Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english
ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Про інтерактивний семінар
„СУЧАСНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ НАФТОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ЗАГРОЗИ”
19 листопада 2002 14:47

м. Київ, 19 листопада 2002 року
Інтерактивний семінар організований та проведений Інститутом трансформації суспільства. Захід складався з трьох частин: 1) експертних доповідей; 2) дискусії; 3) презентації книги „Поширення російської експансії на ринку нафтових продуктів України: тенденції і наслідки”, підготовленої Інститутом трансформації суспільства за результатами опитування громадської думки в 6 містах України. Мета:
  • системно розглянути технічні і стратегічні питання функціонування нафтового ринку в Україні;
  • визначити, як становище на нафтовому ринку може вплинути на геополітичне існування України як держави;
  • розглянути механізми запобігання встановленню олігополії російських нафтових компаній в Україні;
  • проаналізувати стан справ щодо реалізації міжнародного проекту з будівництва нафтогону Одеса – Броди – Плоцьк – Гданськ та нафтотерміналу „Південний” поблизу Одеси;
  • з’ясувати, яка ситуація склалася на нафтовому ринку сьогодні і які зміни очікуються в найближчому майбутньому. В інтерактивному семінарі взяли участь представники Міністерства закордонних справ України, Міністерства палива та енергетики України, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Посольства США, Посольства Великобританії, Посольства Туреччини, Посольства Польщі, Посольства Румунії, Посольства Болгарії, Посольства Естонії, Посольства Литви, Посольства Грузії, Посольства Російської Федерації, ВАТ „Інститут транспорту нафти”, ВАТ „Укрнафта”, ВАТ „Укртранснафта”, Інституту економіки НАН України, ЗАТ НВО “Агрокомплекс”, Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України, корпорації „ОКО” („Об’єднані консультанти”), Національного інституту стратегічних досліджень, Ліги нафтопромисловців України, журналу „Нафта і газ”, незалежні експерти та ін.
    Огляд заходу
    Відкриваючи роботу семінару, директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін охарактеризував ситуацію на вітчизняному ринку нафтопродуктів. Він окреслив коло проблем, які існують у цій галузі: відсутність ефективних механізмів приватизації українських НПЗ, монополізація оптового ринку нафтопродуктів російськими компаніями, відсутність державно-національної компанії, яка б здійснювала вплив на ринок нафтопродуктів в Україні та ін. О. Соскін також відзначив, що складні процеси в цій сфері відбуваються й за межами України, зокрема, в Балтії, Туреччині, районі Каспійського моря, Перській затоці. Він зауважив, що економічні та політичні питання, пов’язані з розвитком ринку нафтопродуктів, розглядаються, зазвичай, окремо. Тому завдання семінару – системно підійти до їх обговорення.
    З експертними доповідями виступили:
    1) Олександр Шпак, президент Ліги нафтопромисловців України. У доповіді „Ринок нафтопродуктів в Україні: стан і перспективи” він зосередив увагу на внутрішніх і зовнішніх проблемах українського нафтового ринку. Це, зокрема, відсутність його прозорості та механізму захисту інтересів споживачів, коливання цін на нафту, невиконання зобов’язань іноземними інвесторами, недобросовісна конкуренція. Такі умови призводять до того, що галузь стає не наповнювачем, а споживачем бюджетних коштів. Вирішення зазначених проблем, на думку п. Шпака, залежить від розроблення Урядом ефективних механізмів регулювання ринку нафтопродуктів, реприватизації в інтересах України окремих нафтопереробних заводів, раціонального використання нафти українських родовищ, формування національного нафтового резерву, створення національної нафтової компанії. 2) Михайло Гончар, радник голови правління ВАТ „Укртранснафта”. У його доповіді „Реалізація перспективних енерготранспортних проектів у Чорноморському регіоні в контексті корекції політики Європейського Союзу в галузі енергетики та транспорту” йшлося про пріоритети ЄС щодо джерел постачання нафти, модернізацію транзитних ланок транспортування, необхідність розвитку проекту Одеса – Броди. Він відзначив, що з розширенням Європейського Союзу зростає енергетична залежність країн ЄС, які практично не мають енергетичних ресурсів і є імпортерами нафти. Доповідач зауважив, що незважаючи на терористичний акт 11 вересня 2001 року в США, Євросоюз не має наміру відмовлятися від співпраці з ОПЕК у сфері постачання нафти на користь інших країн, зокрема Росії. При цьому серед пріоритетних шляхів транспортування енергоносіїв країни ЄС розглядають нафтогін Одеса – Броди – Плоцьк – Гданськ, який відповідає європейській стратегії безпеки енергопостачання. Тому, на думку п. Гончара, для успішного розвитку цей проект повинен реалізуватися відповідно до стандартів ЄС. 3) Ірина Барабаш, начальник відділу техніко-економічних обґрунтувань ВАТ „Інститут транспорту нафти” у доповіді „Прогноз щодо зміни вантажопотоків нафти у світі (вплив на завантаження Одеса – Броди)” проаналізувала можливість переорієнтації нафтотранспортних потоків внаслідок відкриття нового великого нафтового родовища в Каспійському морі і зміни після терористичних актів 11 вересня 2001 року пріоритетів країн – основних споживачів нафти. Зокрема, морські маршрути транспортування нафти нині вважаються найбільш вразливими, тому існує тенденція до їх мінімізації. Було висловлено припущення, що до США, одного з головних імпортерів, російська і казахська нафта може транспортуватися через Аляску. Тоді держави Північної Європи змушені будуть імпортувати нафту з країн Перської затоки, і, таким чином, з’являється можливість завантаження нафтопроводу Одеса – Броди. Експерт вважає, що цей нафтогін буде обов’язково задіяний ще й тому, що нині розглядається можливість транспортування нафти з Чорного моря до Європи в обхід Босфорської затоки. 4) Всеволод Ніколаєв, президент корпорації „ОКО” („Об’єднані Консультанти”) у доповіді „Економічна і фінансова ефективність реалізації інвестиційних проектів” торкнувся проблеми інвестицій у нафтові й нафтопереробні підприємства. Він відзначив, що нині при вирішенні питань інвестиційних проектів з видобутку чи переробки нафти держава займає досить пасивну позицію, не заохочуючи інвесторів. Водночас, інвестиції дають змогу збільшувати потужність підприємств, створювати нові робочі місця, збільшувати фонд заробітної плати. Оскільки інвестори вкладатимуть кошти тільки тоді, коли розраховуватимуть на певний прибуток, держава, на думку експерта, мусить розробити такі механізми, які б забезпечили інвестиційну привабливість у цій галузі. 5) В’ячеслав Дутчак, незалежний експерт, кандидат технічних наук. Його доповідь „Основні аспекти впливу російських нафтових ТНК на формування нафтового ринку України” була присвячена дискусійному питанню діяльності в Україні російських нафтових компаній. Експерт зазначив, що нині Росія нарощує видобування нафти, наслідком чого може стати збільшення її транспортування через територію нашої країни. Доповідач звернув увагу на те, що на сьогодні український ринок нафтопродуктів ще не монополізований, оскільки російські компанії „ТНК” і „ЛУКойл” контролюють на ньому менше 20% і між ними існує конкуренція. Однак подальша експансія в українську економіку, наголосив він, призведе до знищення малих і середніх операторів нашого нафтового ринку. Тому необхідні диверсифікація джерел постачання нафти і розвиток конкурентного середовища. 6) Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, виголошуючи доповідь „Основні параметри моделі нафтового ринку України в контексті її національної безпеки”, підкреслив, що Україна, формуючи свій нафтовий ринок, повинна виходити з інтересів національної безпеки, а відтак не порушувати принципу альтернативності джерел нафтопостачання. О. Соскін висловив думку, що російська нафта повинна займати на українському ринку не більше 35% (на сьогодні цей показник становить близько 80%). Для цього слід розвивати співпрацю з іншими державами, перш за все, з країнами Перської затоки. Важливими, на думку вченого, є реприватизація Одеського та Лисичанського нафтопереробних комплексів і формування тріадної системи нафтогону із залученням Туреччини та Іраку.
    Огляд дискусії
    Під час дискусії були обговорені такі проблеми:
  • механізми державного регулювання нафтового ринку України;
  • приватизація нафтопереробних заводів України та її наслідки. Необхідність та можливість реприватизації НПЗ;
  • проблеми власності на об’єкти нафтопереробної галузі в контексті національної безпеки України;
  • сучасний стан оптового ринку та роздрібної мережі реалізації нафтопродуктів. Вплив світової кон’юнктури на ринок пального;
  • джерела постачання нафти і нафтопродуктів в Україну: реальність та перспективи;
  • можливості функціонування нафтотранспортної системи Одеса – Броди. Створення міжнародної компанії на базі Одеського нафтотерміналу та нафтогону Одеса – Броди – Плоцьк – Гданськ. Про досвід своєї країни в розвитку нафтового ринку, використання різних джерел постачання і транспортування нафти через власну територію розповів третій секретар Посольства Туреччини в Україні Джем Шахінкайя. Він відзначив, що Туреччина й Україна мають щонайменше три спільні особливості енергетичного сектора: зростання попиту на енергоресурси, географічне розташування на транзитних шляхах, домінування державних підприємств в енергетичному секторі. Відповідно обидві країни стикаються зі схожими проблемами і, на думку дипломата, повинні обмінюватися досвідом у їх розв’язанні. Він розповів, що для оптимального розвитку свого нафтового ринку Туреччина здійснює його широку лібералізацію, ставлячи за мету створення вільного ринку нафти, в якому держава виконувала б тільки наглядові функції. Також країна розробляє проекти кількох нафтопроводів, щоб ефективно використати географічне положення транзитної країни, яка з’єднує багатий на нафту й газ Каспійський регіон із Середземномор’ям. Планується подальша реструктуризація нафтового сектора Туреччини для забезпечення його повної прозорості, модернізація нафтопереробних підприємств для збільшення випуску нафтопродуктів, які б відповідали світовим стандартам. Олександр Галкін, генеральний директор ЗАТ НВО “Агрокомплекс”, зосередив свій виступ на проблемі приватизації стратегічно важливого для економіки України Лисичанського нафтопереробного комплексу. Він, зокрема, зазначив, що передача пакету акцій Лисичанського НПЗ Тюменській нафтовій компанії була проведена з грубими порушеннями законодавства України: реальну участь у тендері взяло тільки одне підприємство, але належної експертної оцінки НПЗ при цьому проведено не було, тому його ціна виявилася значно заниженою. Заступник голови Фонду держмайна України Вадим Васильєв підкреслив, що всі підприємства нафтопереробної галузі приватизувалися на конкурсній основі і держава контролює виконання умов укладених угод. В. Васильєв повідомив, що за минулі півтора року через порушення новими власниками умов приватизації було розірвано близько 200 угод і майно повернулося у власність держави. Він також сказав, що при продажу акцій Одеського НПЗ умови угоди купівлі-продажу були виписані не досить чітко, тому довелося провести переговори з компанією „ЛУКойл” і відкоригувати їх, створивши можливість для економічного зростання підприємства. Проте представник Фонду визнав власну неготовність відповісти на запитання про певні порушення законодавства при продажу Лисичанського НПЗ. Своїм баченням сучасного стану і перспектив галузі в Україні та Естонії поділився Надзвичайний та Повноважний Посол Естонії в Україні Пауль Леттенс. Він зауважив, що рівень приватизації в цій балтійській країні високий, і головний критерій у цьому процесі – вигідність для держави, а також довгостроковість укладених з інвесторами договорів. Під час інтерактивного семінару відбулося комплексне обговорення проблем, пов’язаних із формуванням українського нафтового ринку, були розглянуті різноманітні аспекти його функціонування і вплив на геополітичне становище України, вироблені рекомендації для ефективного розвитку галузі. Директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін, підбиваючи підсумки інтерактивного семінару, зазначив, що:
  • сучасна модель нафтового ринку в Україні є недосконалою, і вона не відповідає інтересам національної безпеки України;
  • у її основі лежить інтегрально-вертикальна олігополія двох російських компаній – „ТНК” і „ЛУКойл”;
  • збереження діючої моделі в найближчі 1-2 роки призведе до втрати Україною економічної незалежності;
  • потрібно змінити нинішню модель, створивши систему альтернативного постачання нафти в Україну;
  • основою нової моделі повинна стати тріадна система нафтогону Одеса – Броди; Плоцьк – Гданськ; Туреччина;
  • необхідно створити національну нафтопереробну компанію, державно-приватну за формою, частиною якої буде один з українських нафтопереробних заводів;
  • слід розглянути питання реприватизації й ефективного використання тих нафтопереробних заводів України, які були приватизовані;
  • потрібно розробити механізм створення в Україні національного нафтового резерву. Матеріали інтерактивного семінару „Сучасна модель формування нафтового ринку в Україні: тенденції та загрози” в повному обсязі будуть надруковані в журналі „Економічний часопис-ХХІ” (№11-12’2002) та розміщені в Інтернеті на веб-порталі www.soskin.kiev.ua.
  • [обговорити на форумі] [підписатися на матеріали]

    версія для друку
    версія для друку

    © Інститут Трансформації Суспільства 2004-2017. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
    Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
    Контактні телефони: (044)235-98-28      (044)235-98-27
      

    bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache