Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Фінський досвід місцевого самоврядування – для українських міст
Навчальний візит українських міських голів до Фінляндії
18–22 вересня 2006 року, Хельсінкі / Керава / Ярвенпяя / Туусула
ITC27 вересня 2006 17:40

Навчальний візит здійснювався в рамках українсько-фінського проекту з розвитку місцевого самоврядування в Україні, що впроваджується Інститутом трансформації суспільства (ІТС) спільно із Союзом муніципалітетів Фінляндії, АТ „Ефеко” і Міністерством внутрішніх справ Фінляндії під патронатом Посольства Фінляндії в Україні. Мета навчального візиту – ознайомити українських міських голів з організацією органів місцевого самоврядування Фінляндії і найбільш ефективною системою муніципального менеджменту для розвитку міст. У ході практичних семінарів, що проходили у Фінляндії, розглядалися такі питання:
  • організація місцевих органів влади Фінляндії та їх повноваження;
  • планування економіки муніципалітетів;
  • організація співробітництва і партнерства між муніципалітетами та комерційними підприємствами;
  • організація роботи товариств власників житла і житло-господарської діяльності міст;
  • нові технології з утилізації відходів;
  • застосування вторинної сировини як додаткового джерела тепла. Огляд візиту до Фінляндії 1. Учасники візиту познайомилися із представниками АТ „Ефеко”, яка працює у складі Союзу муніципалітетів Фінляндії (СМФ) і є фінським партнером ІТС, та розповіли про особливості й потреби українських міст. 2. Зустрічі та дискусії в Союзі муніципалітетів Фінляндії. Керівники та експерти СМФ розповіли про структуру місцевого самоврядування Фінляндії, планування та управління господарською діяльністю муніципалітетів, а також про засади функціонування Союзу муніципалітетів Фінляндії. Як розповіла учасникам семінару Ріітта Мюллюмякі, юрист СМФ, у Фінляндії мешкає 5,2 млн. чол. і функціонує 431 муніципалітет, причому поділ громад на сільські та міські відсутній. Останніми роками намітилася тенденція до укрупнення муніципалітетів, і вже у 2007 р. їх буде на 15 менше. Водночас у Фінляндії існує державний поділ на 19 провінцій, які відповідають за регіональний розвиток країни, проте не мають права втручатися в процеси місцевого самоврядування. Вибори депутатів місцевого рівня відбуваються раз на 4 роки. Найбільша рада муніципалітету – в місті Хельсінкі (85 депутатів, 500 тис. жителів). Як розповіла пані Мюллюмякі, посада мера у Фінляндії не є виборною. Його призначають депутати відповідної ради муніципалітету на визначений або невизначений термін. Незважаючи на вимоги ЄС, у Фінляндії найбільший вплив на муніципальний розвиток мають саме муніципальні ради, а не мери міст. Кожна муніципальна рада обирає правління муніципалітету, а також призначає профільні комітети, до складу яких можуть входити як депутати, так і наймані фахівці. Мер міста також має свій виконавчий апарат.
    Ріітта Мюллюмякі зазначила, що органи державної влади не мають права втручатися у фінансову діяльність муніципалітетів – вони контролюють лише використання коштів, які муніципалітети отримали в якості державних субвенцій. Місячна заробітна плата (брутто) у великих муніципалітетах може складати до 12 тис. євро, в малих – порядка 5-6 тис. євро. Депутати муніципальної ради не отримують фіксовану заробітну платню. За кожне засідання їм сплачують близько 80 євро. У муніципальній сфері Фінляндії задіяно 430 тис. працівників, держслужбовців у країні налічується 120 тисяч. Фінські муніципалітети опікуються широким спектром питань життя громад. Муніципальною є цивільна і військова медицина, середня та вища професійна освіта (окрім державних університетів), бібліотеки, всі морські порти, а також частина аеропортів. Юрккі Лаурінмякі, Адміністративний директор Союзу муніципалітетів Фінляндії, охарактеризував про структуру та основні засади діяльності СМФ. У Союзі працює 300 працівників. Союз об’єднує всі фінські муніципалітети, координує їх спільну діяльність, а також надає муніципалітетам різні види послуг. З цією метою СМФ заснував власні акціонерні товариства, зокрема, міжнародне багатогалузеве архітектурне і проектувальне бюро, яке працює і за межами країни, аудиторську компанію, власну типографію і видавництва, консультаційно-навчальний центр „Ефеко”, фірми, які надають в оренду приміщення та утримують готелі. В цілому у них задіяно 560 працівників. Підприємства СМФ є прибутковими і допомагають фінансово забезпечувати його діяльність. Основна мета СМФ – якісно представляти інтереси муніципалітетів Фінляндії та надавати їм послуги. У СМФ працюють департаменти, які опікуються муніципальною економікою, юридичними справами, регіональним і підприємницьким розвитком, муніципальним розвитком та дослідженнями, муніципальним ринком праці, освітою і культурою, соціальним забезпеченням та охороною здоров’я, міським плануванням, технікою і навколишнім середовищем. Функціонує також шведськомовний секретаріат (шведська мова є другою державною мовою у Фінляндії).
    Арто Лухтала, Урядовий радник, заступник директора Департаменту з муніципальних питань Міністерства внутрішніх справ Фінляндії, розкрив роль держави у муніципальній системі Фінляндії. На державному рівні відбувається загальне законотворення відносно діяльності муніципалітетів (діє основний Закон про місцеве самоврядування), вирішуються питання щодо злиття муніципалітетів, упроваджуються програми співробітництва (зазвичай муніципалітети офіційно представляє СМФ). Діє близько 200 спільних робочих груп представників міністерств та Союзу муніципалітетів Фінляндії, які готують і узгоджують всі державні рішення та закони, що стосуються фінських муніципалітетів.
    Пан Лухтала підкреслив, що муніципалітети не повинні узгоджувати на урядовому рівні міські бюджети, а також здавати у міністерство щоквартальні фінансові звіти – вся статистична інформація надсилається до відповідних установ (Статистичного центру Фінляндії) в електронному вигляді лише раз на рік. Податкова звітність подається щомісячно у вигляді заповнених електронних анкет. Держава не має права на перевірку банківських рахунків муніципалітетів. Водночас уряд відслідковує та аналізує економічний стан муніципалітетів. Головне гасло роботи уряду з муніципалітетами – „Мінімум контролю – максимум довіри”. Міністерство внутрішніх справ Фінляндії відповідає за надання муніципалітетам державних грантів (їх цьогорічний обсяг складає понад 6 млрд. євро, а до 2008 р. планується збільшення суми державних грантів до 7 млрд. євро). Окрім того, різні урядові міністерства надають додаткові фінансові дотації на особливі потреби міст. Пяйві Курікка, Спеціаліст-експерт з питань демократизації СМФ, розповіла про роль посадовців і представницького органу в муніципалітетах Фінляндії. Як свідчить статистика, 1/3 депутатів муніципальних рад – жінки. Середній вік депутатів достатньо високий. Саме мер готує всі питання, які виносяться на розгляд правління муніципальної ради. Причому мер необов’язково є водночас і головою правління – це можуть бути як одна, так і дві різні особи. Мер готує та питання щодо стратегічного розвитку муніципалітету. Кожне місто Фінляндії має власний затверджений план стратегічного розвитку на період до 10 років. Мер щорічно контролює реалізацію стратегічного плану розвитку.
    Ойва Мюллюнтаус, керівник з питань розвитку СМФ, виклав ґрунтовну доповідь стосовно формування доходної і витратної частин муніципального бюджету, а також про планування й управління господарською діяльністю. Пан Мюллюнтаус зазначив, що основними статтями муніципальних видатків є витрати на освіту, соціальне забезпечення, медицину й відпочинок (дозвілля). 40% видатків муніципалітетів складає виплата заробітної платні. Середня річна заробітна плата працівника муніципальної сфери – 27 тис. євро. Найбільше отримують лікарі та викладачі професійних училищ. Основна стаття муніципальних доходів – це податкові надходження (46% від загальної суми надходжень, і 14,25 млрд. євро у 2005 р. відповідно), другі за обсягом – доходи від власної діяльності муніципалітетів (27%). 17% муніципальних доходів – державні дотації, виділені під реалізацію відповідних місцевих проектів. У Фінляндії діє Муніципальний гарантійний центр, колективно створений муніципалітетами країни. Він гарантує погашення кредиту, який взяв будь-який фінський муніципалітет (на комерційних засадах відбувається викуп і реструктуризація муніципального боргу). На рівні із державним, високою довірою населення користується і муніципальний банк “Kuntarahoitus” (www.kuntarahoitus.fi/eng). Річний дохід муніципалітетів на одного мешканця в середньому по Фінляндії складає 213 євро. Муніципалітети також володіють монополією на відвід і продаж земель (фактично це довгострокова оренда) у Фінляндії. Існує муніципальна практика облаштування для забудови ділянки „сирої землі” для її подальшого більш вигідного комерційного використання. Саме муніципалітети формують розмір тарифів на воду, газ, електроенергію, сміттєвивіз. Причому амортизація, інвестиційні та кредитні фонди закладаються в величину тарифу. Муніципалітети мають право створювати власні акціонерні товариства і концерни. 3. Відвідання українською делегацією Посольства України у Фінляндії. Відбулася зустріч із Олександром Майданником, Надзвичайним і Повноважним Послом України в Фінляндії. Під час зустрічі у посольстві українська делегація обговорила з паном послом реальний стан та перспективи економічного і культурного співробітництва між Україною та Фінляндією, а також очікування від візиту Президента України Віктора Ющенка до Фінляндії на самміт ЄС у жовтні 2006 р.
    4. Відвідання Центру економічного розвитку АТ „Форум” (Центральний округ Нова земля) у м. Керава та обговорення ролі муніципалітетів Фінляндії у забезпеченні міського економічного розвитку. Арі Форсберг, в. о. виконавчого директора Центру економічного розвитку АТ „Форум”, розкрив сутність і принципи роботи, завдання й маркетинг центрів розвитку, питання міжмуніципального співробітництва, а також діяльності інкубаційних підприємств. Центри економічного розвитку у Фінляндії створюються одним або кількома муніципалітетами з метою сприяння розвитку малого та середнього бізнесу і міжнародному співробітництву на певній території (всього у Фінляндії їх 20–25). Центру економічного розвитку АТ „Форум” Центрального округу Нова земля створений 6-ма муніципалітетами, у яких в цілому проживає 160 тис. чол. Власниками Центру є як муніципалітети (понад 50% акцій), так і приватні підприємства й навчальні центри. Центри фінансуються з муніципальних і державного бюджетів, через програми ЄС. Центри економічного розвитку здійснюють необхідні маркетингові дослідження територій і обирають перспективні молоді підприємства (які існують 1-3 роки) для залучення до бізнес-інкубатору. В разі підписання дворічного контракту з Центром (вартість обслуговування – 170 євро на рік), для молодого підприємства розробляється бізнес-план із відповідними фінансовими розрахунками, надається інформаційна підтримка та допомога в отриманні інвестиції, необхідне бухгалтерське, правове та управлінське навчання. 90% підприємств з бізнес-інкубатора АТ „Форум” на сьогоднішній день успішно функціонують. Безпосередньо в бізнес-інкубаторі перебуває 40 підприємств. Управління клієнтами здійснюється через систему так званого „віртуального інкубатора”. Окрім того, молоді підприємства мають змогу отримати консультації менторів – фахівців з великим досвідом роботи, які допомагають розв’язувати вузькоспеціалізовані проблеми. 5. Ознайомлення із державною та муніципальною житловою політикою в Фінляндії в місті Ярвенпяя. Кіммо Хуовінен, спеціаліст з планування Державного житлового фонду, зазначив, що процес урбанізації в Фінляндії розпочався доволі пізно і триває дотепер. Держава надає пільги тим громадянам, які беруть кредит на купівлю свого першого житла, а також малозахищеним верствам населення. Розмір державних дотацій на житло у 2005 р. склав 1,5 млрд. євро (1,2% ВВП країни). Будь-який банк Фінляндії має право видавати кредит на купівлю житла. Зазвичай, їх беруть на 20-25 років. Наприклад, у Хельсінкі вартість 1 кв. м житла становить близько 2,7 тис. євро. В місті Ярвенпяя квартира площею 55 кв. м коштує близько 95 тис. євро. Вейкко Сімунаніємі, виконавчий директор акціонерного товариства житла Jarvenpaan Mestariasunnot Oy, розповів про діяльність муніципальних кондомініумів як інструмент житлової політики муніципалітетів. Надання громадянам соціального орендного житла є важливою частиною формування попиту на ринку орендного житла Фінляндії. На одній і тій самій території може відбуватися як приватна, так і муніципальна забудова – дискримінація приватного інвестора відсутня. Акціонерні товариства житла – кондомініуми – можуть створюватися як муніципалітетом (квартири здаються в оренду громадянам), так і власниками приватних квартир одного будинку. Кондомініуми функціонують на основі державного закону і є юридичними особами, які мають право брати кредити і здійснювати нове будівництво, укладати угоди з підрядчиками щодо надання комунальних послуг та ін. До кондомініуму може входити як один, так і декілька будинків. У власності муніципального акціонерного товариства житла пана Сімунаніємі на сьогоднішній день перебуває 1500 квартир. Ціна орендованого житла в муніципальному кондомініумі у 2007 р. складатиме біля 9 євро за 1 кв. м. Кондомініуми працюють на засадах самоокупності, їх поточну роботу координує правління акціонерів, а виконавчим органом є управлінці будинками. Аудитор, обраний зборами акціонерів кондомініуму, контролює роботу правління та управбудів. Муніципальні акціонерні товариства житла реалізовують програми маркетингових заходів для залучення більшої кількості орендоотримувачів. 6. Відвідання підприємства з утилізації відходів міста Хельсінкі „YTV”. Ознайомлення із системою утилізації та роботою підприємства. Як розповіли українській делегації Юха Талвіо, відповідальний за систему транспортування сміття „YTV”, та Юха Ууксулайнен, начальник з питань навколишнього середовища „YTV”, їхнє підприємство вивозить сміття з території чотирьох муніципалітетів – Еспо, Вантаа, Кауніайнен та Хельсінкі. „YTV” представляє інтереси муніципалітетів. Сміття поділяється на органічне, неорганічне та змішане. Органічні відходи компостуються (переробляється 50 тис. тонн органіки на рік), неорганічні – спалюються, а змішані на сьогоднішній день не обробляються (а це майже половина всіх відходів), проте до 2012 р. має бути зданий в експлуатацію універсальний сміттєспалювальний завод з використанням німецького і французького обладнання, який вироблятиме теплоенергію. Вартість проекту складатиме 100 млн. євро. Поки що такий завод у Фінляндії лише один.
    7. Візит до АТ „Туусулан Енергіа” в місті Туусала. Ознайомлення із системою використання вторинної сировини як додаткового джерела тепло енергії та роботою підприємства. Таге Фредрікссон, фахівець з питань використання енергії деревини, та Антті Вайттинен, директор підприємства АТ „Туусулан Енергіа”, розповіли українській делегації про засади муніципальної енергетичної політики та модель роботи АТ „Туусулан Енергіа”. За їх словами, у Фінляндії основним виробником енергії є гідроелектростанції. Зростає частка використання деревини в опалюванні. 30% відновлюваної енергії в країні – фінського виробництва (відповідно ж до стандартів ЄС цей показник має бути на рівні 50%). Ідеться про торф, деревину, енергію вітру, води. У побуті населення практично не використовує газ. Для населення 1 кВт. Електроенергії коштує 10 центів (включно з оплатою послуг електромережі). 8. Зустріч із мером міста Туусала, паном Ханну Йоенсіву та відвідання муніципалітету Туусали. Пан Ханну Йоенсіву ознайомив делегацію українських міських голів із особливостями функціонування муніципалітету Туусала, а також дав ґрунтовні відповіді на питання своїх українських колег. У місті проживає 35 тис. чол., його територія – 225 км. Усі мери Фінляндії мають вищу освіту (зазвичай економічну або політологічну). Інженерів серед мерів небагато. Пан Йоенсіву працює мером вже 5 років. Конкурс на цю посаду доволі високий – 20-25 кандидатів. Мер не має права займатися приватним бізнесом. Місячна заробітна плата мера Туусали становить 9 тис. євро брутто. Понад 10% фінських мерів – жінки (відповідно, 30-50 осіб). Мери спілкуються із громадянами як особисто, так і за допомогою Інтернету. Ця практика в Фінляндії поширена. Зазвичай мер бере активну участь у розробці маркетингової стратегії міста. До сфери маркетингових комунікацій відносяться, зокрема, муніципальні ЗМІ, Інтернет-сайт міста, участь у різноманітних виставках. На сьогоднішній день одним із основних закордонних інвесторів у Фінляндії в цілому й зокрема в Туусалі є Данія. Великі обсяги інвестицій в місто спрямовані у сферу транспортної логістики. Ідеться, передусім, про транспортні термінали і технопарки (див. також ж-л „Економічний часопис-XXI”, №7-8, Ігор Смирнов. Розвиток міської логістики як фактор ефективного муніципального менеджменту: європейська практика та українські можливості. С. 51-53).
    9. Зустріч із керівництвом „Ефеко” та вручення дипломів учасникам української делегації, обговорення форм подальшої співпраці.
    10. Зустріч із пані Лаурою Рейніля, Надзвичайним і Повноважним Послом Фінляндії в Україні. Обговорення результатів навчального візиту до Фінляндії та можливості застосування фінського досвіду місцевого самоврядування в українських містах.
  • [обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

    версія для друку
    версія для друку

    © Інститут Трансформації Суспільства 2004-2017. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
    Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
    Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27
      

    bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache