Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Сумська область (Україна) та Лубуське воєводство (Польща) формують модель партнерства міст
Українсько-Польський Форум
ITC6 грудня 2007 14:15

5 грудня 2007 року в місті Суми відбувся Українсько-Польський Форум «Регіони – за співпрацю. Сумська область (Україна) та Лубуське воєводство (Польща) формують модель партнерства міст». Захід організували Інститут трансформації суспільства та Сумський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом за участі Сумської обласної ради. Форум відбувся за підтримки Посольства Республіки Польща в Україні в рамках проекту «Формування співпраці між Українськими та Польськими регіонами на прикладі Сумської області (Україна) та Лубуського воєводства (Польща)» за програмою Уряду Польщі в особі Міністерства закордонних справ РП.

 
Мета заходу:
  • показати роль українсько-польської співпраці в контексті впровадження євроінтеграційного курсу України;
  • проаналізувати досвід Польщі у проведенні адміністративно-територіальної реформи та можливості його адаптації до українських реалій;
  • визначити можливості для встановлення партнерських відносин між містами Сумського та Лубуського регіонів-партнерів;
  • виявити точки і сфери взаємного інтересу для співпраці українських та польських міст, визначити форми і напрями їх взаємодії. 

  
Учасники Українсько-Польського Форуму: керівники Посольства Республіки Польща в Україні, Польсько-Української Господарчої Палати; керівники Сумської обласної ради; представники Міністерства закордонних справ України, Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Шевченка; міські та селищні голови Сумської області; керівники та викладачі вищих навчальних закладів Сумщини; представники недержавних організацій та політичних партій; мас-медіа Сумщини.


Привітання Міністерства закордонних справ України

Лист від МЗС України на ім'я Олега Соскіна щодо проведення Українсько-Польского Форуму


 


Із вступними промовами під час відкриття Українсько-Польського Форуму виступили:
 В’ячеслав Шапошнік, голова Сумської обласної ради; Ришард Сосновскі, Радник Посольства Республіки Польща в Україні; Олег Туляков, директор Сумського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом;  Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, професор, завідувач кафедри міжнародної економіки та підприємництва Національної академії управління.  


Промова В’ячеслава Шапошніка, голови Сумської обласної ради

Шановні організатори та учасники Українсько-Польського Форуму! Шановні журналісти та гості!

Перш за все, від імені Сумської обласної ради та усіх органів місцевого самоврядування Сумщини я хочу засвідчити вам глибоку повагу та вдячність за участь у розбудові дружніх і партнерських відносин між територіальними громадами України і Польщі. 

Мені дуже приємно, що сьогоднішня зустріч проходить за участі польської сторони. Адже саме Республіка Польща вже багато років допомагає нашій державі стати повноцінним членом європейської спільноти. Сьогодні вже очевидно, що курс на європейську інтеграцію є і буде для України невідворотнім. Але ми, представники влади, обрані народом
України, маємо чітко усвідомлювати, що для нас означає участь у спільному європейському домі. 

Перш за все, це впровадження реальних, а не декларованих демократичних принципів побудови влади, ринкової економіки, конкурентного середовища в усіх сферах суспільного життя. Наші польські колеги вже пройшли цей нелегкий шлях, тому для України є вкрай потрібним досвід сусідньої братської держави. 

Виходячи з цього, я виділив би два блоки питань, які є дуже актуальними для нашої області, і для України в цілому. 

Перше – це можливість використання польського досвіду у реформуванні адміністративно-територіального устрою, посиленні ролі територіальних громад та створенні європейської моделі відповідальної та ефективної влади. Досвід країн Східної Європи переконливо довів, що прийшов час відмовлятися від таких залишків радянської системи, як надмірна централізація влади. За українською Конституцією, єдиним джерелом влади є народ, і ми повинні втілити цю норму в життя, надавши право місцевим громадам та їх виборним органам самостійно вирішувати нагальні проблеми регіонів. 

Друге важливе питання – це налагодження реальної співпраці територіальних громад, міст, областей України і Польщі в культурній, економічній, науковій сферах. Адже в сучасному глобалізованому світі лише об’єднання зусиль, технологій, ресурсів, ідей може дати високий позитивний результат. Які є можливості для співпраці регіонів України і Польщі? Яка перспектива чекає наші спільні проекти на теренах об’єднаної Європи? Чим наші територіальні громади можуть допомогти одне одному? Вважаю, що наша зустріч повинна допомогти нам знайти відповіді на ці запитання. 

І на завершення. В України і Польщі, у народів наших країн є дуже багато спільного. Ми маємо спільну історію, схожий менталітет, споріднені мови, і дуже часто для нормального спілкування нам не потрібні перекладачі. Тому у мене є щире бажання, аби дружні, рівноправні і партнерські відносини між громадами наших країн з кожним роком зміцнювалися. І я переконаний, що діалог, який ми розпочали сьогодні, суттєво допоможе нам у цьому. Дякую! 

Промова Олега Тулякова, директора Сумського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом


Шановні присутні, ми раді вітати учасників Українсько-Польського Форуму. Це перший досвід співпраці Сумського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом та Інститутом трансформації суспільства, який, сподіваюсь, буде успішний.

Хотів би звернути увагу учасників Форуму на такі моменти.

По-перше, на наш погляд, в Україні є природне прагнення до самоорганізації громад і певний досвід у цій сфері. Можна навести приклади культурно-просвітницьких братств, які були центром соціального та господарського життя України. Я думаю, що наукова громадськість має завдячувати такому природному прагненню українців до самоорганізації, тому що саме на базі одного із таких культурно-просвітницьких братств була створена Києво-Могилянська Академія, яка стала осередком здобуття освіти всього православного світу.

По-друге, сьогодні вбачається деяке відокремлення наукових кіл від проблем створення оптимальної моделі місцевого самоврядування в Україні. Доречно зауважити, що це необхідно надолужити. Бажаю, щоб саме цей Українсько-Польський Форум закінчився реальними напрацюваннями і щоб наукова громадськість взяла дієву участь у обговоренні моделі місцевого самоврядування в Україні, запропонованої Інститутом трансформації суспільства.


Промова Ришарда Сосновскі, Радника Посольства Республіки Польща в Україні

У рамках сьогоднішньої зустрічі я б хотів представити коротку інформацію на тему польського досвіду в галузі реформування країни та створення добре функціонуючих органів місцевого самоврядування. 

Роботи з реформи державного устрою почалися в Польщі невдовзі після проведення в червні 1989 року перших вільних парламентських виборів, на яких перемогу одержала "Солідарність" – опозиційна сила до тодішнього правлячого режиму. Ми від самого початку знали, що неможливо протягом короткого часу зробити глибоку перебудову державної системи й почали з малого, але важливого кроку. Першим таким важливим кроком було законне відновлення нижчих органів самоврядування на рівні гмін (що відповідає сільським радам), які, власне, і стали основною ланкою процесу адміністративної реформи й подальшого формування громадянського суспільства. 

Необхідно сказати, що в Польщі до Другої світової війни існував адміністративний поділ на гміни, які були ліквідовані в 1950 р. разом із самоврядуванням.
І коли в Польщі з 1 січня 1999 року почала діяти нова адміністративна реформа, гміни (сільські ради) за 9 років уже нагромадили гарний досвід представництва й захисту інтересів місцевої громади, вони мали авторитет і довіру жителів. Реформа 1999 року тільки закріпила трирівневу адміністративну структуру: гміни (сільради), повяти (районні ради) і воєводства (обласні ради). Причому, тільки у 2004 році були прийняті закони про фінансування воєводських і регіональних структур. Як бачите, для створення остаточної правової бази нам знадобилося майже 14 років. Можна задатися питанням, чому на це пішло так багато часу? Річ у тім, що основна проблема була не в передачі якнайбільше повноважень регіональним органам самоврядування. Труднощі полягали, навпаки, у тім, щоб самоврядування мало реальні можливості приймати відповідальні рішення самостійно, виходячи із власних джерел, а також із можливості державного бюджету їх фінансувати. 

Глобальною метою адміністративної реформи, що проводилася в Польщі, було наближення влади до людей, створення самоврядування за зразком країн Євросоюзу і в такий спосіб організувати процеси управління, щоб звичайний громадянин не витрачав багато часу на оформлення паперів, на задоволення своїх повсякденних справ, щоб влада була в нього завжди «під рукою». 

Крім того, вивчаючи досвід країн ЄС, ми прагнули забезпечити максимально прозорий механізм адміністративних процесів, у тому числі прийняття рішень у коридорах влади таким чином, щоб була вона доступна й відкрита для людей, щоб кожна людина і представники ЗМІ мали вільний доступ до інформації про формування бюджету від самого нижчого його щабля – гміни, а також щодо наступного розподілу фінансових коштів і звітності представників керівництва, що обираються, стосовно своєї діяльності.
До повноважень нижчих органів самоврядування гміни віднесені, серед іншого, питання, пов’язані із роботою системи охорони здоров'я на території гміни, комунальних служб із прибирання та благоустрою, комунального будівництва, системи початкової освіти, водопроводу і каналізації, системи опалення й освітлення, дорожнього руху та місцевого транспортного обслуговування, утримання доріг і мостів, очищення стічних вод. 

Більш широкими завданнями, як-то: утримування лікарень, система соціальної допомоги, безпека громадян, сільськогосподарські послуги й банківська сфера, а також управління громадським майном, утримування середніх шкіл, культурних закладів, діяльність різних контрольних служб та інспекцій – займаються повятові (районні) органи самоврядування.
Наступним кроком на шляху адміністративної реформи було створення воєводських органів самоврядування. З попередніх 49-ти воєводств у результаті реформи залишилося 16 воєводств. Міста, які втратили значення воєводських центрів, були перетворені в міста районного підпорядкування або міста-повяти, тобто райони. Таким чином, окрім 16 воєводств виникло також 65 міських повятів, 314 районів і 2489 гмін. 

Раніше воєводства були структурами, які підпорядковувалися цілковито й безпосередньо польському уряду як територіальні органи державної влади, мали свою воєводську раду – як у нас кажуть, маленький сейм – із вузько консультативними повноваженнями. Нині у всіх 16 воєводствах влада практично перейшла до регіональних представницьких органів. Отже, органи регіонального самоврядування від 1 січня 1990 року в Польщі складаються з: гмінного, повятового та воєводського самоврядування. 

Найбільшими є воєводські сеймики (на кшталт облрад) чисельністю від 25 до 50 осіб – залежно від розміру воєводства. Сеймик обирає правління (виконкоми), куди входить 5 осіб. Очолює сеймик голова, а правління (виконком) – маршалок, обох обирає воєводський сеймик. Термін скликання сеймику – 4 роки. 

Представником центральної виконавчої влади у воєводстві (представником прем’єр-міністра) є воєвода з дуже обмеженою компетенцією. Він насамперед відповідає за загальнонаціональні програми та проекти, які здійснюються в регіонах, а також за дотримання законодавства країни на регіональному рівні. Відповідно до Закону про державну адміністрацію, воєвода є представником уряду в регіоні, відповідає за державне майно і кризове регулювання. Зі зміною правлячої коаліції, зазвичай, міняються й воєводи. Основна проблема при цьому завжди одна – як розмежувати повноваження сеймиків і воєводської (читай, урядової) адміністрації. 

Крім того, у Польщі є 12 великих міст, які здавна були центрами воєводств. З ініціативи нинішніх і стародавньої польських столиць – Варшави та Кракова – 12 жовтня 1990 року в Кракові був організований Союз польських метрополій, метою якого є зміцнення співробітництва між усіма центрами регіонів у напрямі створення громадянського суспільства, установлення партнерських контактів із європейськими містами й забезпечення швидкого соціально-економічного розвитку. Це був черговий етап реформи – надання великим містам побільше самостійності й повноважень. Треба сказати, що міста виявилися добре підготовленими до реформи: у них були необхідні кадри, групи експертів і жителі з великим досвідом фінансового управління. Протягом 1996–1997 рр. було розроблено та впроваджене механізм фінансування наших великих міст-метрополій, що стало основою для їхнього планового розвитку й полегшило входження в Асоціацію ЄВРОМІСТ (поєднує 127 міст із 34 країн). У цей часу польські міста – члени Союзу польських метрополій є також членами Асоціації ЄВРОМІСТ, а Президент Варшави входить до складу Комітету ЄВРОМІСТ. 

Я думаю, перед Україною у процесі адміністративної реформи також постане найважливіше питання – хто за що відповідає. Як і усвідомлення того, що не може бути якихось наданих законом повноважень, на які немає фінансування. Скажу відверто, у Польщі нам не завжди вдається розділити повноваження із всіх питань, і наша реформа адміністрації не обійшлася без похибок. Тому деяких помилок Україні, спираючись на наш досвід, можна буде уникнути.

Проблема обмеження колишніх повноважень воєводів
Творці реформи самоврядування в Польщі вважають, що треба постійно працювати над удосконалюванням якості самоврядування й стримувати владу воєводів, що в останні роки зростала.
Один із основоположників реформи проф. Регульскі вважає, що воєвода повинен бути гарним, грамотним, професійним чиновником, жодним чином не пов’язаним із політичною модою. Його варто часто переміщати з одного регіону в іншій, що збагатить його необхідним досвідом і дозволить уникнути "місцевих зв'язків" (особливо корупційних).
Деяка змагальність між воєводами й маршалками виникла у зв'язку із приходом у Польщу грошових фондів Євросоюзу, за розділ яких почали боротися обидві гілки влади – самоврядування та державна адміністрація. 

Інший творець адміністративної реформи – проф. Міхал Кулеша також працює над рекомендаціями, як припинити нездорову конкуренцію й удосконалювати схему, коли самоврядування працює, займається питаннями регіонального розвитку, відповідає за процеси, що відбуваються у воєводстві, зокрема організовує воєводські конференції, на яких відкрито розглядаються питання й затверджуються заявки окремих органів самоврядування на одержання коштів ЄС під конкретні проекти. 


Промова Вікторії Яловенко, директора Представництва Польсько-Української Господарчої Палати в Україні

На протязі остатніх десяти років ми стали свідками великих подій, що змінили візерунок сучасної Європи. Польща стала повноцінним членом Європейського Союзу, отримала шанс перейти на наступний, вищий рівень економічного розвитку. Та вже ніхто не має сумніву, що ці зміни можуть статися тільки за умов подальшого покращення співпраці зі східними сусідами.
Європейська інтеграція не зупиниться на нашому кордоні, вона піде далі має охопити і Україну. Польща своїм досвідом повинна допомогти Україні прискорити економічне зростання і наближення до європейських стандартів. 

Велику надію ми покладаємо на співпрацю з регіональними органами самоврядування . Економічний розвиток міст тісно пов’язаний з розвитком регіонів, і тому ця частина європейської політики має велике значення в майбутніх роках 2007-2013. Стратегією розвитку регіонів та областей є поєднання суспільної та економічної політики. Великим випробуванням регіональної політики держави є створення конкурентоспроможного підприємництва та поєднання цілей і напрямів. 

На період 2007-2013 рр. Польща має отримати 68 млрд. євро, це майже 20% усього бюджету ЄС, який призначений для цілей розвитку. Результати будуть залежати, насамперед від суспільної активності міст та областей. 

У 90-х роках Євро Союзі було приділено велику увагу зміцненню та поєднанню регіонів. Вважалось, що це якраз той рівень самоврядування, який є найближчім по суспільного життя, який зможе змінити ту різницю, яка є між регіонами держави та надавати необхідну інформацію Євро Комісії для прийняття необхідних рішень. 

Інтеграція дає великі можливості. Беручи під увагу специфіку проблем даної місцевості (регіону) розвивати, заохочувати місцевих та закордонних інвесторів. З польського досвіду на прикладі можна побачити розвиток підприємництва, промисловості, торгівлі та послуг. Багато польських фірм, які активно та плідно працюють, розвиваються економічно та інвестують у свій розвиток, можуть отримати фінансову допомогу з фондів ЄС. Але за умов правильної підготовки документів. Це вимагає певного досвіду та часу, не рідко і декілька місяців. Існує певна процедура складання документація, яка вимагає завчасного економічної планування та господарчої діяльності. Маємо дуже багато прикладів використання фондів і в великим європейських містах, таких як: Греція – будівництво водопроводу та системи каналізації в Салоніках; Іспанія –будівництво автостради, системи контролю якості водопроводу; Ірландія – будівництво доріг, сполучення з аеропортами, водопровід в Дубліні; Португалія – будівництво мосту в Лісабоні та система утилізації відходів, та ін. 

Якщо говорити про інвестиційні проекти, то багато органів самоврядування регіонів активно працюють над можливим отриманням коштів на розвиток з фондів ЄС. Запропоновані об’єкти обіцяють бути корисними. 

Не слід забувати і про чемпіонат Європи 2012 р., організаторами якого є Польща та Україна. Маємо надію , що це також відіграє важливу роль для розвитку наших держав. Польща зацікавлена реалізацією спільних інвестицій, розвитком промислового співробітництва та торгівельного обміну між нашими державами. Ми зацікавлені не лише збільшенням польської присутності на українському ринку, але й більшою активністю українських підприємств у Польщі.


Під час Форуму відбулися презентації:

1) ЛУБУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА
2) трьох  українських міст (Тростянець, Охтирка, Шостка) та Білопільського району Сумської області – потенційних партнерів трьох польських міст та повяту Лубуського воєводства.

Керівники зазначених українських міст в період з 9 по 12 грудня 2007 року відвідають з офіційним візитом Лубуське воєводство для встановлення партнерських відносин з потенційними польськими партнерами – містами та повятом Лубуського воєводства.


Матеріали Українсько-Польського форуму будуть надруковані в науково-аналітичному журналі «Економічний часопис-ХХІ» і місцевих ЗМІ, а також розміщені на сайті Інституту трансформації суспільства www.ist.osp-ua.info
 
 
Прес-служба
Інституту трансформації суспільства
 
[обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

версія для друку
версія для друку

© Інститут Трансформації Суспільства 2004-2018. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27
  
Сток оптом