Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Фінська модель місцевого самоврядування та можливості її застосування в Україні
ITC3 липня 2006 10:14

30 червня 2006 року в Києві відбувся інтерактивний семінар "Фінська модель місцевого самоврядування та можливості її застосування в Україні". Захід провів Інститут трансформації суспільства за підтримки Посольства Фінляндії в Україні в рамках українсько-фінського проекту „Вивчення фінського досвіду місцевого самоврядування для українських міст”. Мета проекту полягає в поглибленні знань українських міських голів щодо діяльності їх колег у Західній Європії та шляхів підвищення активності громадянського суспільства.
       
В інтерактивному семінарі взяли участь Лаура Рейніля, Надзвичайний і Повноважний Посол Фінляндії в Україні; Арто Лухтала, урядовий радник, заступник директора Департаменту з муніципальних питань Міністерства внутрішніх справ Фінляндії; міські голови Вишгорода, Ковеля, Миргорода, Нікополя, Прилук, Фастова, Шполи; перші заступники міських голів Василькова, Первомайська; представники Золотоніської, Сарненської, Сєвєродонецької, Охтирської, Мелітопольської міських рад; експерти Національної академії державного управління при Президентові України, Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Інституту трансформації суспільства; засоби масової інформації.
Огляд інтерактивного семінару
Семінар відкрив Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, доктор економіки, керівник проекту. Він представив учасників заходу та подякував Посольству Фінляндії в Україні й особисто пані Лаурі Рейніля, Надзвичайному і Повноважному Послу Фінляндії в Україні, за підтримку у здійсненні проекту, а також панові Арто Лухтала, урядовому раднику, заступнику директора Департаменту з муніципальних питань Міністерства внутрішніх справ Фінляндії, який спеціально прибув на семінар для презентації доповіді „Структура і завдання органів місцевого самоврядування Фінляндії та їх взаємодія з державною владою”. Олег Соскін зазначив, що Інститут трансформації суспільства (ІТС) протягом останніх семи років займається проблемами місцевого самоврядування і за цей період організував ряд візитів керівників міської влади до країн зі сталою демократією для вивчення досвіду муніципального управління. Зокрема у червні 2006 р. Інститут здійснив навчальний візит українських міських голів до Швеції, а наразі розпочав проект з Фінляндією, досвід якої може бути корисним для України. Окрім того, ІТС провів у регіонах нашої країни низку семінарів та круглих столів, присвячених проблемам адміністративно-територіальної реформи, та виробив спільно з вітчизняними науковцями і міськими головами модель реформи, яка представлена на розгляд учасників семінару.
З вітальними словом до учасників інтерактивного семінару звернулася пані Лаура Рейніля, Надзвичайний і Повноважний Посол Фінляндії в Україні. Вона підкреслила, що система місцевого самоврядування у Фінляндії має довгу традицію, і нині є однією з важливих передумов соціально-економічного успіху країни. Муніципальні ради у Фінляндії були створені ще в ХІХ столітті, а після 1917 р. право на місцеве самоврядування було внесене до Конституції. У фінської місцевої влади людське обличчя, – сказала пані Посол. – Вона працює на спільні з громадою цілі та інтереси, і тому громадяни поважають закони і правила, а Фінляндія визнана найменш корумпованою країною у світі.
З ґрунтовною експертною доповіддю на тему «Структура та завдання органів місцевого самоврядування та їх взаємодія з державною владою» виступив пан Арто Лухтала, урядовий радник, заступник директора Департаменту з муніципальних питань Міністерства внутрішніх справ Фінляндії. Спочатку він окреслив загальні риси та структуру фінського місцевого самоврядування, зазначивши, що у Фінляндії відсутній поділ на райони та регіони. Вся країна розділена на 432 муніципалітети, які, незалежно від розмірів, наділені рівними правами та можливостями. Муніципалітет має обрану за пропорційною багатопартійною системою міську раду, комітети й правління муніципалітету, а також мера муніципалітету – фахівця, якого призначає міська рада (пан Лухтала, приміром, двічі призначався на посаду мера муніципалітету). Окрім того, функціонує аудиторський комітет муніципалітету. У Фінляндії не існує поняття делегованих повноважень – все регулюється на рівні законів, а державна влада не втручається в діяльність муніципалітетів. У Фінляндії мешкає 5,2 млн. чоловік, діє п’ять губерній на чолі з призначеними державою губернаторами. Вони здійснюють загальне кураторство над регіонами країни, перебувають на фінансуванні державного бюджету та не втручаються у справи місцевого самоврядування. У цілому країни Північної Європи мають широкі повноваження місцевого самоврядування. У Фінляндії ніколи не було достатнього політичного бажання запровадити регіональне місцеве самоврядування, тому що більша кількість узаконених податкозбирачів знижуватиме ефективність місцевого самоуправління. Соціальне пенсійне забезпечення у Фінляндії фінансується з декількох джерел, одним із яких є муніципальний пенсійний фонд (це майже 20 млрд. євро на 5 тис. чоловік), а іншими – державний пенсійний фонд та приватні страхові фонди. Окрім державних університетів та військових навчальних закладів, уся освіта в Фінляндії є муніципальною та безкоштовною, як і сфера медицини, навіть військові госпіталі. Держава також не бере участі в регулюванні питань водо- та електропостачання, телекомунікаційного та теплозабезпечення, сміттєвивозу – це обов’язки муніципалітетів, як і встановлення тарифів на комунальні послуги. У Фінляндії комунальна сфера є прибутковою. Таким чином, перед фінськими муніципалітетами стоять дуже серйозні завдання. Проте вони передбачають і володіння значними фінансами для їх реалізації (це близько 20% ВВП країни). Пан Лухтала детально охарактеризував систему оподаткування Фінляндії. Він зазначив, що в країні функціонує рівнева податкова система. Ставка муніципального податку з доходу коливається від 16 до 21%. Податок на житло або інші забудовані земельні ділянки встановлюється в межах від 0,2 до 3% – залежно від розташованого об’єкта. Податок за незабудовані землі відсутній. Окрім того, незначна кількість землі перебуває у приватній власності. Відрахування від цих податків, а також додаткові муніципальні збори, повністю перераховуються до муніципальних бюджетів. До того ж муніципалітетам залишається 20% податку на заробітну плату. Податки для держави та для муніципалітетів збираються одною державною службою, і муніципалітети мають право здійснювати перевірку її діяльності. Докладні статистичні дані здаються муніципалітетами до відповідного державного органу один раз на рік, а податкова звітність – щомісячно у формі заповнених уніфікованих електронних анкет. Муніципалітети мають можливість отримувати кредити на період навіть у 30 років під 3–3,5% річних. На завершення пан Лухтала розповів, що у Фінляндії існує широка практика обирання до державного парламенту колишніх представників муніципальної влади. Це забезпечує державі політичну стабільність та краще розуміння потреб місцевих громад.
Наступним етапом інтерактивного семінару були експертні виступи провідних українських експертних з питань місцевого самоврядування.
Першим із доповіддю на тему „Системні проблеми формування моделі місцевого самоврядування в Україні” виступив Ігор Бистряков, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України. Він підкреслив, що Україна довгий час функціонувала в умовах державного тиску на систему місцевого самоуправління. Експерт висловив жаль з приводу того, що в сьогоднішній Україні зберігається сильна вертикальна система державного управління. Проте ми повинні прагнути до побудови двох паралельних систем влади – муніципальної та державної, які не повинні перетинатися на регіональному рівні. Так звана управлінська рента має, нарешті, зникнути, вважає пан Бистряков. І фінська модель самоврядування є достатньо ефективною в цьому плані.
Сергій Коник, кандидат наук з державного управління, доцент, заступник завідувача кафедри державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України, презентував доповідь на тему „Статут і паспорт міста: проблеми та реалії”. Він почав свій виступ із короткої передісторії місцевого самоврядування в Україні, зазначивши, що українські міста були наділені магдебурзьким правом уже в XIV – на початку XV століття. Завдяки цьому міський житель фактично звільнявся від суду феодала та держави. Надалі поворотною подією в українському місцевому самоврядування стала земська реформа в Російській імперії 1864 р., яка була одною з найпрогресивніших у Європі й значно розширила можливості місцевого самоврядування, здійснивши становлення нового рівня послуг та децентралізацію у період до 1918 р. У чотирьох радянських конституціях поняття «місцеве самоврядування» не було зазначено в принципі. А з 1991 р. Україна, як і інші пострадянські країни, шукає власну оптимальну модель місцевого самоврядування. Далі пан Коник відзначив, що наразі жодний нормативно-правовий акт України не регламентує, що повинні включати в себе статут і паспорт міста. Починаючи з 1997 р., у статутах населених пунктів здебільшого дублюються положення Закону України «Про місцеве самоврядування». Окрім того, існує базовий ЗУ „Про місцеві збори та податки”, статті якого також просто дублюються у фінансову частину статуту. Але, зазначив пан Коник, це робиться здебільшого для того, щоб статут міста було затверджено Міністерством юстиції України, хоча дотримання цих стандартів не обумовлено в правовому сенсі. В Україні основне джерело наповнення місцевих бюджетів – це податок з прибутку, в інших розвинутих країнах важливу роль відіграє також податок з нерухомості. Статут міста – це основний документ, який регламентує діяльність місцевої влади, тому підходити до його формування слід вкрай відповідально, вважає пан Коник. Практика формування паспорту територіальних пунктів в Україні є нерозвинутою. Пан експерт зміг відшукати приклади паспортів лише на рівні українських областей, проте не міст. Водночас саме в паспорті міста має бути відображена вся інформація щодо населеного пункту та його первинна статистика, яка вряди-годи відсутня взагалі.
Ігор Смирнов, доктор географічних наук, професор Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, у своїй доповіді „Можливості взаємодії між українськими та фінськими містами у сфері логістики” розповів про головні завдання і перспективи міської, або т.зв. комунальної, логістики. За словами пана експерта, поряд із муніципальним маркетингом, міська логістика дає змогу забезпечити ефективне й прибуткове міське господарювання. В умовах сильної владної вертикалі муніципальний маркетинг в Україні використовувати поки що складно, однак логістика вже сьогодні може підвищити ефективність муніципального господарювання. На думку пана Смирнова, враховуючи фактори географічного положення, міжнародних зв’язків та впливу ТНК, Україна має можливість інтегруватися в систему єврологістики, яка створюється нині на теренах ЄС. Через територію України проходять чотири пан’європейських (№№ 3, 5, 7, 9) та чотири пан’азійських транспортних коридори. Вже сьогодні, зазначив пан Смирнов, Міністерства транспорту, економіки, промислової політики України активно працюють над упровадженням проектів з єврологістики та створенням у країні міжнародних логістичних центрів. Як приклад успішного вирішення муніципальних проблем, пан експерт навів шведську комуну (місцеву самоврядну одиницю, на зразок української громади) Ескільстуну, яка замість розміщення на своїй території промислових об’єктів, створила логістичний центр, і тепер не має труднощів із наповненням міського бюджету. Пан Смирнов навів деякі дані, згідно з якими по території Києва проходить до 0,5 млн. транспортних поїздів (великогабаритних фур) за день. Усі вони рухаються через чотири столичні мости. Щоб зняти величезне невиправдане навантаження з київської транспортної системи, вчені пропонують створити в Києві логістичні парки (фури розвантажуються за містом, оминають його, а вантажі транспортуються на менших транспортних засобах). Експерт висловив побажання, щоб нова столична влада врахувала наукові розробки з міської логістики.
Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, у своєму експертному виступі на тему „Модель адміністративно-територіальної реформи в Україні в контексті європейського досвіду” зазначив, що Україна є державою з високим рівнем урбанізації. У нас є 450 міст, у яких проживає близько 75% населення країни. Однак державна влада позбавляє міста фінансової бази і фактично заважає їм виконувати як основні, так і делеговані функції. Звичайно, перейшовши на пропорційну виборчу систему, Україна почала рухатися в правильному напрямі, проте відсутність відкритих місцевих виборчих списків (як, приміром, у Швеції) гальмує процес. Окрім того, пан Соскін акцентував увагу учасників заходу на проблемах із забезпеченням життєдіяльності міст в осінньо-зимовий період. На його думку, майбутньої зими на Україну може чекати порядку 50-ти нових «алчевськів». Це буде обумовлене як загальнодержавними негараздами, так і недостатнім рівнем муніципального менеджменту в регіонах. В Україні 75% міських голів є новообраними, і, за деякими даними, близько 50% із них взагалі не мають вищої освіти. Пан Соскін навів приклад вдалих перетворень у сфері місцевого самоврядування та демократичного державного управління Польщі. Її ВВП перевищує український уп’ятеро, а середній рівень заробітної плати вищий за український у 3,5 раза. Олег Соскін запропонував також скористатися досвідом Швеції та Фінляндії, які скасували поділ на райони, відмінності між сільським і міським населенням та обмеження щодо чисельності при формуванні громад (комун). Окрім того, у країнах із дієвим місцевим самоврядуванням відсутня система казначейств – головного узурпатора коштів міст. Пан експерт не бачить потреби і в нав’язаних місцевій владі делегованих повноваженнях. А створення замість нинішніх районів та областей 99 рівноправних паланок, як це зазначено в розробленій ІТС моделі адміністративно-територіальної реформи України, дозволить ліквідувати розпалювані в Україні тенденції федералізації та повернути владу обличчям до людей. Наприкінці виступу Олег Соскін розповів про модель партнерств між містами різних країн, яку розробив та втілює в життя Інститут трансформації суспільства, а також широку і плідну роботу інституту у сфері розширення прав місцевого самоврядування в Україні.
Після виголошення експертних доповідей розгорнулася дискусія, у якій взяли участь представники міської влади України.
Олександр Паутов, Миргородський міський голова, запропонував дивитися у суть проблематики: ніхто ані в Швеції, ані в Фінляндії не втручається в питання місцевого самоврядування, а в Україні ситуація зовсім інша. І її потрібно докорінно змінювати.
Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, зазначив, що у співпраці міста з Інститутом та налагодженні нових міжнародних зв’язків головне – не стартова точка, а наявність активної команди.
Сергій Старун, Нікопольський міський голова, вважає необхідною модернізацію бюджетної та фінансової сфер. Також було б цікаво, на його думку, з’ясувати, чи мають основні органи державної влади вироблену позицію з ключових питань муніципального та економічного розвитку держави.
Сергій Кошарук, Ковельський міський голова, сказав про те, що і у Швеції, і у Фінляндії всі працюють за принципами консенсусу, а в Україні ми постійно перебуваємо в стані конфліктів між різними щаблями та гілками влади. Він погодився з тезою про те, що на українські міста чекає „гаряча” зима. Окрім того, потрібно, щоб не тільки Р. Безсмертний пропонував міським головам свій варіант адмінреформи, а й міста мають самі наробити продуктивну базу, яка йтиме знизу, від територіальних громад. Слід запитати міські громади, якої саме реформи вони хочуть.
Сергій Старун, Нікопольський міський голова, зауважив, що в українській спільноті, на жаль, історично склалося так, що перша реакція на будь-які пропозиції як місцевої, так і державної влади – це заперечення, тоді як у Швеції, Фінляндії, навпаки, позитивна – це довіра та підтримка. Для українських громадян характерний синдром недовіри та постійного сперечання, тому іноді насправді добрі рішення керівник має приймати, не радячись із громадою. І тут постає питання особистої порядності та системи принципів керманичів місцевої влади.
Арто Лухтала, урядовий радник, заступник директора Департаменту з муніципальних питань Міністерства внутрішніх справ Фінляндії, зазначив, що і у Швеції, і у Фінляндії існує дуже мало приватизованих природних монополій. В англосаксонських країнах їх більше. У Фінляндії, наприклад, системи опалення, водопостачання, каналізації не були приватизовані. Окрім того, у Фінляндії для опалення широко застосовується біоенергія та інші інноваційні технології у комунальній сфері.
Павло Тимофєєв, керівник робочої групи з питань розробки стратегічного плану соціально-економічного розвитку міста Мелітополя, із жалем констатував, що українські міста здебільшого не знають про новітні інформаційні та енергозберігаючі технології. А їх упровадження могло б мати велике позитивне значення для розвитку територій.
Сергій Кошарук, Ковельський міський голова, переконаний, що думку громади можна й потрібно враховувати різними шляхами. Для цього, скажімо, варто впроваджувати відкриті громадські слухання, брифінги, щорічне звітування перед виборцями. Це зробить владу та її дії зрозумілішими для людей.
Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, підбив підсумки заходу. Він сердечно подякував Лаурі Рейніля, Послу Фінляндії в Україні, за підтримку у здійсненні проекту, а Арто Лухтала, заступнику директора Департаменту з муніципальних питань Міністерства внутрішніх справ Фінляндії, за спільну роботу й цікаву дискусію. Він також розповів про формування групи українських міських голів, які братимуть участь у навчальному візиті до Фінляндії, що запланований у рамках реалізації проекту „Вивчення фінського досвіду місцевого самоврядування для українських міст”. Окрім того, він підкреслив важливість спільної роботи ІТС та українських міських голів з формування системи співпраці між українськими, фінськими та шведськими муніципалітетами й підприємствами. Олег Соскін також розповів про діяльність Інституту з ініціації та проведення круглого столу з питань впровадження адміністративно-територіальної реформи в Україні за участю Президента України та міських голів. Такий президентський круглий стіл має бути постійно діючим, що сприятиме встановленню партнерського діалогу між державною владою та органами місцевого самоврядування в Україні. У цьому контексті, вважає пан Соскін, використання північноєвропейського досвіду місцевого самоврядування, зокрема фінського, є особливо актуальним.
[обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

версія для друку
версія для друку

© Інститут Трансформації Суспільства 2004-2017. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27
  

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

e-bilet - авиабилеты просто и удобно.