Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Пенсіонери без майбутнього
Журнал «Віче» №24 (2006)20 грудня 2006 10:14

Тема пенсійної реформи знову широко обговорюється громадськістю після запропонованого урядом обмеження пенсій для працюючих пенсіонерів, що передбачено проектом держбюджету 2007 року. На засіданні Координаційного центру з питань здійснення пенсійної реформи Міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв запропонував «налаштуватися на позитивні очікування, тому що передбачається тричі провести перерахунок пенсій у бік підвищення». Щодо зменшення пенсії працюючим міністерство прийматиме зважене рішення після ухвалення держбюджету на наступний рік. Про своє ставлення до пенсійної системи та перспективи її реформування розповів директор Інституту трансформації суспільства кандидат економічних наук Олег Соскін: – Нині активно обговорюється чергове реформування пенсійної системи, зокрема, впровадження другого, накопичувального рівня. Тобто всі попередні проекти реформ виявилися недієздатними? – Згадаймо, в нас і так діє новий пенсійний закон [«Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування»]. До речі, Михайло Папієв разом із Дмитром Табачником були його авторами в парламенті попереднього скликання. Тобто реформа вже була, тож постає питання, про що нині йдеться [на засіданні Координаційного центру]? – Вважається, що реформа не стартувала через прийняття Постановою Кабміну №1783 від 20 листопада 2003 року за основу показника середньої заробітної плати 2002 року не 376,38 гривні (за даними Держкомстату), а 306,45 гривні (за даними Пенсійного фонду). Після зменшення базової величини для перерахунку пенсій надбавки становили незначні суми. То що ми реформуємо, адже закон про обов‘язкове пенсійне страхування чинний? – Нині нам пропонують триелементну модель: перший рівень – солідарний – ми всі повинні відраховувати гроші до Пенсійного фонду, другий – накопичувальний, який, власне кажучи, не працює, і третій, що є справою кожного громадянина, – створення додаткових гарантій пенсійного забезпечення через приватні пенсійні фонди, страхові компанії, які є розвинутішими. – У чому, на вашу думку, корінь проблеми пенсійного забезпечення? – Щоб пенсійна система ефективно працювала, в державі має функціонувати міцна національна валюта, «стабільні гроші». В жодному разі Національний банк України не повинен допускати девальвації гривні. Подивимося основні показники економічного і соціального розвитку України (ці дані розміщено на сайті Міністерства фінансів України), серед яких і маса готівкових грошей в обігу (див. табл. 1). Наведені в цій таблиці дані свідчать про те, що в нашій країні слабка національна валюта, відбувається процес девальвації та інфляції. Система пенсійного забезпечення тому й не розвивається, що люди передусім думають про те, що знову буде інфляція, отже, відкладати на майбутнє немає сенсу – потрібно жити сьогодні. Важливими чинниками, що впливають на розвиток пенсійної системи, є зменшення тривалості життя і депопуляція України. Якщо у Фінляндії середня тривалість життя людини перевищує 80 років, то в Україні ця цифра становить 65 років для чоловіків і 75 – для жінок. Населення скорочується щороку в середньому на 350–400 тис. осіб. За даними Державного комітету статистики України, чисельність населення нашої країни стрімко зменшується (див. табл. 2). Отже, фактично Україна перебуває у стані демографічної кризи, ми зникаємо як нація. – Як в інших країнах забезпечується захист від інфляції? – Скажімо, в Європейському Союзі річна інфляція не повинна перевищувати 2–3 відсотки. Плюс ставка грошей, які ви берете в кредит, становить 3–4 відсотки на рік. За ці десять місяців у нас інфляція сягає 9,8 відсотка. До кінця року прогнозують майже 13. Це свідчить про величезне знецінення накопичень. Проблема України – дефіцит державного бюджету, який формує інфляцію. – У проекті бюджету-2007 передбачається збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування у розмірі 33,2 відсотка. – Так, а ще варто додати, що в самій заробітній платі закладено податок на пенсію, соціальні відрахування, податок на нещасні випадки, допомогу з безробіття. Виходить, тільки нарахування на зарплату становлять 37,2 відсотка. Ще 13 – податок на прибуток, до речі, проектом держбюджету-2007 закладено його зростання до 15 відсотків. – Фактично це половина зарплати… – Людина не розуміє, чому вона повинна стільки платити і куди ці гроші підуть. А вони потрапляють у спільний казан. Тоді, по-перше, не видно індивідуальної участі кожного, і по-друге, є можливість нецільового використання коштів та непомірного збільшення витрат на утримання апарату. – Що, на ваш погляд, може змінити ситуацію? – Нам варто переходити до моделі, коли солідарна система є лише базовим елементом пенсійної системи. «Соціальний податок» не повинен перевищувати 10 відсотків сукупного доходу людини. Частково пенсію потрібно доплачувати з прибутку ліквідних підприємств, які перебувають у державній власності. Їх не слід приватизовувати, однак треба зробити прибутковими. Та такий менеджмент підібрати, щоб підприємства давали 25–30 відсотків прибутку. Ці гроші варто направити до фонду, з якого сплачуватиметься солідарна пенсія. Основною формою другого елементу моделі – накопичувальної системи, повинен бути індивідуальний соціально-пенсійний податок. Кожен має персональний рахунок – депозит, який можна відкривати тільки в банках, що забезпечені державними гарантами. Слід ввести індексацію такого рахунку, тобто зробити його антидевальваційним. Якщо уряд допустив дефіцит державного бюджету і відбулося знецінення національної валюти, ці рахунки негайно проіндексують на відсоток девальвації. – Нині актуальна така приказка: «Скажи «ні!» зарплатам у конвертах, скажи «так!» зарплатам у бандеролях». – Сьогодні склалася така ситуація, коли працівник прямо та опосередковано віддає майже 50 відсотків зарплати на податок, а йому кажуть, що з «брудними грошима» треба боротися. А навіщо? Гроші все одно йдуть до спільного казана. Тому перебороти приховування зарплати тільки контролем неможливо. Запровадження накопичувальної системи дасть поштовх виведенню величезної кількості грошей з «тіні». – Серед недоліків солідарної системи називають існування груп пенсіонерів, котрі одержують пенсію, сума якої регулюється спеціальними законодавчими актами і є істотно вищою за мінімальну. – Усі преференції, пільги потрібно ліквідувати. Модель має бути однакова для всіх. Наприклад, за солідарною системою людина повинна отримувати половину своєї заробітної плати за останні два роки. Додайте до цієї суми ще накопичувальний рахунок, який розблокують, коли людина вийде на пенсію, от сума пенсії і буде вагома. – У грудні 2005 року уряд Юрія Єханурова прийняв Стратегію розвитку пенсійної системи, що передбачала, зокрема, запровадження накопичувальної системи та подальший розвиток недержавного пенсійного страхування, починаючи з 2006 року. А Міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв пропонує реформувати галузь тільки після 2009 року. Це рік президентських виборів, влада не камікадзе, скасовувати всі преференції не буде. Чи можливі в такому разі якісні перетворення, зокрема, скасування всіх пільг зі сплати внесків до Пенсійного фонду, раннього виходу на пенсію деяких категорій громадян? Які першочергові кроки потрібно зробити уряду, щоб зменшити дефіцит? – Поки що ми чуємо тільки розмови. Головне, що Пенсійний фонд сьогодні – банкрут. Рішення про додаткове виділення на соціальні потреби двох мільярдів гривень свідчить про неможливість забезпечення Пенсійним фондом та Фондом соціального страхування всіх виплат. Найперше слід секвеструвати бюджет, тобто припинити фінансування незахищених статей, таких, як закупівля машин, обладнання, техніки, меблів; капітальних вкладень, ремонту будівель; істотно скоротити поточні внутрішні витрати міністерств та відомств. Усі кошти необхідно спрямувати тільки на соціальні потреби, зарплату. Це дасть змогу не робити внутрішні та зовнішні запозичення, і отже, не збільшувати державний зовнішній та внутрішній борг. Відповідно буде зміцнено національну валюту, зупинено інфляцію, зменшиться імовірність дефолту. Нині держава не спроможна забезпечувати зобов‘язання. Наприклад, де взяти ці два мільярди? Запускається станок з друкування грошей і відповідно розкручується маховик інфляції… – Можливо, зовнішні запозичення? – Так, це борг, це погіршення фінансового статусу держави. Запозичення менш як під 9–10 відсотків річних не дадуть. На мою думку, рішення покривати дефіцит державного боргу за рахунок зовнішніх запозичень є неправильним. Необхідно істотно скоротити витрати державного бюджету. Якщо ми не переглянемо державну фінансову та бюджетну політику і не стабілізуємо національну валюту, на нас чекає соціально-економічний занепад. Відповідно про жодну пенсійну реформу не може і йтися. Потрібно фінансувати тільки соціальні статті, бо через 2–3 роки може статися катастрофа, колапс. Не можна зволікати зі здійсненням комплексної соціально-пенсійної реформи, бо ми вже й так позбавили стабільного, заможного майбутнього два покоління українських громадян. Без кардинального реформування вже нині у пенсіонерів немає майбутнього. Після прийняття бюджету запрошуємо до його обговорення представників органів виконавчої влади. 06.12.2006, Олексій Сищук www.viche.info
[обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

версія для друку
версія для друку

© Інститут Трансформації Суспільства 2004-2017. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27
  

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache