроінтеграції, аніж теоретичні розмірковування.
 
По ХНУ говорять, що університет уже давно увійшов до НАТО, адже протягом останніх десяти років він регулярно виграє гранти від Альянсу на здійснення перепідготовки і соціальної адаптації колишніх військовослужбовців (а це майже 800 тис. грн. щорічно). Свого часу в Україні було створено 10 центрів з перепідготовки, але вижив лише один. Університет має досвід у реалізації проектів за програмами Тасіс, ОБСЄ, „НАТО – Україна: партнерство заради миру”. Якщо відкрито і чесно використовувати кошти, то міжнародні організації будуть регулярно підтримувати ваші проекти, зазначив пан Войнаренко.
 
В університеті діє також Українсько-польський центр, налагоджено добре наукове співробітництво з німцями, литовцями, американцями. ХНУ в практичній площині з року в рік працює для євроінтеграції і готує кадри із відповідним світоглядом.
 
Михайло Войнаренко розповів і про багаторічну співпрацю міх ХНУ та Інститутом трансформації суспільства, про плани щодо створення регіонального центру євроатлантичної інтеграції на базі університету.



Анар Руснакова,
представник Міжнародного Вишеградського Фонду, мала доповідь на тему: „Регіональна політика Словаччини та інтеграція до європейських структур”
 
Майже десятиліття тому, на початку процесу інтеграції Словаччини до європейських структур, бажаючи створити у себе в країні потужну економіку, забезпечити своїм громадянам заможне життя, і з цією метою вивчаючи досвід своїх європейських сусідів, Словаччина зрозуміла, що для цього необхідно змінити систему управління, зробити її більш ефективною, більше уваги приділити такій сфері, як регіональна політика.
 
Метою регіональної політики Європейського Союзу є зниження асиметрії між рівнями розвитку окремих регіонів і призупинення відставання менш розвинутих регіонів. Одним із основних принципів функціонування ЄС є принцип солідарності, в контексті якого економічно сильніші допомагають слабким. Такий принцип мав бути перенесений з європейського рівня на національний рівень. Необхідно було здійснити процес децентралізації, тобто передачі більшої частини повноважень з центрів на місця, розширити права місцевої влади на управління всіма сферами життя, деконцентрувати фінанси, розробити ефективний механізм контролю.
 
У Словаччині (площа 49 034 кв.км, чисельність населення 5, 378 мільйонів, густота населення 109,7 жителів/кв.км) відчувалася велика різниця між окремими регіонами. Регіональна диференційованість обумовлена географічно, історично, культурно, політично; економічним та демографічним розвитком, етнічним складом, віросповіданням, давніми культурними та адміністративними центрами. На неї дуже впливали цілеспрямовані втручання держави у діяльність регіонів (особливо до 1989 року), рівень урбанізації та індустріалізації, рівень освіти, соціальної сфери, економічна потужність.
 
Демократія, яка ставала все міцнішою, вимагала децентралізації державного управління, тобто передачі більшої частини повноважень з центрів на місця; вимагала здійснення адміністративно-територіальних реформ для пошуку найоптимальніших структур влади, розвитку місцевого самоврядування та створення системи горизонтальних зв’язків між регіонами.
 
Паралельно з послідовними економічними перетвореннями та децентралізацією державного управління у Словаччині були зроблені виважені і, в той же час, рішучі кроки щодо підготовки та запровадження нового законодавства з регулювання регіональних відносин. У 2003 році було прийнято остаточне рішення про децентралізацію і проведення територіальної реформи.
 
Станом на 1 січня 2004 р. у країні були законодавчо здійснені широкомасштабні зміни устрою та організації місцевого державного управління. Понад 400 повноважень державного управління були передані населеним пунктам та вищим територіальним одиницям з метою підвищити ефективність та якість управління в державі. Інтегроване місцеве державне управління було ліквідоване, зникли обласні адміністрації; їм на зміну прийшли крайові та районні адміністрації у відомчому підпорядкуванні Міністерству внутрішніх справ. Одночасно, законодавчо у відомчому підпорядкуванні інших міністерств були створені самостійні органи спеціалізованого місцевого державного управління із специфічними назвами і специфічними територіальними сферами діяльності.
           
Як відомо, адміністративно-територіальний устрій у країнах Європи класифікується за системою NUTS (The Nomenclature of Territorial Units for Statistics). Це – єдина система територіального поділу регіонів Євросоюзу, запроваджена в 1998 році, відповідно до якої у Словаччині також було відокремлено три регіональних та два місцевих рівні. Територіальна систематизація СР виглядає наступним чином:
 
NUTS 1          1          Словаччина
NUTS 2           4         сюди входять: Братиславський край, Західна Словаччина, Центральна Словаччина, Східна Словаччина
NUTS 3           8         це вісім країв: Братиславський, Трнавський, Нітрянський, Тренчинський, Бансько-Бистрицький, Жилінський, Кошицький, Прешовський.
 
Місцеві рівнями є LAU 1, що складається з LAU 2, які, своєю чергою, складаються з населених пунктів. Станом на 31 грудня 2004 р. у Словаччині налічувалося 2 920 населених пунктів, з них 137 міст.
 
Для структури населених пунктів Словаччини характерним є високий рівень роздрібненості. 67% – це малі населені пункти (до 1000 жителів), у яких проживає 16% населення. Загалом у невеликих населених пунктах мешкає 44% населення. Водночас, існують середні та великі міста (понад 50 тисяч жителів), у яких проживає майже 25% населення Словаччини. Такі міста виступають своєрідними центрами, через які підтримуються зв’язки між окремими регіонами.
 
Останні статистичні дослідження підтверджують, що у Словаччині й надалі залишається ситуація більш заможного Заходу та біднішого Сходу. Говорячи про західну Словаччину, часто згадується „золотий трикутник” Братислава – Нітра – Трнава. Це відповідає актуальній загальноєвропейській концепції розвитку, яку називають „Червоний спрут”. Специфікою Словаччини є вигідне розташування для включення до природних транскордонних агломерацій. У південно-західній частині СР йдеться про область Відень – Братислава – Дьор; на півночі це Сілезія – Острава – Жиліна – Мартін; на сході Кошице – Пряшів з виходом на Західну Україну та північний схід Угорщини.
 
Для зниження рівня економічних і соціальних асиметрій у Словаччині використовуються, головним чином, Європейські інструменти когезивної політики (так звані структуральні фонди) та Європейський фонд з розвитку провінції. Наступними інструментами виступають гранти Уряду в регіонах з високим рівнем безробіття.
 
Центральне державне управління:
 
- Уряд Словацької Республіки
Рада Уряду СР з питань регіональної політики є координаційним, консультативним та ініціативним органом Уряду з питань, що стосуються регіональної політики, допомоги з передвступних програм PHARE, ISPA, SAPARD, використання структуральних фондів. До її головних завдань належать нагляд за діяльністю усіх зацікавлених міністерств та центральних органів держуправління, інших організацій та інститутів у сфері регіональної політики;
 
Управління регіональної політики Департаменту європейської політики та з питань використання суспільством передових інформацій виступає координатором у сфері політики розвитку регіонів та підготовки, імплементації, моніторингу та оцінки структуральних фондів, Когезивного фонду, INTERREG;
 
- різні Міністерства СР
зокрема Міністерство будівництва та регіонального розвитку, в рамках якого діють Департамент стратегії управління регіонами та Агентство регіонального розвитку. Головні завдання міністерства стосовно регіонального розвитку – координація діяльності органів держуправління, населених пунктів та самоврядних країв, які беруть участь у підготовці та проведенні національного плану, програм та ініціатив Співдружності; здійснення моніторингу та аналізу економічного та соціального стану окремих регіонів СР, підготовка у співробітництві з партнерами проекту національного плану, подання його на ухвалення Уряду тощо;
 
-   Національна Рада СР
зокрема Комітет Національної Ради з питань громадського управління і регіонального розвитку, діяльність якого спрямовується, насамперед, на підвищення якості та розширення діяльності територіального самоврядування, державного управління на всіх рівнях управління державою і громадсько-правових норм та на регіональний розвиток; Комітет Національної Ради з питань земельного господарства, навколишнього середовища та охорони природи, до кола завдань якого належать сільське, лісове та водне господарства, геодезія, картографія та кадастр, розвиток сіл, навколишнє середовище та охорона природи. Свою законодавчу діяльність він спрямовує, передусім, на узгодження словацького правопорядку з правом Європейського Союзу, а також на законодавчу, інституціональну та адміністративну добудову потужностей для трансферу фінансів з єврофондів.
 
Інституціональна мережа в регіонах:
 
Самоврядні краї
 
Управління регіонального розвитку при адміністраціях самоврядних країв. У сфері регіонального розвитку самоврядний край координує заходи на території краю, веде  співробітництво з відповідними відомствами, громадянами та іншими суб’єктами; скеровує  підготовку проектів, спрямованих на модернізацію, реконструкцію установ та підвищення якості пропонованих послуг у галузі освіти, охорони здоров’я, культури, соціальній сфері тощо. Основний документ регіонального розвитку краю – це програма його економічного та соціального розвитку.
 
Комісії представництва самоврядного краю. Більшість вищих територіальних одиниць у своєму представництві мають самостійну комісію, яка займається питаннями регіонального розвитку на рівні краю. Члени комісії обираються з числа депутатів та фахівців з регіону, кандидатури яких висувають політичні партії.
 
Міські та селищні адміністрації – відділи та управління, що займаються діловодством регіонального та місцевого розвитку.
 
Отже, підсумовуючи, можна сказати, що питання трансформації та оптимізації адміністративно-територіального устрою є складним і потребує часу. Успішність цих процесів залежить від усілякого сприяння з боку держави; послідовності впровадження оптимізації адміністративно-територіального устрою держави; та головне від внутрішнього усвідомлення громадськістю необхідності таких процесів і дотримання субсидіарності, тобто принципу, за яким керівна складова суспільства (наприклад, держава) повинна виконувати лише ті завдання, які не в змозі виконати підпорядкований їй орган.
 
 
Семінар-тренінг
 
Під час семінару-тренінгупровідні українські експерти розповіли учасникам заходу про головні аспекти співробітництва між Україною та ЄС, діяльність єврорегіонів, роботу Вишеградської групи та її сприяння Україні, методи створення ефективних міжнародних проектів та їх реалізацію, заснування відділів євроінтеграції на рівні міст і конкретні заходи, які вони мають здійснювати, – інформування населення, міжнародне співробітництво, пошук фінансування. Семінар-тренінг складався з теоретичної та практичної частин, передбачав активні форми спілкування, обмін думками, дискусію.
 
Відповідно до програми заходу увага його учасників була зосереджена на таких блоках питань:
 
1. ЄС: що це за організація і як вона функціонує?
 
Олег Соскін, професор, директор Інституту трансформації суспільства
 
  • Що таке ЄС?
  • ЄС – світовий гравець
  • Як працює Євросоюз?
  • Як формується бюджет Європейського Союзу?
  • Торговельні відносини ЄС як фактор економічного зростання в регіоні
  • Основні європейські цінності
 
2. Україна – Європейський Союз: навіщо інтегруватися?
 
Ігор Журба, доцент кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин 
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
 
  • Європейський вибір України
  • План дій Україна – ЄС
  • Україна – Євросоюз: успішне торговельне партнерство
  • Вплив розширення ЄС
  • ЄС – найбільший донор України
  • Регіональна політика відносин Україна – ЄС
  • Відповідність України економічним стандартам ЄС
  • Основні вимоги для вступу в ЄС
  • Адміністративна реформа як умова членства
  • Вигоди і проблеми інтеграційного процесу для України
  • Завдання Уряду України на найближчу перспективу
3. Вишеградська група – „підготовчий клас” для вступу в ЄС
 
Надія Матвійчук, менеджер міжнародних проектів Інституту трансформації суспільства, викладач кафедри міжнародної економіки і підприємництва 
Національної академії управління
 
  • Причини утворення і завдання V4
  • Розвиток Вишеградської групи
  • Внутрішня структура V4
  • Міжнародний Вишеградський Фонд (ІVF)
  • Вишеградська четвірка та Україна
  • Створення і діяльність організаційних структур, відповідальних за процес вступу до ЄС на всіх рівнях влади
  • Заходи щодо адаптації держави до стандартів ЄС
 
 4. Програми Європейського Союзу і можливості фінансування місцевої влади з фондів ЄС: досвід країн V4
 
Олег Кокошинський, віце-президент Атлантичної Ради України, експерт з питань євроінтеграції
 
  • Органи місцевої влади в системі фінансування ЄС
  • Як одержувати кошти від Євросоюзу?
  • Добре підготовлені проекти: як їх скласти і реалізувати?
  • Оцінювання проектів

5. Діяльність Бюро європейської інтеграції у вишеградських містах

 Надія Матвійчук, менеджер міжнародних проектів Інституту трансформації суспільства, 
викладач кафедри міжнародної економіки і підприємництва Національної академії управління
 
  • Типи і завдання Бюро
  • Структура та напрями діяльності Бюро європейської інтеграції
  • Механізм створення та структура Бюро європейських фондів
  • Напрями діяльності Бюро європейських фондів
  • Сфера підготовки і координації інвестиційних проектів
  • Практика створення та діяльності Бюро європейських фондів
  • (приклади міст)
  • Загальні позиції для України
 Практикум:
 
  • Механізм створення Бюро євроінтеграції та інформаційного центру
  • в органах місцевої влади
  • Функціональні обов’язки фахівця, відповідального за євроінтеграційний напрям
  • Тематика міжнародних проектів для місцевої влади: обираємо найкращі
  • Складання графіку реалізації проекту та його контролю
  • Робота у фокус-групах (4 групи)
 Тема: Процедура подання міжнародних проектів органами місцевої влади – з одного боку, та їх затвердження (або відхилення) європейськими структурами – з другого боку. Аргументація прийнятих рішень відповідно до стандартів і процедур ЄС.

 

Дискусія:
 
Під час дискусії міські голові та представники міських рад з різних областей України розповіли про роботу, яку вони провадять у євроінтеграційній площині. Усі висловили готовність співпрацювати з містами країн Вишеградської групи і призначити осіб, відповідальних за євроінтеграцію у власних містах.

Модератор заходу: Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства
 
Матеріали семінару-тренінгу будуть надруковані в науково-аналітичному журналі „Економічний часопис-ХХІ” та розміщені на сайтах www.ist.osp-ua.info, www.soskin.info
 
Прес-служба Інституту трансформації суспільства
[обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

версія для друку
версія для друку

© Інститут Трансформації Суспільства 2004-2017. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27
  

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

Програма на будь - який Арабські Емірати відпочинок була розроблена двома сторонами процесу.