bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

Інститут Трансформації Суспільства
Інститут Трансформації Суспільства
Інститут
Трансформації
Суспільства
українською english   

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

ДІЯЛЬНІСТЬ ІТС 
 
 
 
Змістовні висновки і загальні рекомендації щодо вивчення та
формування громадської думки з питань євроатлантичної інтеграції України

Інститут трансформації суспільства виступив ініціатором формування нової моделі вивчення громадської думки та загальної методології проведення соціологічних досліджень з питань євроатлантичної інтеграції України. Ця ідея була підтримана Міністерством закордонних справ України, Посольством Королівства Норвегія в Україні, Посольством Словацької Республіки в Україні, Посольством Словенії в Україні, Посольствами трьох Балтійських країн в Україні. На цій підставі Інститут трансформації суспільства організував і провів за сприяння МЗС України та у співпраці з Національним центром з питань євроатлантичної інтеграції України, Громадською Лігою Україна – НАТО і Факультетом соціології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка науковий круглий стіл „Вироблення методології проведення соціологічних опитувань з використанням досвіду держав – членів НАТО останніх двох хвиль розширення” (Київ, 27 травня 2008 р.). Під час цього заходу відбулося фахове обговорення основних параметрів нової моделі вивчення громадської думки та загальної методології проведення соціологічних досліджень з питань євроатлантичної інтеграції України.

Учасниками наукового круглого столу були представники та експерти із шести країн – членів НАТО (Норвегія, Словаччина, Словенія, Естонія, Литва, Латвія); представники Міністерства закордонних справ України та Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України; українські науковці-соціологи: ректори, декани соціологічних факультетів, завідувачі та професори кафедр соціології вищих навчальних закладів України: Київського національного університету ім. Тараса Шевченка; Волинського національного університету ім. Л. Українки, Дніпропетровського національного університету, Донецького національного університету, Житомирського державного університету ім. І. Франка, Закарпатського державного університету, Запорізького національного університету, Кам’янець-Подільського національного університету, Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, Миколаївського державного гуманітарного університету ім. П.Могили, Національного університету „Острозька академія”, Одеського національного університету ім. І. Мечникова, Полтавського університету споживчої кооперації України, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Рівненського державного гуманітарного університету, Сумського національного аграрного університету, Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, Таврійського національного університету, Тернопільського національного педагогічного університету, Харківського національного університету ім. В. Каразіна, Херсонського державного університету, Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка, Вінницького інституту післядипломної педагогічної освіти, Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; керівники громадських організацій України: Координаційної Ради Громадської Ліги Україна – НАТО; регіональних центрів євроатлантичної інтеграції (Миколаїв, Житомир, Луцьк, Чернігів); Громадського інституту стратегічних досліджень і впровадження перспективних програм "Перспектива” (Київ), Українського фонду „Громадська думка” (Львів), ГО „Українська справа” (Львів), ЦСЕД „Діаматік” (Київ); засоби масової інформації.

У результаті обговорення та вивчення досвіду нових країн НАТО – Словаччини, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Словенії – з метою його використання в Україні при проведенні опитувань громадської думки з євроатлантичної тематики учасники наукового круглого столу досягли таких результатів:

  • затвердили основні параметри формування нової моделі вивчення громадської думки з питань євроатлантичної інтеграції України, запропоновані Інститутом трансформації суспільства;
  • сформулювали змістовні висновки і загальні рекомендації щодо вивчення та формування громадської думки щодо євроатлантичних намірів України;
  • виробили рекомендації щодо створення типової методики вивчення (шляхом опитування) зовнішньополітичних орієнтацій громадян, і зокрема їх ставлення до вступу України в НАТО;
  • сформували мережу науково-дослідних, експертних та університетських центрів із різних регіонів України для проведення опитувань з питань євроатлантичної інтеграції на основі загальної методики.

Змістовні висновки щодо вивчення та формування громадської думки з питань євроатлантичної інтеграції України

  • Більша частина українського суспільства не має уявлення та системних знань про євроатлантичну модель розвитку, євроатлантичну інтеграцію, євроатлантичну систему безпеки і про такий її основний, ефективний та дієвий інструмент, як Організація Північноатлантичного договору (НАТО).
  • Значній частині українського суспільства притаманна усталена система міфів, сформована ще за радянсько-комуністичної доби, у тому числі міф про ворожу природу Північноатлантичного альянсу і неприйняття самої абревіатури „НАТО”.
  • Євроатлантична інтеграція, як і будь-яка значна за масштабами та наслідками соціальна, політична, економічна реформа, має спиратися на об'єктивні знання про ставлення в суспільстві до визначених для досягнення реформою завдань та супроводжуватися оціночними соціальними дослідженнями (evaluation researches). Необхідно чітко виділити етапи такої реформи, вказати тривалість і завдання кожного етапу, критерії оцінки досягнення поставлених завдань. Ця інформація має бути доступною в деталізованому вигляді для аналітиків (що організують моніторинг у рамках оціночних досліджень) та в загальному вигляді для громадськості (щоб кожен громадянин міг чітко бачити всі проміжні цілі євроатлантичної інтеграції, оцінити їх важливість і для суспільства, і для себе особисто, оцінити в загальному плані ступінь досягнення поставлених цілей).
  • Одне пряме запитання стосовно підтримки або не підтримки вступу України до НАТО в жодному разі не вичерпує всієї проблематики вивчення ставлення населення до такого складного та багатоаспектного процесу, як євроатлантична інтеграція.
  • Для з'ясування ступеня сформованості громадської думки стосовно вступу до НАТО необхідним є проведення спеціального комплексного соціологічного дослідження, що має включати систему опитувань (загальноукраїнське масове опитування, регіональні опитування, опитування еліт, фокус-групові інтерв’ю), контент-аналіз ЗМІ, аналіз програмних документів політичних партій та громадських організацій тощо.
  • Принципово неправильно проводити соціологічні дослідження з євроатлантичної тематики у традиційній формі, запитуючи: „Ви „за” чи „проти” НАТО?” або „Якщо завтра відбудеться референдум, як Ви проголосуєте: „за” чи „проти” НАТО?”, оскільки українські громадяни достатньою мірою не поінформовані щодо предмету дослідження. У такому разі їх відповідь буде несвідомою, емоційною і базуватиметься не на реальних знаннях та переконаннях, а на поверхневих, вирваних із контексту фактах, необґрунтованих оцінках, а також поглядах інших осіб.
  • Не варто включати з опитувальну анкету питання, які спрямовані на формування громадської думки стосовно того, що референдум з питання вступу України до НАТО відбудеться завтра.
  • Не можна створювати для людей психологічну проблему, примушуючи їх висловлювати свою позицію стосовно питання чи предмету, знаннями про які вони не володіють.
  • Проведення соціологічних досліджень за вищезгаданою методикою є некоректним, неефективним, хибним і навіть небезпечним. Такі опитування розпалюють і дратують суспільство, породжуючи в ньому елементи нестабільності та розколу, утверджуючи неправильні підходи до питання євроатлантичного вибору України.
  • Було б неправильно говорити про те, що проблему збільшення кількості свідомих прихильників вступу України до НАТО можна вирішити лише шляхом інформування населення. Цього замало. Адже сьогодні значна частина українського соціуму не готова і не здатна об’єктивно сприйняти інформацію про євроатлантичну систему розвитку та переваги інтеграції України до НАТО.
  • Досвід країн Балтії та Центральної Європи свідчить, що для успішності процесу євроатлантичної інтеграції ключовою умовою є підтримка цього процесу всіма елітами (політичною, економічною, інтелектуальною, мистецькою тощо), єдність політичних сил в оцінці пріоритетів та цілей зовнішньої політики України.

Загальні рекомендації щодо вивчення та формування громадської думки з питань євроатлантичної інтеграції України

  • Потрібно сприяти виробленню усвідомленої позиції щодо євроатлантичної інтеграції кожним громадянином України;
  • Необхідно надавати суспільству об’єктивну інформацію про НАТО, його роль у забезпеченні безпеки в Європі та світі, історію і сучасну практику взаємодії країн – членів НАТО, особливості та проблеми розвитку системи безпеки в Україні тощо.
  • Найбільш ефективно поширювати ідеї євроатлантичної інтеграції через впливові громадські організації.
  • Необхідно дослідити стереотипи радянської пропаганди щодо НАТО, породжені в Україні ще радянською пропагандою, та здійснювати послідовні кроки в напрямі їх подолання.
  • Доцільно проводити в Україні комунікативно-дискусійну кампанію з питань євроатлантичного вибору України між політичною елітою та суспільством (досвід Словаччини), відмовившись від жорсткої інформаційної пропаганди та реклами НАТО (досвід Словенії).
  • Слід продовжити створення регіональних вертикально-горизонтальних інформаційно-просвітницьких центрів євроатлантичної інтеграції на базі провідних ВНЗ в усіх регіонах України; державним інституціям надати допомогу Інституту трансформації суспільства у створенні таких центрів; центри євроатлантичної інтеграції мають стати методологічними, навчально-методичними центрами інформування регіональної громадськості щодо сутності та перспектив євроатлантичної інтеграції.
  • Доцільно відкрити на факультетах політології, соціології та державного управління нову спеціалізацію з євроатлантичної інтеграції, запровадити підготовку дипломних, магістерських робіт та кандидатських дисертацій з цієї тематики (досвід Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили).
  • Необхідно скласти лекторські курси для дорослого населення з питань Північноатлантичного альянсу та євроатлантичної інтеграції, а для студентів і школярів – розробити низку навчальних курсів з євроатлантичної тематики, які повинні стати обов’язковими для викладання у загальноосвітніх школах та вищих навчальних закладах.
  • Варто продовжити традицію проведення круглих столів (подібних до того, що проведений ІТС) з метою обміну досвідом та вироблення нових концепцій і форм роботи.
  • Потрібно проводити постійний моніторинг і роз’яснювальну роботу з питань євроатлантичної інтеграції серед усіх соціальних груп в Україні; мінімізувати конфліктність щодо НАТО серед соціальних груп, сформувати індивідуальні навчальні та просвітницькі програми для кожної з них, зокрема провести серії круглих столів на тему НАТО з різними соціальними групами, у тому числі з акторами, письменниками, музикантами та ін.
  • Необхідно виробити відповідні карти громадської думки щодо НАТО в містах України (особливо в малих та середніх районних центрах), які будуть складені за результатами проведених за новою методикою соціологічних досліджень.
  • Слід сформувати групи тренерів-комунікаторів для проведення інформаційно-просвітницької роботи в районних центрах областей.
  • Систему інформування населення щодо НАТО варто будувати за принципом „від дверей до дверей” – через пошту в кожну родину поширювати листівки, невеличкі інформаційні буклети тощо.
  • Потрібно змінити методологічну парадигму соціологічних досліджень стосовно проблематики НАТО. Варто скористатися позитивним досвідом країн Балтії, Словенії, Словаччини та Польщі у справі вивчення суспільної думки з питань євроатлантичної інтеграції.
  • Соціологічні дослідження необхідно розглядати не як кінцевий результат, а як важливу складову програми інформування населення щодо НАТО, як інструмент, що допомагає і вказує напрям можливих коригувань в інформаційно-просвітницькій політиці держави.
  • Необхідно вибудовувати узагальнюючі, багатофакторні моделі опитувань, що відображають зв'язки між різними параметрами (наприклад, суспільною думкою про зовнішню політику, зовнішньополітичними та ціннісними орієнтаціями) і дозволяють не тільки зрозуміти та описати процеси, а й робити короткострокові прогнози їхнього розвитку.
  • Варто сформувати мережу науково-дослідних, експертних та університетських центрів із різних регіонів України для проведення таких опитувань на основі спільно виробленої загальної методики; створити Бюро з вивчення громадської думки у структурі регіональних центрів євроатлантичної інтеграції України.

версія для друку
версія для друку

© Інститут Трансформації Суспільства 2004-2017. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт "Інституту Трансформації Суспільства" є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Контактні телефони: (096) 521 0508, (050) 867 5802, (093) 328 6985
  
TyTa