Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Бюджетно-фінансова криза в Києві: витоки та наслідки
ITC25 листопада 2005 14:35

24 листопада 2005 року у Києві відбувся круглий стіл „Бюджетно-фінансова криза в Києві: витоки та наслідки”. Організатори заходу — Інститут трансформації суспільства та Громадське об’єднання „Вибір”. Основні проблеми, що пропонувалися до обговорення:
  • Київ – фінансовий банкрут?
  • Зовнішні позики Київської влади: в ім’я чого і в інтересах кого?
  • Чому киянам не надається звіт про використання позик та доходів міського бюджету?
  • Як виник мільярдний борг Міністерства фінансів України перед Київською міською державною адміністрацією, яку очолює О.Омельченко?
  • Чому та кому продається муніципальний банк „Хрещатик”? Модератори круглого столу:Іван Салій, голова Громадського об’єднання „Вибір”, та Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства. Відкрив засідання круглого столу Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, який привітав і представив учасників круглого столу, окреслив коло проблем, які запропоновано до розгляду. Іван Салій, голова Громадського об’єднання „Вибір”, співорганізатор заходу, окресливши фінансовий стан столиці, наголосив на тому, що економічне зростання в Києві має позиковий характер. І. Салій вважає щорічне запозичення великих коштів під необґрунтовано високі відсотки практикою недоцільною та невиправданою. Протягом 2003–2005 рр. столична влада взяла кредитів на суму понад $600 млн., і кияни змушені тепер щоквартально обслуговувати столичний борг. Коли Київ брав кредит під 8% (а фактично більше), уряд і міністр фінансів України В.Пинзеник отримали $600 млн. під 4,95%. Якби вони не влаштовували внутрішнє протистояння, то разом могли б отримати кредит у розмірі $850 млн. під 4,5%. Та й, за висновками фахівців, місто мало отримати позику не під 8%, а максимум під 6%. Як відомо, бюджет Києва кожен рік перевиконується, у 2005 р. очікується надходження ще 1 млрд. грн., заборгованих столичному бюджету Міністерством фінансів (як стверджує О.Омельченко). Тоді яка потреба брати кредит під такі високі відсотки? Підстав так помилитись у визначенні бюджету Києва в сумі 3,67 млрд. грн., щоб перевиконати його на 971 млн. грн., не було. Бо в економіці Києва у 2004 р. ніяких чудес не відбувалося: заробітна плата виросла на 134,9% (Донецька обл. – 127,1%, Луганська обл. – 123,2%), дохід на одну особу в Києві зріс на 136,2% (Донецька обл. – 136,7%, Луганська обл. – 130,6%). Таким чином, швидше за все, мова йшла про свідоме заниження відрахувань до держбюджету. Напевне, тому й земля у Пущі Водиці та Феофанії „дере банилася”, і квартири київські Мінфін отримав безкоштовно. Пан Салій назвав незадовільною діяльність комунального баку „Хрещатик”, назвавши його, по суті, комерційною структурою, підконтрольною групі київських депутатів. Банк „Хрещатик” обслуговує міські боргові зобов’язання поза тендерною основою і при цьому відкрито не звітує про свій фінансовий стан перед міською громадою. Насамкінець Іван Салій зауважив, що на $600 млн. позичених коштів Київ міг би перетворитися на силіконову долину, але подібних процесів не спостерігається. Кредити витрачаються виключно під PR-акції та під вибори, і ніяких інноваційних проектів, проривів у науці та промисловості немає. Володимир Бондаренко, народний депутат України, почав свій виступ з розгляду болючого для столиці земельного питання, яке має прямий стосунок до міського бюджету. На думку пана Бондаренка, після останніх засідань Київради вільних земельних ділянок у Києві вже не залишиться. На сьогоднішній день бюджет розвитку Києва формується саме за рахунок коштів, що надходять від продажу земельних ділянок та майнових комплексів. При цьому Володимир Бондаренко навів такі дані: бюджет розвитку Києва у 2005 р. становить понад 632 млн. грн., а прогнозована сума виплат за борговим зобов’язаннями у 2008 р. – 850 млн. грн., у 2010 – 1 млрд. грн. Ці гроші доведеться вже залучати з інших джерел, а не від продажу міської землі. Окрім того, зазначив Володимир Бондаренко, висока вірогідність того, що джерел фінансування бюджету розвитку на фоні збільшення сум боргових виплат у Києва просто не буде. Народний депутат наголосив на небезпеці концентрації всіх міських коштів на рахунках одного, псевдомуніципального банку „Хрещатик”. Адже невідомо, як саме і чи ефективно він управляє своїми величезними активами. Володимир Бондаренко розповів учасникам круглого столу та представникам ЗМІ про зловживання та антизаконні дії у сферах хлібовиробництва, будівництва, облаштування заказників, зокрема „Феофанії”, розподілу земельних ділянок, що відбуваються в Києві. Він нагадав з цього приводу про незаконний розподіл 730 земельних ділянок у Пущі Водиці, де ринкова вартість кожного гектара землі складає $1 млн. У цій антизаконній оборудці брали участь більшість депутатів Київради та інші київські посадовці. Володимир Бондаренко зробив висновок про те, що сьогодні вторинний ринок землі в Києві зосереджений у руках певних груп впливу. Первинний розподіл землі відбувається неринковими методами. Саме вторинний ринок землі може, на думку Бондаренка, стати потенційним джерелом доходів для міського бюджету. Окрім того, народний депутат вважає, що у 2004 р. міське фінансове управління фальсифікувало фінансові показники, а також, на вимогу кучмівської влади, сплатило наперед (у рахунок 2005 р.) до держбюджету податків на суму 740 млн. грн. Це і є ті гроші, які О. Омельченко вимагає тепер у Міністерства фінансів. Володимир Бондаренко був обурений беззаконням та фінансовими махінаціями, які відбуваються в Києві, засекреченістю рішень Київради щодо розподілу господарських комплексів і земельних ділянок. Спроба деяких депутатів Київради підняти питання про те, чому ці рішенні Київради не публікуються, наштовхнулася на глуху стіну протидії. Віталій Черняховський, голова громадянської кампанії „Форум порятунку Києва”, поділився з учасниками круглого столу інформацією про те, як неефективно розпоряджаються комунальною власністю міські посадовці. Так, фонду „Дзвін надії” депутата Київради Карпенка здано в оренду 62 га землі з орендною платою $2 тис. на рік. А таких рішень Київрада прийняла понад 4 тис. Вирахувана сума річних збитків, обрахована Фондом держмайна, складає 6 млрд. грн., що на мільярди гривень перевищує бюджет столиці. Пан Черняховський переконаний, що Київ потребує створення прозорої системи розподілу грошових і майнових ресурсів міста. Володимир Присяжнюк, голова постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, намагався довести ефективність політики запозичень, наводячи приклади Парижа та Брюсселя. За його словами, в Києві позичені кошти не проїдаються, а йдуть на спорудження великих комунальних об’єктів, зокрема нових станцій Метрополітену, Подільського мостового переходу та ін. На прохання учасників круглого столу, пан Присяжнюк навів цифри щодо київських запозичень останніх років. Вони складали: $150 млн. під 8,75% річних та 100 млн. грн. ОВП м. Києва під 14% у 2003 р., $200 млн. під 8,65% річних у 2004 р., $250 млн. під 8% річних у 2005 р. Окрім того, ЗАТ „Київенерго” взяв кредит у Світового банку на суму $200 млн. Цей кредит ще до кінця не освоєний. Пан Присяжнюк охарактеризував нинішній майновий стан комунального банку „Хрещатик” наступним чином: 51,6% акцій банку належать Києву, ще 8% – структурам, що перебувають у стовідсотковій комунальній власності. Віктор Лисицький, Урядовий секретар Кабінету Міністрів України (1999–2001 рр.), говорив про те, що Київ дуже слабо використовує свій науковий та людський потенціал для покращення фінансового стану та пошуку нових джерел поповнення бюджету. На його думку, столиця має достатні стартові можливості, щоб перетворитися на силіконову долину. Пан Лисицький навів як приклад ефективного і прибуткового впровадження новітніх ноу-хау Індію. Говорячи про банк „Хрещатик”, виступаючий порушив питання про те, чи взагалі доцільно утримувати комунальний банк, основною функцією якого є надання та обслуговування кредитів. Експерт зазначив, що в усьому світі банки заробляють гроші головним чином не на кредитуванні, а на наданні широкого кола послуг, і банк „Хрещатик” ніколи не зможе стати в ряд з такими провідними українськими банками, як „Укрсоцбанк”, „Правексбанк” та ін. Вадим Гладчук, голова ВМО „Молодь – надія України”, погодився з іншими експертами в тому, що київська влада зловживає своїми фінансовими можливостями, а також чинить спроби перенесення дати місцевих виборів і таким чином продовжити термін своїх повноважень. Олександр Пабат, голова Союзу громадських організацій „Громадянський актив Києва”, вважає, що Київ аж ніяк не можна назвати банкрутом, оскільки гроші в місті є, але вони неправильно розподіляються. Він зауважив, що в угодах про муніципальні кредити не зазначено, яким чином банк „Хрещатик” використовуватиме вільні кошти, які перебувають у нього на рахунках. Пан Пабат також відзначив, що з $200 млн. кредиту, який надав Світовий банк ЗАТ „Київенерго”, воно освоїло лише $80 млн. Голова „Громадянського активу Києва” вбачає корінь недовіри більшості киян до нинішньої міської влади у відсутності відкритості в її діяльності, непоінформованості людей щодо подальших планів. Понад те, навіть депутатам Київради не надано ані проекту плану соціально-економічного розвитку Києва у 2006 р., ані проекту міського бюджету на 2006 р. Міська влада має прислухатися до думки громади, переконаний Олександр Пабат. Леонід Косаківський, Київський міський голова у 1997–1998 рр., зазначив, що нині київський бюджет утричі більший, ніж він був на початку 90-х років, проте грошей чомусь бракує. Пан Косаківський вважає, що це зумовлюється хибною моделлю столичної влади, яка формувалася з метою підтримки панування режиму Л. Кучми і дотепер діє за тими самими принципами. Екс-мер Києва говорив про те, що кошти в Києві розкрадаються, а визначити реальний стан речей у закритій і непрозорій системі міжбюджетних розрахунків (між столичним і загальнодержавним рівнями) фактично неможливо. Згідно ж із новим Законом України „Про столицю” Київміськдержадміністрація чомусь фінансується з міського, а не з державного бюджету. Пан Косаківський висловив необхідність створення в Києві Виконкому громади, на який мала б важелі впливу Київрада та який сприяв би дотриманню інтересів простих людей. Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, зазначив, що сукупний борг Києва наразі складає близько $1 млрд. Місто не вклало отримані кредитні ресурси у прибуткові програми, які б могли не тільки відтворити основне тіло боргу та створити додаткові кошти для його обслуговування, а ще й принести чисті прибутки. Отже, віддавати борги буде нічим. Олег Соскін поцікавився, чи відомі особи в міністерствах фінансів та економіки, які дали дозвіл на столичне запозичення в розмірі $250 млн. у жовтні 2005 р. Менеджерами з розміщення цінних паперів виступили Citigroup та Credit Suisse First Boston, які вже відомі своєю діяльністю в Україні. Перша брала активну участь у побудові фінансової піраміди П. Лазаренка, Л. Кучми та В. Ющенка в 1997–1998 рр., яка призвела до обвалу гривні в 1998–1999 рр., а друга лобіює на міжнародних фінансових ринках компанію „Mittal Steel”, якій нещодавно за безцінь протизаконно продали ВАТ „Криворіжсталь”. Як організатор заходу, Олег Соскін підкреслив, що не всі запрошені сторони виявили бажання взяти участь у відкритій дискусії. Не прийшли ні представники від Міністерства фінансів, ні від КМДА, ні від ЗАТ „Київенерго”, ані від ряду інших установ. На думку Олега Соскіна, на сьогоднішній день у столиці одні крадуть, другі мовчать, а третім здоров’я дорожче. Пан Соскін окреслив першочергові кроки, які допоможуть Києву вийти зі стану фінансової кризи, а саме:
  • прийняття Київрадою бездефіцитного та прозорого бюджету на 2006 р.;
  • відмова від практики здійснення масштабних запозичень;
  • перевірка комісією КРУ стану використання одержаних кредитних коштів;
  • прозорий аудит муніципального банку „Хрещатик”. Олександр Сергієнко, директор Аналітично-дослідницького центру „Інститут міста”, депутат Київради у 1990–1998 рр., присвятив свій виступ питанню нецільового використання коштів міського бюджету. Наприклад, у тексті статті бюджету 2005 р. ішлося про облаштування не лише парку-заказника Феофанія, а й прилеглих до нього земель, які до цього заказника не мають жодного стосунку. Він також з прикрістю зазначив, що дві третини депутатів Київради фінансово або адміністративно залежать від О. Омельченка. Олександр Чунаєв, експерт управління Федерації профспілок України з питань економічного захисту, привернув увагу учасників заходу до такої величезної фінансової проблеми, як реконструкція „хрущовок”, строк амортизації яких добігає кінця. Окрім того, він вважає неприпустимим прийняття закону „Про житловий фонд соціального призначення” (створення окремих житлових районів для малозабезпечених), бо це фактично стане створенням гетто. Василь Слісаренко, віце-президент Спілки кооператорів та підприємців України, запропонував відрядити делегата від круглого столу на відкриті президентські слухання, що відбудуться 28 листопада в Києві, аби він міг висвітлити проблеми фінансового стану столиці та заручитися підтримкою Президента України для їх розв’язання. Іван Салій, Олег Соскін та Володимир Бондаренко підбили підсумки заходу та наголосили на необхідності регулярного здійснення таких мозкових штурмів. Матеріали круглого столу будуть надруковані в науково-аналітичному журналі "Економічний часопис-ХХІ", спеціальному випуску газети „Я і влада”, а також розміщені на сайтах www.Soskin.Info та www.Saliy.osp-ua.info. ЗМІ про круглий стіл: Сундучок открылся Деньги, которые Минфин должен Киеву, начали поступать на счета КГГА «Сейчас», № 124 Пятница, 25 ноября 2005 СТОЛИЦА ПОГРЯЗЛА В ДОЛГАХ «Экономические известия», 25.11.2005 Бої за «тепле» місце Київський «стіл», як завжди, привабливий «День», №220, вівторок, 29 листопада 2005
  • [обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

    версія для друку
    версія для друку

    © Інститут Трансформації Суспільства 2004-2017. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
    Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
    Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27
      

    bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache